Справа № 22-ц/793/1675/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Марцішевська О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Захарова А. Ф.
26 червня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Захарової А. Ф.
суддів Скіць М. І. , Качан О. В.
при секретаріКотолуп А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ КБ «Акцент-Банк» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Акцент-Банк», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Інспекція з питань захисту прав споживачів про захист прав споживачів та визнання недійсним договору споживчого кредитування.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника ПАТ КБ «Акцент-Банк», який підтримав доводи апеляційної скарги, та представника ОСОБА_6, представника інспекції з питань захисту прав споживачів, які заперечували на доводи скарги, судова палата,-
В квітні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Акцент-Банк», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Інспекція з питань захисту прав споживачів про захист прав споживачів та визнання недійсним договору споживчого кредитування.
В обґрунтування своїх вимог вказувала, що 01.02.2008 року між позивачкою та ПАТ КБ «Акцент-Банк» було оформлено споживчий кредит.
Скориставшись довірою ОСОБА_6, посадова особа банку свідомо ввела її в оману стосовно дійсної правової природи документів споживчого кредитування, повідомила неправдиву інформацію щодо відсутності зобов'язального характеру заяви позичальника. Натомість вказала, що запропонована на підпис заява позичальника є лише передумовою для подальшого вирішення питання щодо можливості споживчого кредитування.
За таких умов позивачка погодилася підписати формально заяву позичальника, яку надала їй менеджер відповідача, інші кредитні документи для вивчення не надавались.
Зі сторони відповідача було допущено порушення п. 2.4. «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 2.5. зазначених правил банки розробляють форму надання споживачу достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органу банку та повідомлена його відповідними структурним підрозділам.
Однак, жодної довідки чи інформаційного бюлетеню про умови споживчого кредитування, надання товарів в кредит, передачу застави позивачці в банківському відділенні 01.02.2008 року не надавали.
Також позивачка не отримувала банківських документів та не підписувала видаткові накладні на товар, що начебто придбавався за кредитні кошти.
За підписану в подібний спосіб заяву, як договір споживчого кредитування позивачці доводиться розраховуватися особисто. Адже за подібною схемою споживчого кредитування було приховане фактичне переведення кредитних коштів у готівку та привласнення її менеджером банку та пов'язаними особами, які в подальшому не повертали основної суми кредитної заборгованості, не погашали нарахованих процентів і пені.
Вказаний договір споживчого кредитування було оформлено внаслідок зловмисної домовленості, шляхом обману та зловживання довірою позивачки.
На підставі наведеного, ст.ст. 203, 215, 229, 230, 234 ЦК України, позивачка просила суд визнати недійсним договір споживчого кредитування від 01.02.2008 року №ABGWRC02220039, який підписаний ОСОБА_6 та менеджером ПАТ «Акцент-Банк», з моменту підписання заяви позичальником від 01.08.2008 pоку, та визнати неправомірними дії ПАТ «Акцент-Банк» щодо оформлення договору та нарахування заборгованості, процентів і пені за фіктивним правочином на суму 319053,88 грн..
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2013 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ПАТ КБ «Акцент-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що дана ухвала є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та передати справу за підсудністю.
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Звертаючись до суду Соснівського району м.Черкаси з даним позовом про захист прав споживачів та визнання недійсним договору споживчого кредитування, ОСОБА_6 виходила з положень ч.5 ст.110 ЦПК України, згідно якої позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Зареєстрована позивачка, як вказують дані її паспорта, з 02 листопада 2011 року за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на території Соснівського району м.Черкаси (ар.спр.11 - зворотний бік).
Про те, що з ОСОБА_6 укладено було саме договір споживчого кредиту, свідчить копія договору від 01.02.2008р. на ар.спр.13; клопотання представника ПриватБанку за довіреністю Шаблистого С.А. на адресу судді Придніпровського районного суду м.Черкаси Бассак Т.Є. про долучення до цивільної справи про стягнення заборгованності з ОСОБА_6 на користь банку роз'яснення в частині термінів нарахування пені по договору №ABGWRC02220039 від 01.02.2008 року; Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт» (в копії), затверджених Наказом №СП-2007-299 від 13.09.2007р.
Апелянт помилково вказує, що позивачкою подано позовну заяву не до відповідача як юридичної особи, а до його Черкаської філії (відділення) яке не має статусу юридичної особи.
Тому позов, пред'явлений до банку в особі його філії або представництва за місцезнаходженням відповідного відокремленого підрозділу пред'явлений з порушенням правил підсудності.
Однак, як встановлено з позовного матеріалу ОСОБА_6, нею пред'явлений позов до ПАТ «Акцент-Банк», а не до його відокремленого підрозділу в особі Черкаської філії чи будь-якого іншого представництва. І із змісту позовної заяви ніяк не виходить, що у ОСОБА_6 є якісь претензії до відокремлених підрозділів відповідача щодо підписання фіктивного договору споживчого кредитування.
Апелянт також помилився у тлумаченні підстав для відкриття місцевим судом провадження у цивільній справі за принципом альтернативної підсудності, який закріплений в ч.7 ст.110 ЦПК України. Тут зазначено, що позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням. Тому апелянт вважає, що судом під час відкриття провадження у цивільній справі порушено принцип територіальної підсудності, оскільки позов необхідно пред'являти за місцем знаходження центрального офісу ПАТ «»Акцент-Банк» в м.Дніпропетровськ.
Проте, такі доводи апелянта не є обгрунтованими, оскільки не мають нічого спільного з позовною заявою ОСОБА_6
Предметом заявленого позову є визнання недійсним договору споживчого кредитування, оформленого у вигляді заявки від 01.02.2008 року для надання товарів. Договір укладений між кредитодавцем - банком та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
В даному випадку споживач ОСОБА_6 пред'явила позов про захист своїх прав і визнання недійсним договору споживчого кредитування як укладеного внаслідок обману.Позивачка пред'явила позов до ПАТ «Акцент-Банк» (з яким укладено цей договір) за місцем свого проживання - до Соснівського райсуду м.Черкаси.
Тому суддя Соснівського райсуду м.Черкаси цілком правомірно відкрив провадження у даній справі ухвалою від 09.04.2013 року.
Зазначена ухвала відповідає матеріалам справи, вимогам закону і підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, - не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303; 304; 307; 312; 314; 317; 218 ЦПК України, судова палата,-
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Акцент-Банк» відхилити.
Ухвалу Соснівського райсуду м.Черкаси від 09 квітня 2013 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя А. Ф. Захарова