Справа №
№ апеляційного провадження:22-796-9505/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
3 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі:
Головуючого судді - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Чайці І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду .м Києва від 21 травня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12 вересня 2012 року,-
Ухвалою Дніпровського районного суду .м Києва від 21 травня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12 вересня 2012 року відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 12 вересня 2012 року , вважаючи, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином., про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність не з'явившийся особи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що у березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 12 вересня 2012 року, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що рішення суду було прийнято у його відсутність, порушена підсудність справи, а третейська угода, всупереч вимог ст. 12 Закону України «Про третейські суди», не містить предмету спору, а тому є недійсною. Просив суд скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12 вересня 2012 року.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12 вересня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору в розмірі 1 218 954,63 грн. та 12 589,55 грн. третейського збору.
Відповідно до п.5 ст. 389-5 ЦПК України, рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди», який діяв на час укладання кредитного договору № 1005-22/340, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Судом встановлено, що між АКІБ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_3 1 березня 2007 року укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 1005-22/340, п. 6.2 договору передбачено третейське застереження, сторонами визначено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків, що знаходиться за адресою - м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості вирішення спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості.(а.с. 17).
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції правильно виходив з того, що заява є необґрунтованою.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що у п. 6.1 та 6.2 не визначено предмету договору, оскільки, як вбачається з даного договору, предмет договору визначено у ст. 1, стаття 6 договору містить третейське застереження, яке невід'ємне від договору про надання кредитної лінії № 1005-22/340 від 1 березня 2007 року (а.с. 13-17).
Питання щодо повернення судового збору в розмірі 573 грн. 50 коп. може бути вирішено судом першої інстанції при подачі заяви про повернення судового збору.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суд першої інстанції є законною та обґрунтованою і не може бути скасована з підстав , викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303,307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду .м Києва від 21 травня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді