Справа № 2-640/13
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5783/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Антоненко Н.О.
20 червня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі головуючої судді Антоненко Н.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.
за участю представника відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.02.2013 у задоволенні позову ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ПАТ «СК «Статус» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, відмовлено
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 Згідно з довідкою житлово-експлуатаційної контори від 30.05.2012, сім'я ОСОБА_4 складається з трьох осіб: ОСОБА_4, доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Постановою про закриття кримінальної справи від 29.05.2012, порушеної по факту дорожньо-транспортної пригоди за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, справу було закрито у зв'язку зі смертю водія ОСОБА_8, цивільно-правова відповідальність якого при експлуатації транспортного засобу «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Статус» згідно Полісу № АВ/0287540 від 18.11.2011. 06.06.2012 ОСОБА_4 звернулась до ПрАт «СК «Статус» із заявою про виплату страхового відшкодування. 16.07.2012 ПрАТ «СК «Статус» листом № 1087 повідомило ОСОБА_4 про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування.
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки про доходи №404, середньомісячний дохід померлого у 2011 році складав 6 875,70 грн. (82 503,31 грн. за рік). Згідно з наданими суду розрахунками відповідача розмір страхового відшкодування, який припадає кожному утриманцю, був розрахований наступним чином: 6 875,70 грн. (середньомісячний дохід померлого у 2011 році) - 1 718,92 грн. (частка, яка припадала на годувальника) - 1 718,92 грн. (частка, яка припадала на працездатну дружину) - 3 637,90 грн. (щомісячні пенсії, яка виплачується утриманцям, згідно довідки 874187/14669 від 06.06.2012)/2 (кількість утриманців) = 0 грн. (кожному утриманцю).
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказаний розрахунок відповідає вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 « 1776 «Про затвердження Порядку проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку зі смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди».
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.02.2013 та ухвалити нове рішення по справі, яким її позовні вимоги до ПрАТ «СК «Статус» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого задовольнити в повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги,вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди, за участю автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8, загинув ОСОБА_7, у якого на утриманні залишилось двоє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 застрахована у ПрАТ «СК «Статус».
Згідно з п. 27.1 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на момент смерті ОСОБА_7) право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого.
Відповідно до п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку із смертю годувальника відшкодовується частина не отриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1776 від 31.12.2004 «Про затвердження Порядку проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку зі смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди» частина не отриманих доходів померлого годувальника, яка за його життя належала б кожному утриманцю, визначається із середньомісячного доходу померлого, який включає виплати, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, пенсії, державну соціальну допомогу та щомісячні виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, за останній календарний рік (за відрахуванням частки, яка припадала на померлого і працездатних осіб, та суми пенсій, виплачених утриманцям внаслідок втрати годувальника) шляхом ділення частини не отриманих доходів померлого годувальника, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме положення Закону України ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент укладання договору про страхування цивільно-правової відповідальності та загибелі ОСОБА_7, мають бути застосовані при вирішенні даного спору.
Також вірним є висновок суду першої інстанції про відповідність розрахунку відповідача вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та положенням Постанови Кабінету Міністрів України № 1776 від 31.12.2004 «Про затвердження Порядку проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку зі смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди».
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні та наявними в матеріалах справи доказами, і, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді