Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/592/12-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.
Категорія 37 Доповідач Заполовський В. Й.
03 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів : Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
при секретарі судового засідання Капустинській Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Житомирська міська рада, приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 травня 2013 року, -
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23 травня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, порушує питання про скасування зазначеної ухвали з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду по суті. Вважає, що підстав для залишення його позову без розгляду у суду не було.
Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд виходив з того, що позивач та його представник будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи 08.05.2013 року в судове засідання не з'явилися, а 23.05.2013 року не з'явилися в судове засідання повторно, заяви про можливість розгляду справи у їх відсутність не подали. А тому вважав, що слід залишити позов без розгляду.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Із роз'яснень, що містяться в п.33 постанови №2 Пленуму ВС України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" слідує, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2011 року за позовною заявою ОСОБА_1 було відкрито провадження по справі (а.с.1).
Розгляд справи по суті неодноразово відкладався з різних причин.
08.05.2013 року позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Представником позивача до суду подано заява - клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю приймати участь у розгляді по причині відрядження в іншу місцевість.
У зв'язку з цим судом розгляд справи був відкладений на 23.05.2013 року. Позивач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання. Проте представник позивача подав до суду заяву - клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю можливості приймати участь у розгляді справи, оскільки перебуває на навчально - екзаменаційній сесії.
Отже, висновок суду першої інстанції про повторність неявки у судове засідання позивача та його представника не грунтується на положеннях п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, оскільки про неможливість брати участь у судовому засіданні 08.05.2013 року та 23.05.2013 року сторона позивача повідомляла суд належним чином та просила відкласти розгляд справи, посилаючись на поважність причин нез'явлення до суду.
Таким чином, залишаючи позов без розгляду, судом фактично не встановлено причини неявки позивача та його представника в судові засідання та не перевірено чи наявні у вказаної особи поважні причини нез'явлення до суду.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що справа знаходиться на розгляді суду з травня 2011 року, на час вирішення питання про залишення позову без розгляду вже були порушені визначені ЦПК України строки розгляду справи; у порушення вимог ч.2 ст.157 ЦПК України обов'язкова у такому разі ухвала про продовження розгляду справи судом не постановлялася.
Разом з тим, спір по суті оскаржуваною ухвалою не вирішений.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
За наведених обставин залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України не можливо визнати правильним. А тому відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 311, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 травня 2013 року скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді