Категорія 48 Головуючий в 1 інстанції - ЗапорожецьТ.А.
Доповідач - Агєєв О.В.
03 липня 2013 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Шевченко В.Ю., суддів Новосьолової Г.Г., Агєєва О.В.
при секретарі Жарій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Макіївки від 11 квітня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання жінки, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трьох років, -
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання жінки, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трьох років - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 починаючи з 07 жовтня 2011 року аліменти у розмірі 1/35 частини його заробітку до досягнення дитиною трьох років. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі поданій представником за дорученням ОСОБА_4 третя особа ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів не врахував матеріальний стан платника аліментів, наявність у нього інших дітей, а також можливість відповідача надавати матеріальну допомогу. Вважає, що з урахуванням розміру стягнутих із заробітної плати відповідача аліментів на утримання всіх дітей, в нього залишається менш прожиткового мінімуму.
Зазначає, що суд за її (апелянта) клопотанням не витребував довідку про заробітну плату відповідача, оголошений судом під час розгляду справи наказ, надісланий факсимільним зв'язком, про прийняття ОСОБА_3 на роботу із зазначенням його посадового окладу, не є належним доказом, який підтверджує доходи відповідача, оскільки в останньому відсутні підпис відповідача та печатка підприємства; суд, дійшовши висновку про не проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю, залишив поза увагою дані ними під час розгляду справи пояснення про їх сумісне проживання; суд не з'ясував, чи перебуває ОСОБА_2 у відпустці по догляду за дитиною, оскільки з довідки, яка знаходиться в матеріалах справи вбачається, що остання підписана ОСОБА_2, як директором МПП «АЛНА».
Крім того, прийнявши від представника позивача ОСОБА_5 заяву про уточнення позовних вимог від 19.03.13р., суд не врахував відсутність у нього (представника) права на її подачу, оскільки в договорі про надання послуг, укладеного між сторонами 12.03.13р. зазначено строк його дії до 12.03.13р., тобто останній не вступив в законну силу. З огляду на викладене, присутність представника позивача під час розгляду справи 11.04.13р. є підставою для скасування судового рішення.
Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Інші учасники процесу в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується сторонами, що від фактичних шлюбних відносин вони мають малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія 1-НО, виданого Гірницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області 02.07.11р. (а.с.4).
Рішенням Кіровського районного суду м.Макіївки від 08.12.11р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (третьої особи по даній справі) стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 у розмірі 2/7 частини його заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 10.03.11р.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (третьої особи) аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 у розмірі 2/7 частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця за минулий час за період з 28.09.09р. по 10.03.11р.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (позивачки) аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з 13.09.11р. (а.с.88-94).
З довідки Кіровського відділу ДВС Макіївського МУЮ від 15.02.13р. № 72/032/2-4615 вбачається, що 14.02.13р. виконавчі провадження по стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей закінчені та на підставі п.10 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», надіслані на примусове виконання до Гірницького ВДВС Макіївського МУЮ за місцем фактичного мешкання боржника (АДРЕСА_2) (а.с.176). Згідно виконавчого листа №2-449/11 від 08.12.11р., виданого Кіровським районним судом м.Макіївки, заборгованість ОСОБА_3 по стягненню аліментів на утримання неповнолітніх дітей перед ОСОБА_1 складає 17 541грн. 09коп., перед ОСОБА_2 - 7 943грн. 39коп.
Згідно копії довідки Комунального підприємства «Житловик-2» від 11.07.11р. (а.с.21), ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дітьми, в т.ч. малолітньою ОСОБА_6
Згідно довідки малого приватного підприємства «АЛНА», ОСОБА_2 працює в даному підприємстві на посаді директора, з 05.08.11р. знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (а.с.23).
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.11.12р., ФОП ОСОБА_2 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності (а.с.148-149).
Згідно наказу №661-к від 01.04.13р., ОСОБА_3 з 01.04.13р. прийнято на посаду інженера-енергетика ТОВ «Новатор» з окладом 1 614грн. 00коп.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на її утримання, тому з нього, з урахуванням матеріального стану повинно бути стягнуто аліменти у розмірі 1/35 частки доходу до досягнення дитиною трьох років.
Частково задовольняючи апеляційну скаргу колегія суддів виходить з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч.4 даної статті, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції визнав позов у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною ОСОБА_6. трьох років.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дружини в частині від його заробітку (доходу) з огляду на наступне.
Так, частиною 1 ст.80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 01.04.13р. працює в ТОВ «Новатор» на посаді інженера-енергетика. Розмір його окладу складає 1 614грн. 00коп. Таким чином, оскільки відповідач має постійний дохід, який складається з заробітної плати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів саме в частині від його заробітку (доходу).
Крім того, позовні вимоги ОСОБА_2 при зверненні до суду зводились до стягнення з відповідача аліментів на її утримання в розмірі ? частини від заробітку останнього. В ході розгляду справи представник позивача адвокат ОСОБА_5 змінила вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300грн., про що подала відповідну заяву суду від 19.03.13р. (а.с.194), яка судом була прийнята. Між тим, з копії доданого на підтвердження представника позивача повноважень договору вбачається, що даний договір про надання правової допомоги датований 12.03.2013р. і діє до 12.03.2013р. (а.с.180-183). Виходячи з наведеного представник позивача не мав повноважень на представлення інтересів останнього на час уточнення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження але вони не впливають на правильність висновків суду про стягнення аліментів в частині від заробітку (доходу) відповідача.
Колегія суддів також зазначає, що розмір аліментів на утримання дружини, визначений з урахуванням ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апелянта стосовно того, що ОСОБА_3 не повинен сплачувати аліменти на утримання дружини, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження перебування останньої у відпустці за догляду за дитиною, колегією суддів не приймаються, у зв'язку із тим, що відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. ОСОБА_3 не заперечує той факт, що він може надавати матеріальну допомогу дружині, з якою проживає їх малолітня дитина.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження матеріального стану відповідача та неправомірне прийняття судом наказу ТОВ «Новатор» про прийняття ОСОБА_3 з на посаду інженера-енергетика з окладом 1614грн. не впливають правильність рішення суду, оскільки сторони по справі (позивач та відповідач) під час розгляду справи не заперечували факту працевлаштування ОСОБА_3 у вищезазначене підприємство. Більш того, з доданих до апеляційної скарги представником ОСОБА_4 копій документів вбачається, що постановою Гірницького ВДВС Макіївського міського управління юстиції від 23.04.2013р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-449 виданого 14.04.13р. Кіровським районним судом м.Макіївки про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів через те, що боржник працює в ТОВ «Новатор» яке розташовано в АРК, м.Джанкой, вул.Першотравнева 62 (а.с. ).
Між тим, стягуючи з відповідача аліменти в розмірі 1/35 частини його заробітку (доходу), суд першої інстанції не врахував обставин справи та вимог закону, а саме ст.70 Закону України «Про виконавче провадження». Дана норма закріплює, що:
1. Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків.
2. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.
3. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків;
- за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.
4. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків….
Оскільки в даному випадку ставиться питання про стягнення аліментів на дружину, загальний розмір стягнення з відповідача аліментів на утримання всіх неповнолітніх дітей за рішенням суду (см. вище) складає 48,5%, а з урахуванням розміру за рішенням що оскаржується - 51,4%, то висновок суд про розмір аліментів на дружину 1/35 частині від заробітної плати (доходу) не ґрунтується на законі і підлягає зменшенню.
Колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини (позивача) до досягнення дитиною віку 3-х років, в розмірі 1/70 частки заробітної плати (доходу) відповідача.
Не обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про не з'ясування судом матеріального положення ОСОБА_3, а саме наявності у нього аліментних зобов'язань, з урахуванням яких у відповідача залишається менш прожиткового мінімуму, оскільки ОСОБА_3 погодився з позовними вимогами, не заперечував проти стягнення аліментів в розмірі ? частини заробітної плати (доходів), рішення суду першої інстанції не оскаржував.
Інші доводи скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, є підставою для скасування або зміни рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м.Макіївки від 11 квітня 2013 року в частині розміру стягнутих аліментів змінити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання ОСОБА_2 - як матері малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 1/70 частини його заробітку (доходу), починаючи з 07 жовтня 2011 року до досягнення дитиною віку 3-х років.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: