справа № 22-ц/796/6837/2013 головуючий у 1-й інстанції: Мальцев Д.О.
13 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Соколової В.В.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про зміну часток у спільному домоволодінні, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2013 року,
У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 1/10 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Іншими співвласниками цього домоволодіння є відповідач ОСОБА_2, а також треті особи у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яким належить в різних частках інша частина указаного будинку. Спірне домоволодіння складається з двох житлових будинків під літерою "А", загальною площею 107,8 кв.м., та літерою "Б", загальною площею 62,6 кв.м. Вона та відповідач за згодою всіх інших співвласників провели реконструкцію їх частин домоволодіння в результаті якої площа домоволодіння значно збільшилась.
Посилаючись на викладене, позивачка просила змінити частки спірного домоволодіння, закріпивши за нею 3/10 його частини, а за відповідачем відповідно 4/10 його частини.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_10 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_4 та його представники ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Інші особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником 1/10 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Іншими співвласниками цього домоволодіння є відповідач ОСОБА_2, а також треті особи у справі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яким належить в різних частках інша частина указаного домоволодіння.
Судом також установлено, що позивачкою були здійснені певні невіддільні поліпшення спільного майна.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 357 ЦК України передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 4 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" № 7 (зі змінами) роз'яснив, що при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить у ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконавчого комітету місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності.
Співвласник наділений правом вимагати збільшення своєї частки за обов'язкової наявності таких чотирьох умов: 1) поліпшення спільного майна не можна відокремити від спільного об'єкта; 2) поліпшення зроблені за кошти цього співвласника, без залучення коштів інших співвласників; 3) поліпшення були зроблені за згодою всіх інших співвласників; 4) при здійсненні поліпшень було додержано порядок використання спільного майна, тобто загальні засади володіння та користування спільним майном, визначені законом, а також умови володіння та користування спільним майном у відповідності з домовленістю між співвласниками.
За відсутності хоча б однієї з вище перерахованих умов поліпшення жодним чином не впливають на зміну часток у праві спільної часткової власності.
Доказів, які б свідчили про те, що поліпшення спільного майна позивачкою були зроблені за згодою всіх інших співвласників, матеріали справи не містять.
Крім того, сторонами спору про зміну частки в праві спільної часткової власності мають бути всі учасники спільної часткової власності, а не один із них, який визнає пред'явлений до нього позов.
У даному випадку має місце пред'явлення штучно створеного позову, предметом якого є зміна частки за рахунок будівництва, на яке ані позивачка, ані відповідач не набули права власності.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для зміни часток в спірному домоволодінні й обгрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1
Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: О.В. Шахова
В.В. Соколова