25 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого судді: Слободянюк С.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Оніщука М.І.,
при секретарі: Трофименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення, -
У серпні 2011 року Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Платинум Банк» звернулись з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з квартири АДРЕСА_1 (а.с.177).
Заочним рішенням Печерського районного суду м.Києва від 11 вересня 2012 року позов задоволено (а.с.195,196).
Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1. (а.с.177).
Ухвалами цього суду від 23 листопада 2012 року (а.с.228,229) та від 21 грудня 2012 року (т.1 а.с.246) відповідачам відмовлено у перегляду заочного рішення.
ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2, подав на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення про відмову у позові.
Справа № 2-3822/11
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/7962360/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слободянюк С.В.
Апелянт зазначає, що відповідачі належним чином не повідомлялись судом про розгляду справи; позивач є не належним власником спірної квартири, оскільки в установленому порядку не провів державної реєстрації право власності на спірну квартиру.
В судовому засіданні ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності від 31 січня 2012 року (т.1 а.с.235), ОСОБА_6, який дії в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності від 06 квітня 2012 року (т.2 а.с.22) підтримали апеляційну скаргу.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення
Судом встановлено, що 30 травня 2007 року між ЗАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 212 000,00 доларів США строк на 24 місяці зі сплатою12,4 % за користування кредитними коштами.
На забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 передав в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 06 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 11 січня 2011 року (т.1 а.с.114-116) за позовом ПАТ «Платинум Банк» з ОСОБА_2 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 1 735 254,00 грн.
Як вбачається з акту про проведення прилюдних торгів від 18 листопада 2010 року вказана квартира ОСОБА_2 було реалізована на прилюдних торгах на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 326 від 19 березня 2010 року (а.с.6,8).
Право власності на спірну квартиру відповідно до свідоцтва від 24 грудня 2010 року відповідно з проведеними прилюдними торгами набув ПАТ «Платинум Банк» (а.с.7).
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 31 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 24 травня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року ( т.1 а.с.120-124), відмовлено у позові ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису недійсним.
Відповідно до положення ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 325 ЦК України встановлено, що суб*єктами права приватної власності є фізичні, юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим.
Як вбачаться з матеріалів справи ОСОБА_2 листом від 21 червня 2011 року повідомлявся з вимогою добровільного звільнення квартири, лист останнім отримано 07 липня 2011 року, що підтверджено зворотним поштовим відправлення (а.с.8,9).
За таких обставин, є правильним висновок суду першої інстанції про виселенення відповідачів із спірної кватири.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін. Доводи апеляційної скарги висновок суду першої інстанції не спростовують і на його правильність не впливають.
Керуючись ст..ст.303,307, 308 , 313 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти
Головуючий:
Судді: