АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Апеляційне провадження № 22-ц/796/8397/2013
Головуючий у 1 інстанції: Колегаєва С.В. Доповідач: Немировська О.В.
13 червня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2011 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору, а саме не погашає кредит та відсотки за його користування.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року позов було задоволено - стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 367 119 грн. 16 коп., а саме: заборгованість по кредиту - 328 539 грн. 75 коп., відсотки - 31 498 грн. 79 коп., підвищені відсотки - 7 080 грн. 62 коп. та судові витрати.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за такими підставами.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 16 березня 2011 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 351 024 грн. 71 коп. зі сплатою процентної ставки у розмірі 7 % у період з 16 березня 2011 року по 29 лютого 2012 року, 12 % річних у період з 01 березня 2012 року по 28 лютого 2013 року, 25 % річних у період з 01 березня 2013 року по 01 липня 2016 року за користування кредитними коштами, строком погашення до 01 липня 2016 року. Оскільки відповідач своїх зобов'язань не виконує належним чином, станом на 15 листопада 2012 року виникла заборгованість в розмірі 367 119 грн. 16 коп. За таких обставин, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року позов було задоволено - стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 367 119 грн. 16 коп., а саме: заборгованість по кредиту - 328 539 грн. 75 коп., відсотки - 31 498 грн. 79 коп., підвищені відсотки - 7 080 грн. 62 коп. та судові витрати.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим по справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст.ст. 525, 526, 527, 1054 ЦК України.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на угоду від 17 вересня 2012 року про припинення зобов'язань за кредитним договором від 16 березня 2011 року, укладену між ним та позивачем, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вказана угода в частині прощення боргу не набрала чинності.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем було підписано угоду про припинення зобов'язань за кредитним договором від 16 березня 2011 року.
Відповідно до умов вказаної угоди, сторони визнають, що станом на 17 вересня 2012 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором становить 373 342 грн. 04 коп.; сторони погодили, що станом на дату підписання цієї угоди, заборгованість позичальника за основним договором у сумі нарахованої відповідно до умов основного договору пені, вважається погашеною шляхом прощення зобов'язання позичальника перед кредитором, та позичальник вважається таким, що виконав в повному обсязі зобов'язання щодо сплати нарахованої пені. Сторони погодили можливість припинення зобов'язань позичальника за умови повного виконання всіх зобов'язань позичальника, передбачених п.п. 2.1.-2.4. цієї угоди.
Згідно п. 2.1. позичальник зобов'язаний в період з 17 вересня 2012 року по 01 вересня 2015 року включно сплатити кредитору грошову суму в розмірі 224 005 грн. 22 коп. в наступному порядку, а саме: по 6 222 грн. 37 коп. в місяць з жовтня 2012 року по вересень 2015 року.
Відповідно до п. 3 прощення боргу позичальнику вважається таким, що відбулось, а позичальник вважається таким, що виконав в повному обсязі свої зобов'язання за основним договором, лише за умови: фактичного виконання позичальником всіх умов, передбачених п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 пункту 2 цієї угоди, та погашення позичальником платежу (розмір і порядок сплати якого визначений п. 2.1 цієї угоди) в межах періоду календарного місяця, в якому визначено дату погашення такого платежу, та підписання акту про припинення зобов'язань. У випадку неналежного виконання зобов'язань позичальника за цією угодою та/або непогашення позичальником платежу, розмір і порядок сплати якого визначений п. 2.1 цієї угоди, в межах періоду календарного місяця, в якому визначено дату погашення такого платежу, то починаючи з першого календарного дня наступного календарного місяця, автоматично втрачають свою чинність умови підпунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 пункту 2 цієї угоди, а інші умови цієї угоди та основного договору зберігають свою чинність протягом строку дії основного договору, а позичальник зобов'язується виконувати свої зобов'язання за основним договором в повному обсязі на умовах та порядку, визначених основним договором та угодою.
Пунктом 5 угоди передбачено, що остання набирає чинності 17 вересня 2012 року лише за умови фактичного внесення позичальником на свій рахунок суми першого платежу, та за умови фактичного зарахування кредитором такого платежу в рахунок погашення зобов'язань позичальника за основним договором.
Відповідачем за період з вересня 2012 року по лютий 2013 року було здійснено три платежі, зокрема 20 листопада 2012 року - 6 300 грн., 01 лютого 2013 року - 6 000 грн. та 300 грн., хоча згідно п.2.1 угоди він повинен був сплатити 6 222 грн. 37 коп. до 01 жовтня 2012 року, 6 222 грн. 37 коп. до 01 листопада 2012 року, 6 222 грн. 37 коп. до 01 грудня 2012 року, 6 222 грн. 37 коп. до 01 січня 2013 року, 6 222 грн. 37 коп. до 01 лютого 2013 року.
Таким чином, відповідач неналежно виконував зобов'язання за угодою від 17 вересня 2012 року та не погашав платежі в межах періоду календарного місяця, в якому визначено дату та суму погашення такого платежу, що підтверджується випискою по рахунку відповідача за період з 07 травня 2008 року по 13 лютого 2013 року, яка міститься в матеріалах справи, а тому угода в частині прощення боргу втратила чинність і відповідач повинен нести відповідальність за основним договором.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що станом на 15 листопада 2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 367 119 грн. 16 коп., а саме: заборгованість по кредиту - 328 539 грн. 75 коп., відсотки - 31 498 грн. 79 коп., підвищені відсотки - 7 080 грн. 62 коп.
Разом з тим, слід зарахувати сплату відповідачем трьох платежів, а саме: 20 листопада 2012 року - 6 300 грн., 01 лютого 2013 року - 6 000 грн. та 300 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 354 519 грн. 16 коп.
За таких обставин, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції і задовольняє частково апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року змінити та визначити суму заборгованості - 354 519 грн. 16 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді