25 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючої - Слободянюк С.В.
суддів - Лапчевської О.Ф., Оніщука М.І.,
при секретарі - Трофименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_2 і просили суд стягнути на їх користь 3350,00 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири; на відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.; стягнути судові витрати, а саме: 59,50 грн. судового збору; 120,00 грн. витрат, пов*язаних з інформаційно-технічним розглядом справи та 2000,00 грн. оплати за правову допомогу.
Позивачі зазначали, що 15 травня 2011 року 0 19:30 грн. з вини відповідачки, яка проживає у квартирі АДРЕСА_1, сталося залиття їх квартири № 89 в цьому ж будинку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 В рівних частках на відшкодування майнової 3250,00 грн.; на відшкодування моральної шкоди - 400,00 грн.; судові витрати стягнуто в сумі 2203,50 грн., а всього - 5853,50 грн. В решті вимог відмовлено.
Справа № 2-11703/1111
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/5619/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В .
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слободянюк С.В.
На рішення суду першої інстанції ОСОБА_1, який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 на підставі довіреності від 04 лютого 2013 року (а.с.69), подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового про відмову у позові.
Апелянт зазначає, що за матеріалами справи вини відповідачки у залитті квартири позивачів не вбачається.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 скаргу не визнали.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку по відхилення скарги за таких обставин.
Відповідно до положення ст..1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
За матеріалами справи 15 травня 2011року сталося залиття квартири позивачів АДРЕСА_2, що підтверджено актом КП ЖЕК «Золоустівська» від 02 червня 2011 року (а.с.8)
В акті зафіксовано, що в квартирі № 93 протікання не виявлено, одноразове залиття квартири № 89 сталося з вище розташованої квартири № 93; залиттям пошкодження кімната і кухня у квартирі № 89.
Згідно судової будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2013 року, проведеної за ухвалою суду першої інстанції від 08 лютого 2012 року, не можливо було встановити причини залиття, оскільки вузли підключення та запірно-розподільча арматура перебували в технічно-справному стані, ознак протікання не виявлено; вартість відновлюваних ремонтно-будівельних робіт складає 4641,60 грн. (а.с.37,50-58).
Висновок експертизи не містить відповіді на питання суду щодо причин залиття квартири позивачів.
Висновок експерта для суду не є обов*язковим і оцінюється за правилами встановленими ст..212 ЦПК України.
Суд першої інстанції правильно зазначав, що експертне дослідження відбувалося більше ніж через 1,5 року після залиття квартири.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що залиття квартири позивачів сталося з вини відповідачки, оскільки залиття мало одноразовий характер, стояки в межах квартири № 93 і № 89 знаходились у задовільному стані. Судом не було встановлено та про це не повідомлялось відповідачкою, що залиття сталося з квартири, яка розташовано над квартирою відповідачки.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідачки у залитті квартири позивачів спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст..ст. 303,307, 308, 313 ЦПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути
оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: