25 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.
при секретарі: Іванову Ф.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах Олесі Олександрівни у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності та договору купівлі - продажу недійсними, витребування квартири від добросовісного набувача та виселення,
08.01.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в. Києві, у якій просив поновити строк на оскарження постанови від 16.11.2012 року, визнати дії старшого державного виконавця Стельмах О.О. про відмову у прийнятті до провадження виконавчого листа від 13.11.2012 року та у відкритті виконавчого провадження, скасувати постанову старшого державного виконавця від 16.11.2012 року та зобов'язати старшого державного виконавця Стельмах О.О. прийняти виконавчий лист до провадження і відкрити виконавче провадеження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року скаргу залишено без розгляду.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою поновити йому строк звернення до суду із скаргою. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права. А саме суд не врахував, що він своєчасно звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, проте шляхом подачі позову до адміністративного суду. 02.01.2013 року він отримав ухвалу суду про відмову у відкритті провадження та вже 08.01.2013 року звернувся із скаргою. Вважає такі причини пропуску строку поважними та суд мав ці обставини врахувати.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 просили апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2009 року визнано недійсними довіреність від 04.10.2006 року та договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 30.05.2009 року. Витребувано від ОСОБА_3 шляхом зобов'язання його повернути ОСОБА_1 зазначену квартиру. Виселено ОСОБА_3 із цієї квартири. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 820 грн. судових витрат.
На підставі рішення суду 13.11.2012 року видано виконавчий лист про витребування від ОСОБА_3 шляхом зобов'язання його повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Стельмах О.О. від 16.11.2012 року відмовлено у прийнятті до примусового виконання виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю у виконавчому документів дій примусового характеру.
У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови та ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2013 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено його право на звернення до суду з такими вимогами в порядку цивільного судочинства.
Залишаючи без розгляду скаргу суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів щодо часу отримання ним копії як постанови державного виконавця, так і ухвали суду про відмову у відкритті провадження, а відтак не довів поважності причини пропуску строку на подачу скарги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Як на поважність причин пропуску строку на подачу скарги ОСОБА_1 посилався на те, що ним було заявлено адміністративний позов та після отримання ухвали про відмову у відкритті провадження було подано дану скаргу. Конвертів чи будь - яких інших документів про час отримання постанови державного виконавця та ухвали суду заявник не надав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 користувався допомогою адвоката, а тому не можна визнати поважною причиною необізнаність у законодавстві щодо порядку подачі скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця чи строків подачі такої скарги.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами.
Виходячи з приписів зазначеної норми колегія суддів не може надавати оцінку довідкам поштового зв'язку, отриманим апелянтом після винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді
Справа № 4с/761/43/2013
№ апеляційного провадження: 22-ц-796/8970/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.