Справа № 192/943/13-к
Провадження № 1-кп/192/63/13
Іменем України
"02" липня 2013 р.2 смт.Солоне
СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Трещової Н.М.,
секретаря Тищенко Ю.В.,
за участю прокурора Ткаченка С.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, військовозобов»язаного, має неповну середню освіту, засудженого 22.05.2012 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, 75 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 2 роки,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, 11 квітня 2013 року близько 19-ї години, діючи повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, з подвір»я ОСОБА_1 по вул.Ватутіна, буд.10 у селі Войкове Солонянського району Дніпропетровської області, викотив з двору мотоцикл «МТ-10-36», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, тобто незаконно заволодів ним. Того ж дня мотоцикл було повернено потерпілому.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в пред”явленному йому звинуваченні визнав повністю. Детально розповів про обставини вчиненого злочину, як вони викладені вище. Пояснив, що 11 квітня 2013 року він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та її чоловіком приїхали додому до ОСОБА_1, щоб запитати у нього, коли він поверне борг ОСОБА_4. Він гукав ОСОБА_1, але той до них не вийшов. ОСОБА_4 запропонувала викотити з двору ОСОБА_1 мотоцикл, щоб виманити ОСОБА_1 до них для розмови. Він зайшов у двір ОСОБА_1 та викотив на вулицю мотоцикл МТ з коляскою. Подружжя ОСОБА_4 та Журавель чекали на нього за двором. ОСОБА_1 до них так і не вийшов, а вийшла співмешканка ОСОБА_1, яка забрала мотоцикл.
Потерпілий ОСОБА_1 при допиті у судовому засіданні показав, що ввечері 11 квітня 2013 року він був вдома, коли почув як ОСОБА_2 погукав його, але він не захотів виходити, щоб уникнути конфлікту, бо був у нетверезому стані. Його співмешканка ОСОБА_5 крикнула, що з двору викочують мотоцикл. Коли він вийшов на подвір»я, то побачив, як його теща та пасинок закочують у двір його мотоцикл марки МТ з коляскою. За двором на вулиці стояв ОСОБА_2 з ОСОБА_4. Микола запитав у нього коли він віддасть борг ОСОБА_4. Мотоцикл йому повернено, претензій до обвинуваченого він не має.
У протоколі огляду від 11.04.2013 року зафіксовано, що мотоцикл «МТ-1036», державний номерний знак НОМЕР_1, знаходиться у дворі за місцем проживання потерпілого ОСОБА_1 - вул.Ватутіна, 10 в с.Войкове Солонянського району Дніпропетровської області.
(а.с.4-7 к/п).
З копії свідоцтва серії АА №901874 убачається, що мотоцикл МТ-10-36, 1979 року виробництва, державний номерний знак 35-69 ДПГ належить ОСОБА_6. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що вказаний мотоцикл він придбав у ОСОБА_6 декілька років тому, без оформлення права власності
(а.с.12 к/п).
Вартість викраденого мотоциклу підтверджується роздруківкою з інтернет-сайту AUTO.RIA.UA та обвинуваченим не оспорюється
(а.с.13 к/п).
Оскільки обвинувачений свою вину визнав повністю, фактичні справи ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів обмежив допитом підсудного, потерпілого та письмовими доказами.
Таким чином, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, його дії кваліфікуються за ч.2 ст.289 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, але не спричинив тяжких наслідків, оскільки транспортний засіб повернено володільцю у короткий проміжок часу; особу підсудного, який за місцем проживання характеризуєтся задовільно; закінчив неповну середню школу, але навчання у гімназії не продовжив, на наркологічному чи психіатричному обліках не перебуває.
Обставини, що пом”якшують покарання: повне визнання своєї вини обвинуваченим, щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому, активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні з власного боку засудив свій протиправний вчинок, вибачився перед потерпілим і пообіцяв суду у подальшому не порушувати закон, має соціально-корисні зв»язки, проживає з матір»ю.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.
З урахуванням вищенаведених пом”якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, в порядку ст.69 КК України, вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі санкції ч.2 ст.289 КК України з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин у період випробувального терміну, йому має бути призначено покарання у виді реального позбавлення волі з частковим приєднанням невідбутого покарання за попереднім вироком за правилами ст.71 КК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 не ухилявся від явки до суду, відсутні відомості про вчинення ним нових злочинів, немає достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підсудний може вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КК України, тому суд не убачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі згідно із статтею 69 КК України строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
У відповідності зі ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2012 року, остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з відбуванням основного покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк покарання рахувати з моменту фактичного виконання вироку.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий