03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц /796/7526/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Зарицька Ю.Л.
Доповідач - Ящук Т.І.
13 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана її представником ОСОБА_3, на ухвалу судді Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ опіки та піклування Подільської районної у м. Києві ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,
встановила:
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ опіки та піклування Подільської районної у м. Києві ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині недотримання правил територіальної підсудності.
Зазначав, що позивач, обираючи підсудність за своїм вибором, не мав відповідних підстав, які дозволяють застосувати ч.2 ст. 110 ЦПК України, пред'явивши позов про розірвання шлюбу за своїм зареєстрованим місцем проживання. Вказував, що на день подання позову неповнолітні діти не проживали разом з позивачем, оскільки 20.10.2012 року відповідачка разом з дітьми виїхала із України до Канади, де вони знаходяться до цього часу, що підтверджується відмітками в паспорті при проходженні паспортного контролю на кордоні України.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами.
14.12.2012 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, вказуючи, що звертається до суду за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 03 січня 2013 року було відкрито провадження по справі, однак ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2013 року зазначена ухвала була скасована, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року відкрито провадження по даній справі.
Відкриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст. 119, 120, 121 ЦПК України та посилався на те, що відповідно до повідомлення адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у м. Києві позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Подільського району м. Києва. Крім того, відповідно до довідки ОСББ «Елітний 1» разом з позивачем проживають його діти - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Тому, враховуючи ч. 2 ст. 110 ЦПК України, справа підсудна Подільському районному суду м. Києва, підстав для відмови у відкритті провадження або поверненні позовної заяви позивачу немає.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого із них.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та їх діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 рокународження, є громадянами Канади.
Відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у м. Києві ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та має посвідку на постійне проживання в Україні.
Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у м. Києві відповідачка ОСОБА_2 у м. Києві зареєстрованою не значиться.
В позовній заяві позивач вказує, що 20 жовтня 2012 року ОСОБА_2 разом з дітьми - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виїхали з України до Канади, де знаходяться до цього часу. Зазначена обставина також підтверджується відмітками в паспортах відповідачки та дітей при проходженні паспортного контролю на кордоні України від 20.10.2012 року ( а.с. 136 -143).
Таким чином, в матеріалах відсутні докази на підтвердження того, що на час звернення до суду неповнолітні діти проживали з позивачем, або що останній не може за станом здоров'я чи інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача або що відповідачка надала згоду про розгляд справи в Подільському районному суді м. Києва.
В апеляційній скарзі представник відповідачки зазначає, що ОСОБА_2 разом з дітьми проживає у м. Торонто (Канада) та працює в компанії «Форест Хілл Ріал Естейт Коррорейшн», що підтверджується довідкою з місця роботи. Діти навчаються в м. Торонто у французькій школі з жовтня 2012 року, що підтверджуються довідкою Канадської міжнародної школи від 31.01.2013 року.
Отже, на час звернення з позовною заявою ОСОБА_4 до Подільського районного суду м. Києва, неповнолітні діти проживали разом з відповідачкою ОСОБА_2 у м. Торонто, в Канаді, громадянами якої вони є.
Скасовуючи ухвалу про відкриття провадження від 03.01.2013 року, Апеляційний суд м. Києва в ухвалі від 13.03.2013 року зазначив, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про підсудність справи Подільському районному суду м. Києва.
Однак судом першої інстанції зазначена ухвала не була прийнята до уваги та безпідставно відкрито провадження по справі, яка не підсудна вказаному суду.
Відповідно до ст. 414 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у
статті 76 цього Закону.
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено підстави визначення підсудності справ судам України, жодна з яких позивачем не вказана.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу судді Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року неможливо визнати законною і обґрунтованою, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а питання щодо відкриття провадження необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції .
Крім того, як вбачається з наданої представником відповідачки копії підтвердження від 07.06.2013 року, у Верховному Суді провінції Онтаріо, у м. Торонто, знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 щодо таких самих позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка подана її представником ОСОБА_3, - задовольнити.
Ухвалу судді Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року - скасувати, питання щодо відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: