Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 червня 2013 р. Справа №805/6028/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Спасової Н.В.,
при секретарі Нартова Д.,
за участю представників:
позивача - Стрікової Т.М.,
відповідача - Радченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Держаної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141540/10188/15-17-4 від 15.04.2013 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» (надалі позивач, ТОВ «Метінвест-Шіппінг») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Держаної податкової служби (надалі відповідач, СДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000141540/10188/15-17-4 від 15.04.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що вказане податкове повідомлення рішення, яким ТОВ «Метінвест-Шіппінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 6676867,50 грн., прийняте на підставі Акту від 01.04.2013р. N 248/15-17-4-31158623 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» (надалі ТОВ «ІСА) за період з 01.01.2010 по 31.12.2011року. Проте висновки, викладені в акті перевірки щодо фактичного нездійснення контрагентом позивача - ТОВ «ІСА» перевезень вантажів автомобільним транспортом за укладеними з ТОВ «Метінвест-Шіппінг» договорами щодо надання транспортно-експедиторських послуг є такими, що не відповідають дійсності, оскільки перевезення стальних слябів фактично було здійснено та на підтвердження реальності даних господарських операцій у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про отримання у вантажовідправника, транспортування перевізником та отримання вантажоодержувачем зазначених товарно-матеріальних цінностей. Банківськими виписками підтверджено здійснення розрахунків за транспортування слябів, здійснення митного оформлення та інше. При цьому, на підтвердження реальності надання ТОВ «ІСА ХХІ» транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до умов укладених договорів, у позивача наявні первинні бухгалтерські документи - акти здачі-прийняття наданих послуг, які є необхідними для формування витрат податкового обліку у відповідності до положень пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44. п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України. Посилання СДПІ в Акті перевірки на відсутність у ТОВ «Метінвест-Шіппінг» товарно-транспортних накладних позивач вважав безпідставними, оскільки за умовами договорів він виступав як експедитор та організатор транспортно-експедиційних послуг, а не їх учасник. Виходячи з того, що ТОВ «Метінвест-Шіппінг» у даних операціях не було ані перевізником, ані відправником, ані одержувачем вантажу, то на нього не розповсюджується положення Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які визначають товарно-транспортну накладну як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Також позивач вказував на неспроможність посилань податкового органу в акті перевірки на результати перевірок ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ», якими через ненадання зазначеним перевізником податковому органу первинних документів був зроблений висновок про не підтвердження взаємовідносин цього підприємства з його контрагентами та як наслідок зняті податкові зобов'язання по взаємовідносинам в ТОВ «Метінвест-Шіппінг». Наполягав, що згідно діючого законодавства платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України). Вказував, що Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків (рішення від 18.03.2010 року по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії). Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом. Посилаючись на зазначене, позивач наполягав на неправомірності висновків податкового органу щодо завишення ним валових витрат на суму операцій з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ», що як наслідок вплинуло на правомірність визначення об'єкту оподаткування та збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, здійсненого оспорюваним ППР.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Наголошувала, що оскільки сторони первинним документом, що підтверджує факт надання послуг за договорами № 7S-I від 01.02.2009 р. та № С 1-02/11 від 11.02.2011р. визначили акт здачі- прийняття робіт (надання послуг), то відхилення вказаного документу податковим органом та вимагання надати інший - товарно-транспортну накладну є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі. Додатково зазначила, що під час перевірки товарно-транспортні накладні щодо перевезень стальних слябів з ПАТ «МК «Азовсталь» та ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в Маріупольський морський торгівельний порт у позивача були в наявності та знаходилися в Маріупольській філії товариства, у тому й числі щодо операцій, коли ТОВ «Метінвест- Шіппінг» виступало як вантажоодержувач для «Меtinvest Іnternational S.A.» Посадовим особам СДПІ, які проводили перевірку, працівники позивача про це повідомляли та вказували на можливість їх дослідження в м. Маріуполі, оскільки через великий об'єм документів (майже дві кімнати заповнені) та їх знаходження серед документації щодо виконання договорів з ПАТ «МК «Азовсталь» на організацію транспортно-експедиційних послуг та з «Меtinvest Іnternational S.A.» за договором доручення надати їх у м. Донецьку не було можливості. Проте посадові особи СДПІ зазначену пропозицію відхилили, наполягаючи на обов'язковій наявності ТТН серед первинних документів, що стосуються виконання договорів № 7S-I від 01.02.2009 р. та № С 1-02/11 від 11.02.2011р.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях. (т.1 а.с.199-203) Вказував, що відповідно до умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ІСА-ХХІ» Акт приймання-передачі виконаних робіт не є єдиним документом, що підтверджує факт надання послуг. Крім того, у відповідності до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 N 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за 128/2568, до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим, належить товарно-транспортна накладна. Оскільки під час перевірки на письмову вимогу податкового органу ТОВ «Метінвест- Шіппінг» ТТН не надав, то висновки, викладені в акті перевірки щодо їх відсутності, в силу положень п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України, є обґрунтованими. Отже, через відсутність у позивача ТТН відповідач дійшов правильного висновку про не підтвердження первинними документами господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг та фактичне їх не здійснення. Вказувала, що за результатами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва встановлено, що ТОВ «ІСА XXI» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі- продажу будь-яких товарів, робіт, послуг у задекларованих обсягах, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності. Під час перевірок на ТОВ «ІСА XXI» відсутні товарно - транспортні накладні, які повинні підтверджувати факт перевезення товару, в зв'язку з чим не встановлено перевезення автомобільним транспортом товару від підприємств- постачальників та надання транспортних послуг контрагентом позивача. З урахуванням зазначених обставин, висновок про не підтвердження фактичного надання послуг з транспортування чи транспортного експедирування ТОВ «ІСА-ХХІ» є правильним та обґрунтованим, а тому позивачу до сплати оспорюваним ППР правомірно визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6014726грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 662141,50 грн., в зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд встановив наступне.
15 квітня 2013року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення рішення № 0000141540/10188/10/15-17-4, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Метінвест- Шіппінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 6676867,50 грн., у тому числі за основним платежем - 6014726,00 грн. та за штрафними санкціями - 662141,50 грн. (а.с.80 т.1)
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки №248/15-17-4-31158623 від 01.04.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метінвест- Шіппінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року. (а.с.7-66 т.1)
Згідно п.1 висновків зазначеного акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Метінвест- Шіппінг» п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, всього у сумі 6014726,00 грн.
Висновку про наявність в діях позивача вказаних порушень податковий орган дійшов внаслідок встановлення безпідставного (на думку відповідача) включення позивачем до складу валових витрат суми у розмірі 25090773 грн. по операціях з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ», оскільки актами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, встановлена неможливість реального надання цим суб'єктом господарювання транспортно-експедиційних послуг за договорами № С-1-02/11Д від 11.02.2011 року та № 7S-І від 01.02.2009 року, укладеними з ТОВ «Метінвест-Шіппінг». До цього, у ТОВ « Метінвест- Шіпінг» під час перевірки були відсутні товарно- транспортні накладні, які за переконанням податкового органу є єдиними первинними бухгалтерськими документами, визначеними законодавством, якими може бути підтверджено факт надання експедиційних послуг та правомірність формування для цілей оподаткування понесених за ними витрат. (а.с.65, 28,32-39 т.1)
Позивачем подавалися заперечення до акту перевірки №248/15-17-4-31158623 від 01.04.2013 року, проте СДПІ у м. Донецьку вони були відхилені, в зв'язку з чим ТОВ «Метінвест-Шіппінг» звернулось до суду з даним позовом. (а.с.67-79 т.1)
Отже, спірним питанням в межах даної справи є правомірність дій відповідача з виключення із валових витрат позивача для цілей оподаткування усіх витрат, понесених ТОВ «Метінвест-Шіппінг» за договорами з ТОВ «ІСА-ХХІ» про надання транспортно-експедиційних послуг.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів, положень законодавства та обставин справи.
Судом встановлено, що на підставі договорів № СШ-АС/230309 від 23.03.2009 року, № СЗ-08/10Д/4411 від 01.08.2010 року, №СШ-ММЗ/100309/198/09 від 05.03.2009 року, укладених позивачем з ВАТ «МЗ «Азовсталь», ПАТ «Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча», ПРАТ «Макіївський металургійний завод» відповідно, у період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ТОВ «Метінвест-Шіппінг» виступило організатором транспортно- експедиційних послуг для вказаних підприємств (Замовників). За умовами вказаних договорів ТОВ «Метінвест- Шіпінг» (Експедитор) зобов'язалось як від свого імені, так і від імені Замовників, але за дорученням та за рахунок останніх організувати надання послуг з перевезення та експедирування вантажів Замовників автомобільним транспортом. В свою чергу Замовники зобов'язалися прийняти та сплатити надані Експедитором послуги а також виплати йому винагороду. (а.с.32 , 230-235 т.1)
На виконання умов вказаних договорів, організуючи надання транспортно-експедиторських послуг своїм замовникам, ТОВ «Метінвест-Шіппінг» (Замовник) уклав з ТОВ "Індустріальний союз Азова XXI" (Експедитор) Договір- доручення №7S-I від 01.02.2009 року та Договір №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року щодо надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до змісту зазначених договорів ТОВ «ІСА-ХХІ» зобов'язалось від свого імені, по дорученню та за рахунок Замовника забезпечити організацію перевезень вантажів Замовника по території України власним та/або орендованим вантажним автомобільним транспортом, а ТОВ «Метінвест- Шіппінг» зобов'язалось прийняти та сплатити надані Експедитором послуги та сплатити останньому винагороду (плату). В п.5.2. Договору №7S-I від 01.02.2009 року та в п.1.4 Договору №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року сторони передбачили, що підставою для оплати та документом, який підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг за цими договорами є підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг. (а.с.88-96 т.1)
З товарно-транспортних накладних, реєстрів ТТН, приймальних актів, актів здавання, доручень на відвантаження з відмітками митниці про випуск товарів встановлено фактичне надання ТОВ «ІСА-ХХІ» позивачу транспортно- експедиційних послуг з перевезення стальних слябів з ВАТ «МЗ «Азовсталь», ПАТ «Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча», ПРАТ «Макіївський металургійний завод» в Маріупольський морський торгівельний порт. (а.с.9-71 т.2)
На підтвердження факту надання транспортно- експедиційних послуг у відповідності до умов договорів №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року ТОВ «ІСА-ХХІ» та «Метінвест- Шіппінг» підписані Акти здачі- прийняття робіт (надання послуг) на суму 25090773 грн. (а.с.97-180 т.1)
ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» позивачу були видані податкові накладні на всю суму вартості вказаних наданих послуг, що вбачається з акту перевірки (т.1 а.с.13-19) та з копій податкових накладних. ( а.с.6-8, 74-75 т.2)
Факт перерахування позивачем ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» зазначеної суми сторонами не оспорюється.
Витрати по вказаним господарським операціям з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» у загальному розмірі 25090773 грн. віднесені позивачем у період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток ( собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг).
Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно положень п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Оскільки на підтвердження виконання Договорів №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року щодо надання транспортно-експедиторських послуг позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі реєстри ТТН, акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні та товарно-транспортні накладні, які містять усі необхідні реквізити та відмітки вантажоодержувачів про прийняття товарів та на підставі яких в податковій звітності позивача відображений факт придбання послуг, суд приходить до висновку про обґрунтованість віднесення до складу валових витрат ТОВ «Метінвест- Шіппінг» витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Індустріальний союз Азова-ХХІ». Твердження ж податкового органу про ненадання позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних та висновок про їх відсутність в силу положень п.44.6 ст.44 ПК України суд вважає необґрунтованим, оскільки з пояснень представника позивача встановлено та не спростовано відповідачем, що посадові особи СДПІ, які проводили перевірку, відмовились дослідити дані документи за місцем їх зберігання - в Маріупольській філії позивача та обмежилися відповіддю ТОВ «Метінвест- Шіппінг» (т.2 а.с.196-198) щодо не віднесення цих документів до первинних бухгалтерських документів, наявність яких є обов'язковою для організатора транспортно-експедиційних послуг.
Таким чином висновки податкового органу щодо відсутності у позивача первинних бухгалтерських документів (товарно-транспортних накладних), що є підставою для формування валових витрат є такими, що не відповідають дійсності та зроблені на підставі неповно з'ясованих обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання.
Стосовно висновків акту перевірки №248/15-17-4-31158623 від 01.04.2013 року щодо неможливості виконання контрагентом позивача ТОВ «Індустріальний союз Азова-ХХІ» зобов'язань за договорами №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг суд зазначає наступне.
З актів перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо дотримання ТОВ «Індустріальний союз Азова-ХХІ» вимог податкового законодавства встановлено, що вказаним податковим органом протягом 2011-2012 років проводились численні, як документальні позапланові виїзні, так і документальні позапланові невиїзні перевірки даного контрагента позивача. За результатами вказаних перевірок були складені Акти №287/2360/35786388 від 09.11.11року (т.2 а.с.77), № №3900/23-100/35786388 від 21.12.2011 року (а.с.93-106 т.2), № 151/23-200/35786388 від 25.01.2012 року (а.с.107-119), №3320/22-100/35786388 від 09.11.2012 року (а.с.124-131 т.2), № 3626/22-100/35786388 від 28.11.2012 року (а.с.133-139) та акти про неможливість проведення документальної позапланової перевірки № 681/221-100/35786388 від 27.03.2012 року та № 4350/22-200/35786388 від 29.12.2012 року (а.с.120-122, 139-144 т.2). З викладеного в актах вбачається, що за результатами перевірок ТОВ «ІСА-ХХІ», внаслідок виявлених недоліків заповнення та складання первинної документації, незважаючи на наявність певних необхідних первинних документів та через відсутність інших, у зв'язку з ненаданням ТОВ «ІСА-ХХІ» документів для проведення перевірки, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій цим платником податків. При цьому документи, що надавалися ТОВ «ІСА-ХХ1» на підтвердження здійснення господарської діяльності податковим органом відхилені.
До матеріалів справи відповідачем також долучені матеріали дослідчої перевірки, яка проводилась по факту ухилення ТОВ «ІСА-ХХІ» від сплати податків.(а.с. 145-189 т.2) Проте зазначені матеріали є неповними, суперечливими (свідчать як про нездійснення цим суб'єктом господарювання перевезень, так і про їх здійснення), в зв'язку з чим не спростовують факту надання позивачу ТОВ «ІСА-ХХІ» послуг з перевезення стальних слябів в обсягах, що є предметом дослідження у даній справі.
За таких обставин суд не вважає переконливими висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентом ТОВ «ІСА-ХХІ».
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Булвес» АД проти Болгарії», позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при формуванні витрат в податковому обліку позивачем були дотриманні положення пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44. п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення рішення № 0000141540/10188/15-17-4 від 15.04.2013 року, яким ТОВ «Метінвест-Шіппінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 6676867,50 грн. є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий сбір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162, 184-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Держаної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141540/10188/15-17-4 від 15.04.2013 року - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000141540/10188/15-17-4 від 15.04.2013 року, прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Держаної податкової служби відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 6 676 867, 50 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 18 червня 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови складений 25 червня 2013 року.
Суддя Спасова Н.В.