03068, м. Київ вул. Солом'янська 2-А
№ 22ц-796/5965 Головуючий у 1-ін.- Таран Н.Г.
Доповідач - Слободянюк С.В.
18 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк С.В.,
суддів - Лапчевської О.Ф., Корчевного Г.В.
при секретарі - Товарницькій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу, -
В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 41 000 доларів США, що згідно офіційного курсу долара США до національної валюти встановленого Національним Банком України на 12 листопада 2012 року, становить 327 590 00 грн., також позивач просив стягнути 3% в сумі 3581,00 грн. від простроченої суми виконання зобов*язання.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначав, що 01 грудня 2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу обладнання № 1/12/1., згідно з умовами якого ОСОБА_3 зобов'язувався передати у власність ОСОБА_2 визначений перелік обладнання для виготовлення пінобетонних блоків, а останній взяв на себе зобов'язання прийняти обладнання та сплатити його вартість визначену договором до 01 липня 2012 року
02 грудня 2010 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу № 1/12/1 від 01 грудня 2010 року, згідно з умовами якого до переліку відчужуваного товару додатково включались обладнання ємкість загальною вартістю 6 000 доларів США, які відповідач ОСОБА_2 зобов'язався прийняти і оплатити.
ОСОБА_2 в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати до 01 липня 2012 року за отриманий товар.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року задоволено позовні вимоги.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором купівлі-продажу обладнання №1/12/1 від 01 грудня 2010 року в розмірі 327590,00 (триста двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто) грн., три відсотка річних від простроченої суми за невиконання договору купівлі-продажу обладнання №1/12/1 від 01 грудня 2010 року в розмірі 3581,00 (три тисячі п'ятсот вісімдесят одну) грн. та понесені ним судові витрати в розмірі 3219,00 грн. суму сплаченого судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, постановлення нового рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено всі докази по справі, які мають значення для правильного вирішення спору.
В судому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, діючи на підставі довіреності від 09 січня 2013 року, апеляційну скаргу підтримали, ОСОБА_3 скаргу не визнав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 01 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, було укладено договір купівлі-продажу обладнання № 1/12/1., згідно з умовами якого ОСОБА_3 зобов'язувався передати у власність ОСОБА_2, визначений перелік обладнання для виготовлення пінобетонних блоків, а останній взяв на себе зобов'язання прийняти обладнання та сплатити його вартість визначену договором.
Згідно з умовами пунктів 2.1, 2.2 договору, покупець зобов'язався здійснити оплату за товар до 01 липня 2012 року у національній валюті гривні, за курсом долара США, що буде встановлений Національним банком України на день платежу (а.с.6).
Згідно копії акту прийому - передачі товару (а.с.7), від 01 грудня 2010 року, для виготовлення пінобетонних блоків відповідно до договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 наступний товар за ціною 3 500 доларів США, а саме: машину для порізки ПМ 1.05-XX в - 1шт.; стіл оснащення в - 2шт.; підставку для поліетилену - 4 шт.; підставка для перегородки - 2 шт.; паяльну машину - 2 шт.;- направляючі для форм - 10 шт.; ключ для розбірки форм - 8 шт.; клин для розбірки форм - 8 шт.; піддони для форм - 100 шт.; форми для пінобетону - 100 шт.; додатковий комплект перегородок для форм - 300 шт.; ремонтний комплект для форм; установка для виготовлення пінобетону 1.5 м. куб. УПБУ -IX -1шт.(а.с.7).
02 грудня 2010 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду, яка є невід*ємною до договору купівлі-продажу № 1/12/1 від 01 грудня 2010 року, згідно з умовами якого до переліку відчужуваного товару додатково включались ємкість для зберігання цементу 25 м. куб. - 2 шт. та основа для ємкості для зберігання цементу - 2 шт., загальною вартістю 6 000 доларів США, які відповідач ОСОБА_2 зобов'язався прийняти і оплатити.
На виконання умов пункту 1.1 додатку № 1, ОСОБА_3 в порядку та на умовах визначених договором, додатково передав ОСОБА_2 ємкість для зберігання цементу 25м. куб. 2- шт. та основу для ємкості для зберігання цементу - 2 шт., про що між сторонами складено акт прийому-передачі від 02 грудня 2010 року, (а.с.8, 9)
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено актами прийому-передачі товару те, що ОСОБА_3 виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу та передав ОСОБА_2 товар, а останній його прийняв (а.с.11).
ОСОБА_2 не було виконано зобов*язання за основним та додатковими договорами щодо оплати отриманого ним товару в строки, обумовлені договором.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказу на підтвердження здійснення відповідачем оплати за придбаний товар.
Висновок суду про стягнення з відповідача 327 590,00 грн.,що еквівалентно курсу долару США, встановленого НБУ станом на 12 листопада 2012 року (а.с.70) є правильним.
Водночас, колегія суддів не може погодитися з висновком суду про стягнення 3% річних в сумі 3581,00 грн. за невиконання договору купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Між сторонами виникла правовідносини з приводу купівлі-продажу товари, положення вказаної стаття ЦК застосуються лише до тих відносин, які склались у зв*язку з грошовими зобов*язаннями та не пов*язані з договорами купівлі-продажу.
За таких обставин, в частині стягнення 3% річних слід було відмовити.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір купівлі-продажу обладнання є спірним, оскільки між сторонами склались інші правовідносини, не приймаються до уваги, оскільки суду не було надано даних на підтвердження того, що відповідачем будь-яким чином оспорюється договір купівлі-продажу обладнання.
Обставин, які б дали підстави для спростування указаних висновків суду першої інстанції щодо стягнення не сплаченої суми за товар апеляційна скарга не містить, в ході апеляційного розгляду таких обставин також не було наведено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасуванню рішення в частині стягнення 3% річних та зміні стягнутих судових витрат.
Оскільки, з відповідача підлягає стягненню лише сума за отриманий товар без врахування суми 3% річних, тому судові витрати підлягають зменшенню з 3219,00 грн. до 2876,31 грн.
Керуючись ст..ст.303,307,309,313 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 три відсотка річних у розмірі 3581,00 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення три відсотка річних у розмірі 3581,00 грн.
Зменшити стягнутий з ОСОБА_2 розмір судових витрат з 3219,00 грн. до 2876,31 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: