АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
25 червня 2013 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.,
при секретарі - Іванову Ф.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», третя особа: Голова правління Публічного акціонерного товариства «Київгаз» Горовий Сергій Олександрович про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
У жовтні 2012 року позивачка звернулася із позовом, уточнивши який зазначила, що із 21 травня 2001 року працювала у відповідача, коли наказом від 20 вересня 2012 року № 442 була звільнена з роботи згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Звільнення вважала таким, що відбулось із порушенням вимог законодавства.
Просила визнати незаконним наказ про звільнення, поновити на роботі на посаді майстра СЕПГ № 2 ФЕГМ ПАТ «Київгаз», стягнути із відповідача 27 277.40 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі, 10 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди, та 5 300 грн. витрат на правову допомогу. (т. 1 а.с.1-16, 62-65, 93-104)
Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що позивачка була звільнена з роботи підставно, порушень трудового законодавства при звільненні не допущено.(т. 1 а.с.24-46)
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Київгаз», третя особа: Голова правління ПАТ «Київгаз» Горовий С.О. про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено. (т.2 а.с.28, 31-36)
В апеляційній скарзі позивачка зазначила, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати із ухваленням нового про задоволення позовних вимог. На обґрунтування скарги посилалася на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначила, що рішення суду суперечить вимогам законодавства, які викладені на обґрунтування заявленого позову.( т. 2 а.с. 40-53)
В судовому засіданні ОСОБА_1, її представники ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали скаргу і просили її задовольнити, представник відповідача КоненкоО.С. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази.(т. 2 а.с. 62)
За вимог ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
З урахуванням положень статті 147 КЗпП України звільнення за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами є заходом стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.
Таким чином працівник може бути звільнений з роботи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (стаття 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 із 21 травня 2001 року працювала у відповідача, а з 01 лютого 2012 року була переведена на посаду майстра СЕПГ-2 ФЕГМ ПАТ «Київгаз».(т.1 а.с. 7-11, 29)
Наказом від 20 вересня 2012 року № 442 позивачка була звільнена з роботи згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою видання цього наказу зазначена наявність систематичних недоліків в роботі та порушень виробничої і виконавчої дисципліни, неналежне, безвідповідальне ставлення до виконання посадових обов'язків та наявність раніше застосованих стягнень.(т.1 а.с. 6, 30)
За п. 2.1.1 затвердженої посадової інструкції до обов'язків майстра служби експлуатації підземних газопроводів входило, серед іншого, забезпечення своєчасного та якісного виконання технічного обслуговування газових мереж та споруд на них підлеглими працівниками згідно затверджених графіків. Вказана інструкція до призначення позивачки на зазначену посаду доведена їй під особистий підпис. (т. 1 а.с. 27-28)
За службовою запискою від 06 квітня 2012 року № 251, ОСОБА_1 припустилась помилок в частині визначення періодичності обслуговування газопроводів та комунікацій, які входять в зону обслуговування, що привело до викривлення звітності за 1-й квартал.(т. 1 а.с. 31)
ОСОБА_1 надавала письмові пояснення з приводу виявлених порушень.(т. 1 а.с. 30)
17 квітня 2012 року був виданий наказ № 191 за яким за виявлені порушення в роботі ОСОБА_1 отримала догану. Із зазначеним наказом позивачка була ознайомлена 03 травня 2012 року під особистий підпис проте не оскаржувала(т. 1 а.с. 32)
18 червня 2012 року відповідачем був виданий наказ № 300 про оптимізацію виробничих процесів та попередження працівників певної категорії до складу яких входила і позивачка про вивільнення у зв'язку зі змінами в організації.(т. 1 а.с. 33-37)
Наказом від 19 червня 2012 року № 58 визначено обсяги робіт з технічного обслуговування ділянок, цей наказ був доведений до позивачки під підпис.(.т. 1 а.с. 119)
За службовою запискою від 04 вересня 2012 року № 762, ОСОБА_1 припустилася іншого порушення, що виявилось у порушенні п. 2.2.15 посадової інструкції станом на 04 вересня 2012 року не були розроблені в повному обсязі та не затверджені маршрутні карти.(т.1 а.с. 38, 44)
З приводу виявлених порушень ОСОБА_1 надала письмові пояснення.(т. 1 а.с. 39)
12 вересня 2012 року керівник відповідача звернувся із відповідним поданням до профспілкового органу та 19 вересня 2012 року останній протоколом № 14 надав згоду на звільнення позивачки з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.(т.1 а.с. 41-43)
Наказ від 20 вересня 2009 року № 442 про звільнення позивачки з роботи був доведений їй під особистий підпис у цей же день із позивачкою проведений розрахунок при звільненні про що свідчить її підпис у видатковому касовому ордері.(т.1 а.с. 40, 46)
Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи скарги цих висновків суду не спростовують, а тому, колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.Й.Шиманський
Справа № 22ц796\8963/13
Головуючий у першій інстанції КравецьД.І.
Доповідач Левенець Б.Б.