Дело № 762/1734/13-к
27 червня 2013 року Балаклавський районний суд м. Севастополя у складі:
Головуючого судді - Мурадян Р.П.,
при секретарі - Черкасовій С.Р.,
за участю: прокурора - Сорокіна О.М.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження N12013140030000897 від 09 квітня 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Севастополя, громадянки України, українці, не одруженій, яка має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працюючій, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_2, раніше не засудженої
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України,
ОСОБА_1, маючи умисел на незаконні придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, для особистого вживання, зазіхаючи на встановлений порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, при невстановлених досудовим слідством обставинах незаконно придбала два одноразових медичних шприца: один шприц розмічених на 5 мл., що містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій масою в перерахунку на суху речовину 0,0081 г., другий шприц розмічений на 2 мл, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій масою в перерахунку на суху речовину 0,034 г, загальна маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину склала 0,115 г, і незаконно зберігаючи при собі, без мети збуту перенесла за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Злочинні дії ОСОБА_1 були припинені працівниками міліції, які 09 квітня 2013 року о 15-20 годин в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, виявили та вилучили два одноразових медичних шприца: один шприц розмічений на 5 мл, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій масою в перерахунку на суху речовину 0,0081 г, другий шприц розмічений на 2 мл., що містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій масою в перерахунку на суху речовину 0,034 г, загальна маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину склала 0,115 г, які ОСОБА_1 зберігала за місцем свого проживання з метою особистого вживання.
Вона же, 09 квітня 2013 року близько 14-30 годин, діючи умисно, зазіхаючи на встановлений порядок обігу наркотичних засобів та на безпеку та здоров'я громадян, з метою забезпечення незаконного вживання наркотичних засобів, зберігаючи конфіденційність своїх незаконних дій, надала місце для незаконного вживання наркотичних засобів за місцем свого проживання в АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, а також у наданні приміщення з метою незаконного вживання наркотичних засобів, скоїла кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.
Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Балаклавського району міста Севастополя юристом третього класу ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні N 12013140030000897 від 09 квітня 2013 року та підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_1 29 квітня 2013 року укладена угода про визнання ОСОБА_1 винуватості.
За умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваною ОСОБА_1, остання зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у судовому провадженні, а також зобов'язався сприяти розслідуванню кримінального правопорушення у з'ясуванні всіх обставин, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.
Крім того, сторони погодилися, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання на підставі ст. 70 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі із звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 2 року.
Обвинувачений акт з підписаною сторонами угодою надійшов до суду 03 червня 2013 року.
У судовому засіданні прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним та ОСОБА_1 як таку, що відповідає вимогам закону та нормам Кримінального процесуального кодексу України.
Обвинувачена ОСОБА_1 пояснила суду, що вона підтримує укладену між нею та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі з узгодженою мірою покарання згодна, угода є добровільною, у зв'язку з тим, що вона укладена за її власним бажанням, без тиску зовнішніх обставин, вона цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 2 ст. 473 та ч. 4 ст. 474 КПК України, які їй були роз'яснені прокурором, а також у підготовчому судовому засіданні були роз'яснені судом.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії, яки інкримінуються ОСОБА_1 дійсно мали місце та були скоєні саме обвинуваченою, яка у судовому засіданні визнала свою вину повністю. Вчинені ОСОБА_1 дії складають склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, а саме, незаконно придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту та надання приміщення з метою незаконного вживання наркотичних засобів.
Вищезазначені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що умови угоди про визнання винуватості від 29 квітня 2013 року, укладеної між прокурором прокуратури Балаклавського району міста Севастополя юристом третього класу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.
Також суд приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до п. 6 Інформаційного листу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1679/0/4-12 від 15 листопада 2012 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод» за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне із таких рішень: затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження); або продовжити судовий розгляд в загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаний угоди про визнання винуватості із призначенням ОСОБА_1 узгодженої в угоді міри покарання.
Відповідно до ст. 122 КПК України, судові витрати підлягають стягненню на користь держави з винної.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості, укладену 29 квітня 2013 року між прокурором прокуратури Балаклавського району міста Севастополя юристом третього класу ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_1 - затвердити.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України та призначити їй покарання:
по ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;
по ч. 1 ст. 317 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 2 року, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з засудженої ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи № 1/112 від 19 квітня 2013 року в сумі 1223 гривни 60 копійок шляхом перерахування вказаних сум на рахунок на користь НДЕКЦ при УМВС України в місті Севастополі, ОКПО 25576402, Банк УГКУ в місті Севастополі, МФО 824509, рахунок № 31252272210141.
Речові докази: особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій масою в перерахунок на суху речовину 0,0081 г, що містять в шприці, розміченому на 5 мл, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій масою в перерахунку на суху речовину 0,034 г, що містить в шприці, розміченому на 2 мл., загальна маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину склала 0,115 г., нашарування коричневого кольору в шістьох шприцах на 5 мл, прозора рідина в шприці на 5 мл, рідина коричневого кольору в шприці на 2 мл, нашарування речовини коричневого кольору на внутрішніх стінках двох металевих піал, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, оборот якого заборонено - опієм ацетильованим у слідовій кількості, що упаковано в спецпакет НДЕКЦ при УМВС України в м. Севастополі та зберігаються у камері зберігання речових доказів Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі - знищити.
Роз'яснити ОСОБА_1 що відповідно до ч. 5 ст. 476 КПК України умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляції через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі, не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 27 та ч. 4 ст. 29 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: