Справа № 22-ц/796/8523/2013 Головуючий у 1 інстанції - Савлук Т.В.
Суддя-доповідач - СоколоваВ.В.
25 червня 2013року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Усика Г.І.,Нежури В.А.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2012 у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Головний державний виконавець першого Малиновського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Сокол Юлія Степанівна, Головний державний виконавець першого Малиновського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Жердицький ДмитроВікторович, -
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2012 скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Головний державний виконавець першого Малиновського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції СоколЮлія Степанівна, Головний державний виконавець першого Малиновського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ЖердицькийДмитро Вікторович - визнано не поданою та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, заявником подано апеляційну скаргу посилаючись на її незаконність та необґрунтованість так як вважає, що саме з вини працівників суду, подана нею скарга на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2013 не була прийнята до провадження судді Савлук Т.В., а зареєстрована як вперше надіслана та розподілено іншому судді. Вважаючи оскаржувану ухвалу суду безпідставною та такою, що порушує її права, апелянт просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 293 ч. 1 п. 3 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується, а тому заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення, яким закінчено провадження у справі.
Судом встановлено, що 11.03.2013 на адресу Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця (а.с.1-4).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2013 скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Головний державний виконавець першого Малиновського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції СоколЮлія Степанівна, Головний державний виконавець першого Малиновського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ЖердицькийДмитро Вікторович - визнана неподаною та повернуто заявнику з підстав не усунення недоліків у встановлений судом строк (а.с.9-10).
Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не вважає за можливе, враховуючи наступне.
Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2013 скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця - залишено без руху та роз'яснено заявнику, що зазначені в ухвалі недоліки мають бути усунені до 29.03.2013 (а.с. 5-6).
Залишаючи скаргу без руху, судом першої інстанції встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, зокрема, особою, яка подала скаргу не визначено коло заінтересованих осіб дії яких оскаржуються заявником в порядку, передбаченому ст.383 ЦПК України також заявником пред'явлено вимоги до головного державного виконавця першого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції Сокол Ю.С. та головного державного виконавця першого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції Жердецького Д.В., однак не визначено, які саме особисті права та інтереси заявника порушенні неправомірними діями чи бездіяльністю з боку останніх.
Обґрунтовуючи постановлену ухвалу, суд першої інстанції посилається на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду м. Києва від 26.12.2003 № 14, яка була постановлена на основі Цивільного процесуального кодексу України в редакції 1963 року, що є невірним, оскільки, відповідно до ч.3 ст. 2 ЦПК України (в редакції від 2004 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Розгляд судом скарг сторін виконавчого провадження на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, якими порушено їх права чи свободи, здійснюється за правилами розділу VIІ ЦПК в рамках судового контролю за виконанням судових рішень.
Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, перелічені в частині сьомій статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС, до скарг сторін виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції тощо.
Скарги розглядаються згідно з вимогами чинного законодавства та безпосередньо за правилами розділу VII ЦПК, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», звернення - за правилами, встановленими Законом України «Про виконавче провадження», розглядаються згідно з вимогами ЦПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань.
Відповідно до статті 26 ЦПК особа, залучена до проведення виконавчих дій, яка звернулась до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС розглядаються загальними судами згідно зі статтею 386 ЦПК за участю як заінтересованих осіб державного виконавця або іншої посадової особи ДВС.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження матеріалами справи, зокрема з матеріалів справи вбачається, що 04.04.2013 на адресу суду нею була направлена скарга на дії державного виконавця із зазначенням «на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2013», яка була отримана судом 08.04.2013 (а.с.21-27). Оскаржувана ухвала постановлена судом 12.04.2013 без урахування скарги, яка подавалася на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2013, а тому не може бути визнана такою, що відповідає вимогам процесуального законодавства.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. В даному випадку суд не в праві зазначати конкретну дату.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо вимог апеляційної скарги про направлення справи для продовження розгляду, слід зазначити, що вони не підлягають задоволенню, оскільки провадження у справі не відкривалося і справі не призначалася до розгляду, а тому відповідно до ч.3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний судскасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2012 - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: