25 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Горб І.М.,
суддів Сілкової І.М.,
ОСОБА_1,
при секретарі Богач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2013 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 травня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність прокуратури м. Києва.
В обґрунтування такого рішення слідчий суддя в ухвалі вказав, що предметом оскарження ОСОБА_2 є бездіяльність прокуратури м. Києва по вирішенню його заяви від 29.05.2003 року про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2, засудженого 27.06.1996 року Ватутінським районним судом м. Києва. Однак, бездіяльність прокурора, на яку у скарзі посилається ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 303 КПК України, оскарженню не підлягає. Крім того, главою 34 КПК України, який набрав чинності 20.11.2012 року, передбачений інший порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами.
На вказану ухвалу слідчого судді Макар І.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом вимог кримінально-процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді та постановити нову ухвалу, якою повернути матеріали в суд першої інстанції для розгляду по суті.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що виходячи з положень п. 16 Перехідних положень КПК України 2012 року, при розгляді його скарги суддя ____________________________________________________
Справа № 11-сс/796/1064/2013 Головуючий у 1-й інстанції Фаркош Ю.А.
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач Горб І.М.
мав керуватись положеннями КПК України 1960 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту скарги ОСОБА_2, поданої до суду, та долучених до неї документів, вбачається, що 29.05.2003 року ОСОБА_2 звернувся до прокуратури із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постановленого щодо нього вироку Ватутінського районного суду м. Києва від 27.06.1996 року, та листом №09/1-2422-09 від 04.12.2012 року прокуратура м. Києва повідомила ОСОБА_2 про відсутність підстав для скасування постанови прокурора Деснянського району м. Києва від 07.09.2012 року про відмову у призначенні розслідування за нововиявленими обставинами за відповідною заявою ОСОБА_2
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 в порядку ст. 236 КПК України 1960 року звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора м. Києва, в якій просив зобов'язати прокурора м. Києва вирішити питання про принесення до апеляційного суду відповідного подання.
Між тим, ст. 236 КПК України 1960 року визначений порядок оскарження дій (бездіяльності) прокурора при проведенні ним досудового розслідування або окремих слідчих дій у справі.
Водночас за змістом цієї норми закону, в окремому провадженні до суду можуть бути оскаржені рішення прокурора про порушення та відмову в порушенні кримінальної справи, а також про закриття кримінальної справи.
Дії прокурора по відновленню справи в зв'язку з нововиявленими обставинами регламентуються положеннями ст. 400-8 КПК України 1960 року, відповідно до ч. 6 якої, коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю вмотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви, і ця постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокурору.
Однак, з долучених до скарги матеріалів вбачається, що за скаргою ОСОБА_2 на постанову прокурора Деснянського району м. Києва від 07.09.2012 року про відмову у призначенні розслідування за нововиявленими обставинами вищестоящим прокурором було прийнято рішення про відсутність підстав для її скасування.
Таким чином, як положеннями КПК України 1960 року, так і ст. 303 КПК України 2012 року, не передбачена можливість оскарження бездіяльності прокурора, пов'язаної з невнесенням подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а відтак ухвала слідчим суддею винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, і слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2, тому його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Доводи апелянта про незаконність судового рішення з посиланням на п. 16 Перехідних положень КПК України 2012 року не заслуговують на увагу, оскільки регламентують розгляд клопотань про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, які подані відповідним прокурорам до дня набрання чинності цим Кодексом, і не дають права ОСОБА_2 на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним роз'яснити ОСОБА_2 його право на звернення безпосередньо до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку глави 34 КПК України 2012 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 травня 2013 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність прокуратури м. Києва - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_1