25 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк С.В.,
суддів - Лапчевської О.Ф., Оніщука М.І.,
при секретарі - Трофименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 28 травня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Боргова агенція «Пристав», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБОРГ» про відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з наведеним позовом і просив стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Позивач зазначав, 25 грудня 2005 році між ним та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір строком дії до січня 2006 року в сумі 3576,67 грн. На виконання умов договору кредитні кошті повернуто в сумі 5360,54 грн.
У 2010 році ПАТ «Альфа Банк» звернулось до нього з листом про сплату боргу за кредитом, який є погашеним. У травні 2011 року позивач отримав листа від ТОВ «УКРБОРГ» з вимогою сплати неіснуючого боргу, аналогічні листи направлялись і ТОВ «Боргова агенція «Пристав». Позивач зазначав, що неправомірні дії відповідачів виразились в погрозах на його адресу та адресу рідних. З приводу таких дій він звертався до правоохоронних органів, однак кримінального провадження відносно відповідачів не порушувалось.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 28 травня 2012 року у позові відмовлено.
Справа № 2610/3199/2012
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/4184/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слободянюк С.В.
На рішення суду першої інстанції ОСОБА_1, який дії в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності від 18 липня 2011 року (а.с.151), подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення про задоволення позову. Апелянт посилається не невідповідність висновків суду фактичним обставинам справа.
В судовому засіданні ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності від 18 липня 2011 року (а.с.151), апеляційну скаргу підтримав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги.
Кожна сторона, відповідно до приписів ст. 60 ЦПК України, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що 25 грудня 2005 року між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», було укладено кредитний договір № 400033678 за яким ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 3 576,67 грн. на придбання ноутбуку ACER TRAVELMATEL 2312LC-L та взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних, повернути кредит частинами відповідно до графіку повернення, вказаному в додатку № 1 до договору та виконати інші його умови.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання були ним виконані в повному обсязі та належним чином, що підтверджується наданими копіями квитанцій про сплату грошових коштів у загальній сумі 5 360,54 грн. Погашення кредиту відбувалось до грудня 2006 р. Також вказує, що банк фактично передав неіснуючий борг іншим компаніям та порушив банківську таємницю, відомості про банківські рахунки та економічний стан клієнта, чим спричинив моральну шкоду.
Відповідно до положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язань на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом.
Згідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З наданого суду розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 26 березня 2012 р. ОСОБА_2 не сплачено борг в сумі 2 284,41 грн.(а.с.83,84).
Зазначений розрахунок свідчить про те, що з січня по липень 2006 р. позивачем не були сплачені щомісячні платежі у розмірі, 389,18 грн., як це передбачено графіком погашення заборгованості та починаючи з липня 2006 р. грошові кошти, що надходили від ОСОБА_2 йшли на погашення заборгованості (а.с.5).
Відповідно до положень ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює. Припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
За договором доручення № 02015-5КА87/АБ від 30 серпня 2011 року, який укладено між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Боргова агенція «Пристав», остання приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснювати від імені довірителя допустимі чинним законодавством України та даним договором юридичні та/або фактичні дії, спрямовані на повернення в досудовому порядку загальної заборгованості боржників за кредитними договорами, що не забезпечені заставою строк невиконання/неналежного виконання боржником своїх зобов'язань перевищує 181 день включно (п.2.1,2.2 а..80-103).
ТОВ «Боргова агенція «Пристав» отримала право, зокрема, направляти боржникам листи із вимогою про добровільне здійснення останніми погашення простроченої заборгованості, яка виникла за кредитними договорами, укладеними між довірителем і боржником, на рахунок вказаний довірителем, право подавати та отримувати різного характеру скарги, заяви, довідки, документи, витяги, в тому числі і позовні заяви.
На виконання умов договору доручення ПАТ «Альфа-Банк» видано ТОВ «Боргова агенція «Пристав» доручення, як це передбачено ст. 1003 ЦК України.
Як вбачається з наданих позивачем документів, а саме повідомлень про необхідність сплати заборгованість за кредитними договором, товариство діяло в межах наданих довірителем повноважень та не свідчить про переуступку прав вимоги, як це передбачено ст. ст. 512, 516 ЦК України.
Крім того в матеріалах справи містяться вимоги колекторської компаній ТОВ «УКРБОРГ» про сплату боргу за кредитним договором та зазначені можливі необхідні заходи стягнення заборгованості.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що банк, надавши відомості відносно позивача третім особам, порушив банківську таємницю не заслуговують на увагу.
Банківською таємницею, згідно до положень ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнта тощо.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, інформація, яка стала відома відповідачам не відноситься до банківської таємниці в розумінні положень вищезазначеного Закону.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, згідно до приписів ст. 23 ЦК України. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Позивач зазначав, що відповідачами здійснюється моральний тиск в телефонному режимі. При цьому суду надано списки телефонних дзвінків, які складено самим позивачем (а.с.32-34), що є в розумінні положення ст..58 ЦПК України неналежними доказами.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачаться. Оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновку суду про відмову у позові не спростовують.
Керуючись ст..ст.303,307,308, 313, ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 28 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: