25 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого : Качана В.Я.
Суддів: Панченка М.М., Барановської Л.В.
при секретарі: Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням, -
встановила:
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 04.07.1980 року по 25.01.2012 року сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 25.01.2012 року було розірвано.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2000 року за позивачем ОСОБА_2 було визнано право користування квартирою АДРЕСА_1, в якій вона була зареєстрована з 27.06.2000 року, про що свідчить довідка КП «Виноградар» від 14.02.2013 року.
В ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 після розлучення із ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом замикання вхідних дверей квартири на замки, ключі від яких у позивача відсутні.
Справа № 2-758/2735/13
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8181/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Гребенюк В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
Відповідно до ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Згідно ст. ст. 116, 157 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу.
Враховуючи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо вселення та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням, оскільки позивач ОСОБА_2 має повне право користуватися спірною квартирою на підставі рішення суду та норм чинного законодавства.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 114,70 грн.
За таких обставин, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, є обґрунтованим та вмотивованим, відповідає обставинам справи та доказам у справі, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: