03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц /796/7209/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Волошин В.О.
Доповідач - Ящук Т.І.
11 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада», третя особа - ОСОБА_4 про визнання неправомочними загальних зборів,
встановила:
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до КС «Турбота», третя особа - ОСОБА_4 про визнання неправомочними зборів.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, оскільки вивчав матеріали справи без виклику сторін та призначення судового засідання, чим порушив вимоги ст. 6 ЦПК України.
В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» та просив визнати неправомочними загальні збори кредитної спілки від 15.11.2011 року, посилаючись на те, що збори проводились з порушенням ст. 14 Закону України «Про кредитні спілки», що в свою чергу перешкоджає подальшій реалізації прав позивача як члена кредитної спілки та порушує його майнові права як вкладника кредитної спілки.
Відмовляючи у відкритті провадження по справі ухвалою від 07.02.2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що дана заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звертається до суду , як член кредитної спілки «Турбота» з приводу захисту своїх прав в управлінні спілкою, тому предмет і підстави позову відносяться до внутрішньо-організаційної діяльності і компетенції відповідача Кредитної спілки «Турбота» і не можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.
Однак колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
Так, відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
За змістом ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися справи, якщо вони як виняток мають розглядатися за правилами іншого судочинства.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Однак, відмовляючи у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства, суд в оскаржуваній ухвалі не зазначив, за правилами якого виду судочинства підлягає розгляду даний спір.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 13 Постанови № 3 від 01.03.2013 року « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», з посиланням на вищевказану Постанову Пленуму Верховного Суду України, у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу судді від 07.02.2013 року неможливо визнати законною і обґрунтованою, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому ухвалу необхідно скасувати, а матеріали заяви - направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити .
Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року - скасувати, питання щодо відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: