Справа № 22-ц/796/8996/2013 Головуючий у 1 інстанції - Гайдук С.В.
Суддя-доповідач - Соколова В.В.
25 червня 2013року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30.04.2013 в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» до приватного нотаріуса Київської міської нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство «УніКредитБанк», Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг», Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису недійсним, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.04.2013 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» про забезпечення позову до приватного нотаріуса Київської міської нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство «УніКредитБанк», Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг», Відділ державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м. Києві про визнання виконавчого напису недійсним.
З метою забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №893 виданого 06.03.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про зобов'язання лізингоодержувача товариство з обмеженою відповідальністю «Верес» повернути лізингодавцю Відкритому акціонерному овариству «Капітал Лізинг» об'єкти фінансового лізингу; стягнення з лізингоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» на користь лізингодавця Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг» невиплачених лізингових платежів - основний борг у розмірі 1 278 024, 42 грн.
Не погоджуючись з судовим рішення, представником третьої особи ВАТ «Капітал Лізинг» подано апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд безпідставно задовольнив заяву позивача при цьому не дослідивши в повному обсязі матеріали справи та встановив характер правовідносин, які виникли між сторонами. На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Представник апелянта в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення, причини неявки суду не повідомили, тому, в порядку ст. 305 ч. 2 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що 24.04.2013 представник ТОВ «Верес» звернувся до суду із позовом про визнання недійсним виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 06.03.2012, зареєстрованого в реєстрі за № 893, про зобов'язання лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 - ТОВ «Верес» повернути лізингодавцю за цим договором лізингу ВАТ «Капітал Лізинг» майно загальною вартістю 1 875 000,00 грн та звернення стягнення з ТОВ «Верес» на користь ВАТ «Капітал Лізинг» заборгованості за Договором лізингу за період з 20.06.2008 по 31.12.2012 у розмірі 1 278 024, 42 грн .
Одночасно із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову на підставі якої судом було постановлено оскаржувану ухвалу.
Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис є виконавчим документом, оспорюється в судовому порядку; між сторонами дійсно виник спір та в разі невжиття зазначеного заходу забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення, а тому вважав за необхідне забезпечити позовні вимоги шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису в межах заявлених позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії процесу, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, як передбачає ч.3 ст.152 ЦПК України.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд, забезпечивши позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, який оскаржується, не в повному обсязі дослідив матеріали справи та правовідносини, які виникли між сторонами, оскільки, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Обраний судом спосіб забезпечення позову відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема згідно п.6 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Отже, апеляційна скарга на ухвалу про забезпечення позову подана представником третьої особи ґрунтується на доводах, з яких не вбачається які саме права порушені судом першої інстанції при постановленні ухвали і обставини її незаконності викладені як заперечення на позовні вимоги позивача, а тому не спростовують висновків суду першої інстанції в частині його забезпечення і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення процесуального права, які привели, або могли призвести до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «КапіталЛізинг»- відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30.04.2013 про забезпечення позову - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: