Справа № 22 -ц/796/8873/-2013 Головуючий у 1-й інстанції: Вернидубов Я.І.
Доповідач: Прокопчук Н.О.
03 липня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі : Головуючого: Прокопчук Н.О.
суддів: Мазурик О.Ф., Росік Т.В.
при секретарі: Гура А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа : Головне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2013 року зазначений позов задоволено. Визначено ОСОБА_3 додатковий строк терміном три місяці з дня набрання рішенням чинності для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1,діючи в інтересах ОСОБА_2 за довіреністю, подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Зазначає,що судом неповно встановлено обставини,що мають значення для справи,зроблено помилкові висновки,надана невірна оцінка доказам. Вказує ,що суд безпідставно вважав,що після смерті сина позивачка перебувала у депресивному психо- емоційному стані який позбавив її можливості своєчасно звернутися до нотаріуса й не прийняв до уваги,що після смерті сина позивачка продовжувала займатися своєю підприємницькою діяльністю та вчиняла інші дії, які свідчать що вона перебувала у здоровому глузді.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник позивачки заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав її надуманою та безпідставною.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився , оповіщений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення долучене до справи. Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 та вкладів у банках.
Сторони по справі є його доньками від різних шлюбів і спадкоємицями першої черги за законом.
Заповіту ОСОБА_4 не залишив,його смерть відбулася при нез'ясованих обставинах,його труп був упізнаний відповідачкою по фотографіях майже через рік після його смерті.
Рішенням Дніпровського районного суду від 22.07.2010 року відповідачці ОСОБА_2 було визначено додатковий строк терміном до трьох місяців після набрання цим рішенням законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини ( а.с.170-171).
11.08.2010 року за заявою відповідачки відкрито спадкову справу. У свій заяві ОСОБА_2 зазначала,що інших спадкоємців крім неї не має ( а.с.166).
23.11.2010 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом.
03.06.2011 року ОСОБА_3 звернулася до Шістнадцятої державної нотаріальної контори м. Києва ,проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску нею строку встановленого законом для прийняття спадщини.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того ,що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущений позивачкою з поважних причин виходячи з її тяжкого психо - емоційного стану після смерті сина,яка настала при трагічних обставинах 01.05.2009 року та тривалого лікування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду і вважає їх правильними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними при цьому слід визнавати такі причини, які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини.
На підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини з підстав перебування у стані депресивного розладу позивачка подала свідоцтво про смерть сина, свою медичну картку та консультативний висновок спеціаліста в галузі судової медицини ( а.с.5,47-64).
У розумінні ст.ст.57-59 ЦПК України ці докази є належними та допустимими.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції дана невірна оцінка наданим сторонами доказам є безпідставними .
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, доведені. Висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга не містить обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду першої інстанції , а тому постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення ,але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий :
Судді :