АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 10/796/401/2013 Головуючий у суді першої інстанції - Антонова Н.В.
Категорія КПК: ст. 236 Доповідач в апеляційній інстанції - Жук О.В.
17 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі головуючого судді Жук О.В.,
суддів Лашевича В.М., Нозрякова В.М.
за участю прокурора Глиняного С.В.,
захисника ОСОБА_7,
скаржника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві з використанням відеоконференцзв'язку з Київським слідчим ізолятором матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_4 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року, -
Цією постановою була залишена без задоволення скарга ОСОБА_4 на бездіяльність прокуратури Голосіївського району м. Києва щодо розгляду його заяв та повідомлень про вчинення відносно нього злочинів з боку співробітників Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві.
Своє рішення суд мотивував тим, що з наданих суду копій матеріалів вбачається, що прокуратурою проводилися відповідні перевірки за заявами ОСОБА_4, на підставі яких зокрема було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.06.2012, про що повідомлено заявника. Крім того, кримінально-процесуальне законодавство не передбачає визнання судом бездіяльністю ненадання прокурором відповідей на скарги осіб.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року та направити матеріали скарги на новий судовий розгляд.
Своє прохання обґрунтовує тим, що судом було порушене його право бути присутнім в судовому засіданні під час розгляду скарги. Суду було відомо про перебування ОСОБА_4 під вартою, однак не вжито заходів для його доставки в судове засідання, чим позбавлено можливості дати пояснення по суті скарги. На думку скаржника, суд безпідставно посилається в постанові на наявність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників міліції, оскільки остання є незаконною, такою, що винесена з порушенням вимог закону.
Крім того, дослідивши матеріали, які стали підставою для відмови в порушенні кримінальної справи, суд не викликав та не допитав в судовому засіданні співробітника прокуратури, який виніс цю постанову, співробітників міліції, а також інших осіб, на яких вказує ОСОБА_4 у своїх заявах про злочин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції, пояснення ОСОБА_4 та його захисника, які підтримали апеляційні вимоги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 неодноразово повідомлявся через керівництво Київського слідчого ізолятора про дату, час та місце судового розгляду його скарги на бездіяльність прокуратури Голосіївського району м. Києва щодо розгляду заяв та повідомлень про вчинення відносно нього злочинів з боку співробітників Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. Однак жодного разу не надіслав до суду клопотання або заяви про бажання бути присутнім в судовому засіданні або забезпечення його участі в судових засіданнях з використанням відеоконференцзвязку зі слідчим ізолятором.
Тому доводи апеляції про позбавлення ОСОБА_4 права бути присутнім в судових засіданнях та давати пояснення з приводу скарги, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Голосіївського району м. Києва проводилася перевірка за заявами ОСОБА_4 про неправомірні дії співробітників Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві та інших осіб. За результатами перевірки постановою старшого помічника прокурора Голосіївського району м. Києва від 15 червня 2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно співробітників Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві за ст.ст. 364, 365 КК України.
Статті 236-1, 236-2 КПК України 1960 року передбачають окремий порядок оскарження до суду постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, а також процедуру розгляду таких скарг. При цьому вони не передбачають допит в судовому засіданні співробітників міліції та прокуратури.
Як зазначив сам ОСОБА_4 в своїй апеляції, за аналогічними його заявами прокуратурою Голосіївського району м. Києва проводилися й інші перевірки, а також досудове розслідування в рамках КПК України 2012 року.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що в даному випадку не можна казати про бездіяльність з боку прокуратури Голосіївського району м. Києва, оскільки відповідні заяви ОСОБА_4 розглядаються як з дотриманням норм КПК України 1960 року, так і норм КПК України 2012 року.
Враховуючи викладене, апеляції ОСОБА_4, як безпідставна, підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п. 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_4 на бездіяльність прокуратури Голосіївського району м. Києва, - без зміни.
Судді:
_______________ _________________ ___________________
Жук О.В. Лашевич В.М. НоздряковаВ.М.
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.В.Жук