Єдиний унікальний номер справи 185/4769/13-к
26 червня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Самоткан Н.Г.
при секретарі - Перепелиці О.В.
за участю прокурора - Фоменко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді кримінальне провадження №120130403700001404 від 26 березня 2013 року про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючу, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судима:
- 10.10.2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 190 КК України, штраф 510 грн.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
26 березня 2013 року приблизно о 15.30 год. ОСОБА_1, знаходячись біля зупинки "Орбіта" по вул.Дніпровська, міста Павлограда Дніпропетровської області, діючи з умислом на повторне викрадення чужого майна, попросила у ОСОБА_3 мобільний телефон "Iphone 64 GB" имеи: 355236030702972, щоб зателефонувати, на що остання погодилась, віддала ОСОБА_1 вказаний мобільний телефон, та відволіклась до подруг. ОСОБА_1В, діючи з умислом на повторне викрадення чужого майна, вказаний мобільний телефон заховала у ліву кишеню куртки та пішла в сторону вул. Комарова м. Павлограда. ОСОБА_3, побачивши, що ОСОБА_1 з її мобільним телефоном направляється в невідомому напрямку, почала їй кричати, щоб та повернула мобільний телефон, але ОСОБА_1 її прохання проігнорувала, та діючи з умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисним мотивом, втекла від ОСОБА_3 Таким чином, ОСОБА_1 відкрито викрала мобільний телефон марки "Iphone 64 GB" имеи: 355236030702972, який належить ОСОБА_3, та викреденим майном розпорядилась на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 спричинила матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 на сумму 800 грн.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчинений повторно.
Обвинувачена ОСОБА_4 вину в судовому засіданні визнала в повному обсязі, щиро кається у вчиненому, та відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України просила подальше судове слідство по кримінальному провадженню не проводити.
Суд, вислухавши пояснення обвинуваченої, дійшов висновку, що ОСОБА_4 винна у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується за обставин, які вказані вище.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши у обвинуваченої, чи правильно вона розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, роз'яснивши їй, що вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.
При визначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої: раніше судима, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину; обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України є повне визнання вини, щире каяття у скоєному; обставин, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України судом не встановлено. Суд вважає, що покарання обвинуваченій необхідно призначити в межах санкції вказаної статті у вигляді позбавлення волі.
Суд вважає можливим виправлення обвинуваченої без ізоляції її від суспільства, та вважає можливим звільнити її від покарання відповідно до ст.75 КК України з випробуванням, поклавши на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Крім того, оскільки обвинувачена ОСОБА_4 вчинила вказане кримінальне правопорушення після винесення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.10.2012 року, суд вважає необхідним частково приєднати до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вищевказаним вироком суду.
На підставі ст.72 ч.3 КК України основні покарання у виді штрафу при призначенні за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винною за ч.2 ст.186 КК України, та призначити їй покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку один рік вона не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України:
- не виїжджати за межі кордону України на постійне проживання;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На підставі ст.72 ч.3 КК України вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2012 року, яким ОСОБА_4 засуджена до штрафу у сумі 510 грн. - виконувати самостійно.
Речовий доказ: мобільний телефон марки "Iphone 64 GB" имеи: 355236030702972, переданий під розписку ОСОБА_5 - передати їй за належністю.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: Н.Г. Самоткан