Справа № 22-ц/796/8131/2013 Головуючий у 1 інстанції - Шум Л.М.
Суддя-доповідач - Соколова В.В.
18 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі Охневській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2013 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Підшипник» про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «ТД «Підшипник» про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 26.07.2007 між АТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» та третьою особою ТОВ «ТД «Підшипник» був укладений кредитний договір № 12.36/07-СК, відповідно до якого останньому був наданий кредит в розмірі 28 000 доларів США строком до 25.07.2012, зі сплатою відсотків в розмірі 13% річних. Також в забезпечення виконання третьою особою зобов'язань за вказаним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки від 26.07.2007. Позивачем вимоги кредитного договору виконані в повному обсязі, однак третьою особою, як основним боржником, так і відповідачем як солідарним боржником договірні зобов'язання не виконуються в результаті чого виникла заборгованість. Тому просив суд, з урахуванням уточнень, стягнути з відповідача ОСОБА_2, як солідарного боржника, заборгованість в розмірі 26 929,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 215 249,50 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2013 у задоволенні позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає що рішення суду є необ'єктивним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме вважає необґрунтованим застосування судом першої інстанції положень ч. 1 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язань, а також у разі зміни зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, оскільки п.1 Договору поруки визначено, що відповідач поручається за виконання ТОВ «ТД Підшипник» зобов'язань по кредитному договору, та будь - якими додатковими угодами до нього (в тому числі збільшуючи основне зобов'язання).Тобто, вказаним пунктом Договору поруки сторони погодили можливість зміни умов Кредитного договору, а тому вважають що збільшення відсоткової ставки відбулось за згодою відповідача. Просили скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2013 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.
Третя особа свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, тому, в порядку ст. 305 ч 2 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що умови п. 1 Договору поруки, де зазначено, що відповідач поручається за виконання ТОВ ТД «Підшипник» зобов'язань по кредитному договору, в частині укладання будь-яких додаткових угод до нього (в т.ч. збільшуючи основне зобов'язання), не можуть слугувати обов'язком відповідача виконання цих умов, оскільки вони не містять істотних умов договору поруки та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні договором, тому вважав поруку припиненою, так як підвищення відсоткової ставки на підставі додаткового договору № 1 відбулось без погодження з поручителем.
Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не вважає за можливе.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 26.07.2007 р. між ВАТ ВТБ Банк та ТОВ «ТД «Підшипник» був укладений кредитний договір за № 12.36/07-СК, відповідно до якого останньому був даний кредит в розмірі 28 000 доларів США строком до 25.07.2012 зі сплатою відсотків в розмірі 13 % річних. Згідно додаткової угоди № 1 від 10.11.2008 розмір процентної ставки становить 17 % річних (а.с.11-14).
В порядку забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ТД «Підшипник» по кредитному договору від 26.07.2007 між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 26.07.2007, згідно якого останній зобов'язався відповідати перед банком як солідарний боржник (а.с.17)
Пунктом 1 вказаного договору передбачено, що поручитель поручається перед Банком завиконання позичальником зобов'язань, щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним договором та будь-якимидодатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючи основне зобов'язання).
Крім того, умовами договору визначено, що поручитель відповідає перед Банком, як солідарний боржник, у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків (п.п.4,5 Договору поруки).
Поручитель з умовами Кредитного договору та Договору поруки ознайомлений, що відображено у п. 9 договору поруки та про що свідчить особистий підпис під умовами договору поруки. А отже знав про умови договору щодо можливості підвищення відсоткової ставки і погодився на такі умови.
При вирішенні питання щодо правомірності підвищення процентної ставки колегія суддів виходить з того, що силу статей 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Кредитного договору, Додаткової угоди до нього, а також Договору поруки виникли зобов'язальні відносини, які, згідно статей 525, 526 ЦК України, повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Умови договору є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. А, отже, враховуючи умови п. 1 Договору поруки, слід вважати, що поручитель надав згоду на зміну основного зобов'язання, шляхом збільшення відсоткової ставки. Вказана правова позиція також викладене у п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
За наведених обставин висновок суду першої інстанції про припинення поруки відповідача в зв'язку тим, що умови п. 1 Договору поруки не містять істотних умов та не спрямовані на реальне настання правових наслідків не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства. І підстав для припинення поруки по Договору поруки від 26.07.2007 , укладеного між сторонами у вказаній справі, не вбачається.
В порушення умов кредитного договору, а саме п. 3.1., ТОВ «ТД «Підшипник» свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим з 26.02.2010 утворилась заборгованість.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, складеного та завіреного відповідно до вимог чинного законодавства та не спростованого стороною відповідача належними і допустимим доказами, заборгованість відповідача станом на 05.09.2012 становить 26 929,75 доларів США, що еквівалентно 215 249,50 грн. яка складається з: простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі - 16 064,58 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, становить -128 404,19 грн.;
§ простроченої заборгованості по сплаті процентів, у сумі 267,61 дол. США, що курсом НБУ становить - 50 097,01 грн.;
§ пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі - 1 070,31 дол. США, що за курсом НБУ становить - 8 554,99 грн.;
§ пені за несвоєчасну сплату кредиту у сумі - 2 764,33 дол. США, що за курсом НБУ становить - 22 095,29 грн.;
§ 3% річних за весь час прострочення сплати процентів у сумі - 213,93 дол. США, що за курсом НБУ становить -1 709,94 грн.;
§ 3% річних за весь час прострочення сплати кредиту у сумі - 548,99 дол. США, що за курсом НБУ становить - 4 388,08 грн. (а.с.113).
Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо за договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Умовами п. 4 договору поруки передбачена солідарна відповідальність боржника і поручителя. А отже сума заборгованості ТОВ «Торговий Дім «Підшипник» за кредитним договором № 112.36/07-СК від 26.07.2007 в розмірі 26 929,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 215 249,50 грн., підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 як з солідарного боржника за даними зобов'язаннями. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, а саме рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012 у справі № 27/330 /а.с.120-133/, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін як кредитного договору, так і договору поруки і, відповідно, не звільняє від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання боржника і поручителя, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. Також не звільняє від відповідальності поручителя і наявність договору застави від 26.06.2007, оскільки, в силу ст. 20 ЦК України, право вибору способу судового захисту особа здійснює на власний розсуд, тобто таке право належить позивачу.
Наведене не враховано судом першої інстанції, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню так як, має місце порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що, виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, дає підставити скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2013 - скасувати і ухвалити нове.
Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Підшипник» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: Україна, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»,як солідарного боржника за зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Підшипник» за кредитним договором № 112.36/07-СК від 26.07.2007 заборгованість в розмірі 26 929,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 215 249,50 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі - 16 064,58 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, становить -128 404,19 грн.; простроченої заборгованості по сплаті процентів, у сумі 267,61 дол. США, (що курсом НБУ становить - 50 097,01 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі - 1 070,31 дол. США, що за курсом НБУ становить - 8 554,99 грн.; пені за несвоєчасну сплату кредиту у сумі - 2 764,33 дол. США, (що за курсом НБУ становить - 22 095,29 грн.; 3% (три) відсотки річних за весь час прострочення сплати процентів у сумі - 213,93 дол. США, що за курсом НБУ становить -1 709,94 грн.; 3% (три) відсотки річних за весь час прострочення сплати кредиту у сумі - 548,99 дол. США, що за курсом НБУ становить - 4 388,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: Україна, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судові витрати у сумі 2 776,25 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: