79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" червня 2013 р. Справа № 909/240/13-г
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенка О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-2», м.Старобільськ від 15.05.2013р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013р.
у справі №909/240/13-г
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-2», м.Старобільськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», м.Калуш,
про застосування наслідків нікчемності договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.2010р. №А201000679 та №А201000674.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився (Фоміна О.Д. - представник, була присутня в судовому засіданні 11.06.2013р.);
від відповідача: Петраш Ю.Л. - представник
27.05.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-2» на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу розподілена до розгляду судді-доповідачу - Гнатюк Г.М.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у склад колегії для розгляду справи №909/240/13-г введено суддів Мирутенка О.Л. та Якімець Г.Г.
Ухвалою суду від 28.05.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
У зв'язку із зайнятістю судді Якімець Г.Г. в іншому судовому засіданні, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 року у склад колегії для розгляду справи №909/240/13-г введено замість судді Якімець Г.Г. суддю Кравчук Н.М.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
В судовому засіданні 11.06.2013 р. оголошено перерву до 25.06.2013р.
В судове засідання 25.06.2013р. представник позивача не з'явився. При цьому, ТзОВ «Агрокапітал-2» подано клопотання (вх.№05-04/3447/13 від 25.06.2013р.) про розгляд апеляційної скарги у присутності представника позивача, а зважаючи на неможливість його участі у даному судовому засіданні, через відсутність залізничних квитків на потяг Маріуполь-Львів, апелянт просить відкласти розгляд справи. В задоволенні зазначеного клопотання Львівський апеляційний господарський суд відмовляє, зважаючи на те, що в судовому засіданні 11.06.2013р. заслухано пояснення представника позивача та перерву в судовому засіданні оголошено лише для підготовки вступної та резолютивної частини постанови. При цьому участь в судовому засіданні 25.06.2013р. судом не визнавалася обов'язковою.
Встановив :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013 року у справі №909/240/13-г (суддя Гриняк Б.П.), в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-2» про застосування наслідків нікчемності договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.10 № А201000679 та № А201000674 і стягнення з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Агрокапітал-2" 4 253 422,80 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 352 727,31 грн., 601 328,15 грн. інфляційних, а всього 5 207 478,26грн. відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-2» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що приймаючи рішення у справі господарський суд Івано-Франківської області не тільки не застосував норми матеріального права, які підлягали до застосування, а й неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що має наслідком винесення необґрунтованого рішення по справі.
Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, на те, що суд не врахував відсутність доказів з приводу розрахунків між сторонами за умовами нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 21.06.2010р. Апелянт стверджує, що провів оплату на підставі договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.2010р. №А201000679 та №А201000674, які є нікчемними. При цьому, скаржник вважає помилковим висновки суду про те, що договори купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.2010р. №А201000679 та №А201000674 є попередніми договорами, оскільки їх предмети не співпадають. Крім цього, апелянт вважає, що судом не було надано оцінку усім доказам у справі, а саме актам звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.07.2010р., актам приймання-передачі нерухомого майна, податковим накладним, а також що суд не звернув уваги на відмінність ідентифікаційних кодів ТзОВ «Агрокапітал-2» у нотаріально посвідчених договорах та у договорах, підписаних 25.02.10р.
У письмовому відзиві від 10.06.2013р. на апеляційну скаргу (вх.№05-04/3025/13 від 11.06.213р.) та судових засіданнях представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» спростовував доводи скаржника та зазначив про законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013р. у справі №909/240/13-г слід залишити без змін, враховуючи наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-2» звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про застосування наслідків нікчемності договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.10 № А201000679 та № А201000674 і стягнення з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Агрокапітал-2" 4 253 422,80 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 352 727,31 грн., 601 328,15 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що договори купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.10 № А201000679 та № А201000674 є нікчемними, а тому сплачені кошти за цими договорами підлягають поверненню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між 25.02.2010 року між ТзОВ "Карпатнафтохім" (в тексті договору - продавець) та ТзОВ "Агрокапітал-2"(в тексті договору - покупець) в простій письмовій формі підписано попередні договори №201000674 та №А201000679 купівлі-продажу нерухомого майна.
Пунктами 1.1. вказаних договорів передбачено, що продавець зобов'язується передати належне йому на праві власності майно, вказане у п.1.2. цього договору, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти нерухоме майно та сплатити його вартість за ціною та на умовах, встановлених цим договором.
У пункті 2.1 вказаних договорів передбачено, що покупець зобов'язався в повному обсязі перерахувати ціну продажу до нотаріального посвідчення, але не пізніше ніж за 30 календарних днів з дня підписання цього договору, а у пунктах п.3.1, п.3.2. зазначено, що під передачею відчужуваного нерухомого майна слід вважати отримання покупцем документації, що стосується предмету договору, в 3-х денний термін після виконання покупцем умов щодо оплати; передача об'єкту нерухомого майна продавцем і прийняття покупцем після нотаріального посвідчення оформляється актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
Предметом договору №А201000674 є нерухоме майно, розташоване за адресою Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Промислова, б.7, а саме цех хімводоочистки, К-С 731, інв. №5414, за ціною 405666грн. з ПДВ, право власності на яке підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Калуської міської ради 28.10.2007р., серії САВ №671516, та зареєстрованим у Івано-Франківському ОБТІ - 28.10.2007р., номер запису 361 в книзі 12 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20803478 (п.1.2., п.1.3, п.2.1 договору). В п.1.2. договору №А2010000674 зазначено, що об'єкт розташований на земельній ділянці площею 2,0га, яка належить продавцю на підставі договору оренди землі від 28.07.2008р. Розмір земельної ділянки буде уточнено за результатами проведеної інвентаризації земельно-кадастровим госпрозрахунковим бюро Калуської міської ради.
Предметом договору №А201000679 є нерухоме майно, розташоване за адресою Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Промислова, б.8, що складається з 17 найменувань об'єктів, вартістю 3847756,80 грн. з ПДВ, які розташовані на земельних ділянках, загальною площею 19,1652га, належать продавцю на підставі договору оренди землі від 28.07.2008р. Крім того, у вказаному пункті зазначено, що розмір земельних ділянок буде уточнено за результатами проведеної інвентаризації земельно-кадастровим госпрозрахунковим бюро Калуської міської ради. Документом, що підтверджує право власності продавця на відчужуване нерухоме майно, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконкомом Калуської міської ради 28.10.2007р. серії САВ №671517, зареєстроване у Івано-Франківському ОБТІ 28.10.2007р., номер запису 362 в книзі 12 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20803626 (п.1.3. договору). Додатковою угодою №1 до договору №А201000679 від 25.02.2010 року внесено зміни до п.2.1. вказаного договору щодо обов'язку продавця в повному обсязі перерахувати ціну продажу не пізніше ніж за 25 календарних днів з дня підписання цього договору.
Відповідно до п.4.1 вказаних вище договорів від 25.02.2010 року покупець зобов'язаний, зокрема, протягом 3-х місяців з моменту підписання акту приймання-передачі провести технічну інвентаризацію земельної ділянки за власний рахунок, підготувати та оформити необхідні документи для укладення договору користування земельною ділянкою та виділення придбаного ним нежитлового приміщення в окремий адресний номер з оформленням права власності.
Покупцем (позивачем) проведено попередню оплату згідно договору №А201000674 від 25.02.2010 року платіжним дорученням №1 від 01.03.2010р. в сумі 405666грн. та відповідно до договору №А201000679 від 25.10.2010 року платіжними дорученнями: №3 від 15.03.2010р. в сумі 300000грн., №4 від 22.03.2010р. в сумі 296900грн., №4 від 06.04.2010р. в сумі 500000грн., №5 від 21.04.2010р. в сумі 600000грн., №3 від 07.05.2010р. в сумі 500000грн., №4 від 04.06.2010р. в сумі 7889841,72грн. Крім цього, відповідно до умов вказаної додаткової угоди №1 до Попереднього договору 1, на вимогу Відповідача, між ТзОВ "Карпатнафтохім", ТзОВ "Агрокапітал-2" а ТзОВ "Теплолюкс Україна" укладено угоду від 11.06.2010 № Q 200905118 000 02 про заміну боржника у зобов'язанні, згідно з якою ТзОВ "Агрокапітал-2" прийняло зобов'язання ТзОВ "Карпатнафтохім" щодо сплати ТзОВ "Теплолюкс Україна" грошових коштів за договором від 03.12.2009р. №Т/А200905118. На виконання умов зазначеної угоди про заміну боржника у зобов'язанні Позивач перерахував ТзОВ "Теплолюкс Україна" 861015,08грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 11.06.2010р. № 5. Отже, у період з 01.03.2010 по 11.06.2010 ТОВ "Агрокапітал-2" виконало грошові зобов'язання перед ТОВ "Карпатнафтохім" відповідно до умов Попередніх договорів на загальну суму 4253422,80 грн. Ця сума також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним Відповідачем та Позивачем (а.с.21).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Пунктом 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
У частині 1 ст.209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно ч.1 ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором; попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а відтак судом відзначено, що і попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
З огляду на те, що сторони при укладенні договорів купівлі-продажу нерухомого майна №А201000674, №А201000679 від 25.02.2010 року недодержали вимог закону про їх нотаріальне посвідчення, такі є нікчемними, що встановлено рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.2011р. у справі №5010/1251/2011-22/50, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2011р.
Зважаючи на викладене, позивач просить задоволити позовні вимоги та повернути йому в порядку регресу сплачені ним кошти на підставі нікчемних договорів.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Агрокапітал-2" звернулося 14.06.2010р. до ТзОВ "Карпатнафтохім" з листом за вих..№14/06 (а.с.18) в якому просить визначити дату нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна на об'єкти, які є предметом попередніх договорів №А201000674, №А201000679 від 25.02.2010р., так як ним виконано усі умови щодо попередньої оплати цих об'єктів.
21.06.2010 року між ТзОВ "Карпатнафтохім" (в тексті договору - продавець) та ТзОВ "Агрокапітал-2"(в тексті договору -покупець) укладено два договори купівлі-продажу, які нотаріально посвідчені та зареєстровані в реєстрі за №988 та № 990.
Згідно умов договору купівлі-продажу №988 продавець (відповідач) продав, а покупець (позивач) купив 101/1000 ідеальну частку виробничих будівель об'єкту "Цех підготовки хімпродуктів виробництва "Хлорвініл", цех з виробництва хлорвінілу виробництва "Хлорвініл" цех розділення повітря виробництва "Хлорвініл", який розташований в м.Калуш Івано-Франківської області по вул.Промислова, б.7, а саме: зазначений в плані літерою №5414 -цех хімводоочистки, К-С 731, площею 3391.5кв.м, надалі по тексту "виробнича будівля". У п.2 договору №988 вказано, що ця частина виробничих будівель, що продається належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Калуської міської ради 28.10.2007р. на підставі рішення виконавчого комітету №433 від 21.08.2007р., зареєстрованого в Івано-Франківському ОБТІ 28.10.2007р., номер запису 361 в книзі 12, реєстраційний №20803478. Продаж вчинено за 405666, 00грн. з ПДВ (п.3 договору). Пунктом 5 договору №988 передбачено обов'язок продавця підписати акт прийому-передачі в строк до 01.07.2010р., а п.6 вказаного договору до відома покупця доведено той факт, що земельна ділянка кадастровий номер 2610 400 000 46:001:0086 площею 87958кв.м, на якій знаходиться ця виробнича будівля, орендується продавцем у Калуської міської ради.
Відповідно до п.1 договору купівлі-продажу №990 продавець (відповідач) продав, а покупець (позивач) купив 56/1000 ідеальних часток виробничих будівель, які розташовані в м.Калуш Івано-Франківської області по вул.Промислова, б.8, а саме об'єкти, зазначені в плані літерами: №3470, №3891, №2242, №4342, №4447, №4329, №4330, №4435, №4354, №4366, №1030, №3060, №6186. При цьому, п'ять об'єктів під №16542, №22430, №36015, №617113, №28121, які вказувались у договорі №А 201000679 від 25.02.2010 року до предмету продажу не увійшли.
У пункті 2 договору купівлі-продажу №990 вказано, що ця частина виробничих будівель, що продається належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Калуської міської ради 28.10.2007р. на підставі рішення виконавчого комітету №433 від 21.08.2007р., зареєстрованого в Івано-Франківському ОБТІ 28.10.2007р., номер запису 362 в книзі 12, реєстраційний №20803626. Продаж вчинено за 3674334,00грн. з ПДВ (п.3 договору). Дані щодо земельних ділянок наведені в п.6 договору №990.
Сторонами 21.06.2010 року підписано акти приймання-передачі нерухомого майна (арк. справи 35,36 ).
Право власності за позивачем на вказане в договорі №988 та №990 майно, зареєстровано 09.07.2010р. та 12.07.2010р. (витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26663808 від 09.07.2010р. №26682436 від 12.07.2010р. (а.с.64,65).
Як вбачається із змісту пунктів 3 договорів купівлі-продажу №988 та №990, на момент їх укладення сторони не мають одна до одної матеріальних претензій, так як вартість вказаного в них майна, покупець оплатив повністю продавцю до підписання цього договору.
Таким чином, умови договорів № 990 № 988, про відсутність між сторонами будь-яких матеріальних претензій за результатами укладеного договору, свідчать про зарахування сторонами коштів, одержаних відповідачем від позивача в рахунок виконання останнім своїх зобов'язань по оплаті придбаного по договорах №990 та №988 майна на підставі платіжних доручення: №1 від 01.03.2010 року в сумі 405666 грн., №3 від 15.03.2010 року в сумі 300 000 грн., №4 від 22.03.2010 р. в сумі 296900 грн., №4 від 06.04.2010 року в сумі 500000 грн., №5 від 21.04.2010 р, в сумі 600000 грн, №3 від 07.05.2010 р. в сумі 500 000грн., №4 від 04.06.2010 р. в сумі 788984,72грн., №5 від 11.06.2010 року в сумі 861015, 08грн.
Доказів оплати позивачем інших коштів, аніж тих, що були сплачені по вказаних платіжних документах позивачем суду не надано.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про те, що відсутні докази з приводу розрахунків між сторонами за умовами нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 21.06.2010р. а також, те що він провів оплату на підставі договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.2010р. №А201000679 та №А201000674, які є нікчемними, а отже сплачені на їх виконання кошти підлягаю поверненню є безпідставними, оскільки не зважаючи на нікчемність попередніх договорів купівлі-продажу, сплачені ТзОВ «Агро капітал-2» кошти зараховані відповідачем в рахунок виконання позивачем своїх зобов'язань по оплаті придбаного по договорах №990 та №988 майна. Враховуючи, що нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу №990 та №988 є дійсними, а також те, що позивачем оформлено право власності на вказане в цих договорах майно, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст.4і ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання апелянта на те, що подані сторонами докази залишились поза увагою суду, оскільки описова частина судового рішення не містить в собі факт їх дослідження, також не заслуговує на увагу. Відповідно до ч. 1 ст. 84 ГПК України, описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом. Процесуальний закон не встановлює обов'язку суду зазначати в описовій частині рішення про кожний наявний в матеріалах справи доказ.
Таким чином доводи скаржника про неврахування судом відмінності ідентифікаційного коду позивача в платіжних документах від того, який зазначений в нотаріально посвідчених договорах купівлі-продажу нерухомого майна, не може слугувати підставою для скасування рішення, оскільки незважаючи на таку відмінність, відповідачем були зараховані платежі, здійснені позивачем, а позивачем в свою чергу оформлено право власності на майно, придбане у відповідача. При цьому слід відмітити, що зазначення невірного ідентифікаційного коду свідчить про недбалість самого позивача, який оформляв відповідні документи.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Івано-Франківської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-2» залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2013 року у справі №909/240/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-2» залишити без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.
Повний текст постанови
виготовлено 26.06.2013р.