Справа № 122/16530/13-ц
Провадження по справі 2/122/1593/13
27 червня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Шильнова М.О.
при секретарі - Іоновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання розірвання шлюбу фіктивним, суд -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції України в АРК, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрованого 18.03.1987 року фіктивним та зобов'язання Відділ реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК провести відповідний запис про фіктивність розірвання шлюбу та видати відновлене свідоцтво про шлюб.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.02.1954 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 У 1957 році на сім'ю державою була виділена земельна ділянка по АДРЕСА_1 де вони збудували будинок та мешкали родиною. 18.03.1987 року було зареєстровано розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_4 Однак після розірвання шлюбу вона з чоловіком продовжувала мешкати однією родиною до дня смерті чоловіка, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважає розірвання шлюбу фіктивним оскільки воно було вчинено з метою поліпшення житловим умов. У зв'язку з тим, що шлюб між нею та ОСОБА_4 було розірвати вона не може оформити спадщину, яка залишилась після смерті її чоловіка.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача та третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність або про відкладення слухання справи суду не надали.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 21.02.1954 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб.
18 березня 1987 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано. Реєстрація розірвання шлюбу була проведена відділом РАЦС Центрального РУЮ у м. Сімферополі відповідно до ст. 41 глави 7 Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Норма, що передбачає можливість задоволення позову про визнання розірвання шлюбу фіктивним на яку позивається позивач, як на підставу звернення до суду з позовом міститься у частині 1 статті 108 СК України, а саме за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 та пункту 3 частини першої статті 107 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміри припинити шлюбні відносини.
Таким чином, вказана норма передбачає лише два випадки визнання розірвання шлюбу фіктивним, а саме з підстав передбачених ст. 106 та ч. 3 ст. 107 СК України.
Однак, за даних обставин застосовувати вказану норму неможливо, оскільки спірні правовідносини (розірвання шлюбу, яке позивач вважає фіктивним) мали місце у 1987 році, коли діяв Кодекс про шлюб та сім'ю і шлюб розірвано з підстав, передбачених ст. 41 КпШС.
Кодекс про шлюб та сім'ю не передбачав право заінтересованої особи звертатися до суду із заявою про визнання розірвання шлюбу фіктивним.
За вказаних обставин, суд вважає, що оскільки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано під час дії КпШС України, який встановлював порядок і умови одруження, регулював особисті і майнові відносини, які виникають в сім'ї між подружжям, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану (ст. 2 КпШС України), то і регулюватися вони повинні КпШС України, а не СК України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що права та обов'язки сторін щодо шлюбних відносин припинились з моменту розірвання шлюбу у 1987 році, тобто коли правовий режим цих правовідносин регулювався нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України, який не передбачав можливості визнання розірвання шлюбу фіктивним.
У зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання розірвання шлюбу фіктивним, слід відмовити оскільки вони не засновані на законі.
Керуючись положеннями Кодексу про шлюб та сім'ю, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрованого 18.03.1987 року фіктивним та зобов'язання Відділ реєстрації актів цивільного стану Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК провести відповідний запис про фіктивність розірвання шлюбу та видати відновлене свідоцтво про шлюб - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: