Справа: № 2а-6227/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
20 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року № 2а-6227/12/2670 у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 22.04.2013 року заяву ОСОБА_3 заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року № 2а-6227/12/2670 задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року - відмовити. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано (частина 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
ОСОБА_3 свою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року мотивує тим, що на час винесення оскаржуваної постанови, існувала істотна для справи обставина, яка не була відома заявниці (ОСОБА_3.) та про яку не було сторонами повідомлено суд, зокрема про існування судового рішення від 17.03.2011 року по справі № 9/484, яке набрало законної сили, за позовом закритого акціонерного товариства «Центр моди «Екста» до ОООФ «Екста» та Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, в яких встановлено, що ознаки та право самостійної юридичної особи в ОООФ «Екста» відсутні. Вказаним рішенням суду встановлено те, що правонаступником прав та обов'язків орендної фірми «Екста» стало акціонерне товариство «Центр моди «Екста», а члени трудового колективу орендної фірми «Екста» стали засновниками правонаступника. Суди першої та апеляційної інстанції, проаналізувавши норми Цивільного кодексу УРСР в редакції від 18.07.1963 року та Закону України «Про підприємництво» дійшли висновку, що ознаки юридичної особи у відповідача - 1 (ОООФ «Екста») відсутні.» Дані обставини є істотними для справи № 2а-6227/12/2670 та не були відомі заявниці і суду на час її розгляду, відтак, на час прийняття Окружним адміністративним судом м. Києва постанови від 05 липня 2012 року у справі № 2а-6227/12/2670 підстав для зобов'язання державного реєстратора вносити в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записи, в результаті яких ОООФ «Екста» набуває статусу юридичної особи, не було.
З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою відновлення діяльності юридичної особи, член ОООФ «Екста» - позивач звернулася до Васильківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту існування юридичної особи. Вказаний факт було підтверджено рішенням суду від 19.08.2008 року. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2010 року рішення суду від 19.08.2008 року було скасовано, зобов'язано державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації скасувати запис про внесення відомостей про ОООФ «Екста» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В той же час, через порушення норм законодавства України в сфері державної реєстрації юридичних осіб, Державним реєстратором (Іванюха О.В.) Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, діюча юридична особа ОООФ «Екста» була виключена з Єдиного державного реєстру, без проведення процедури ліквідації, що законодавством України не передбачено. Вказаними діями було грубо порушено права членів ОООФ «Екста», в тому числі ОСОБА_2, працівників ОООФ «Екста», органів ДПІ, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, а також осіб перед якими ОООФ «Екста»має цивільні/господарські зобов'язання, які у випадку належного проведення ліквідаційної процедури мали б отримати задоволення своїх грошових вимог до ОООФ «Екста», в тому числі зі сплати податків і зборів, інших обов'язкових платежів.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Інших способів припинення юридичної особи, окрім як в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або припинення у зв'язку з ліквідацією, законодавством України не передбачено.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до норм ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язаного з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.
Згідно ч. 5, 6 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необгрунтованими посилання заявниці ОСОБА_3 на існування судового рішення від 17.03.2011 року по справі № 9/484, яке набрало законної сили, оскільки Законодавством України не передбачено припинення юридичної особи, без проведення процедури ліквідації, навіть у випадку визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи, а докази проведення такої процедури щодо ОООФ «Екста» в матеріалах справи відсутні, наявність
рішення Господарського суду міста Києва по справі 9/484 не спростовує факту необхідності проведення ліквідаційної процедури ОООФ «Екста», та ніяким чином не вплинуло б на винесення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2012 року.
Проведенню ліквідаційної процедури ОООФ «Екста» передує відновлення інформації щодо ОООФ «Екста» в ЄДР, що було здійснено відповідачем на підставі постанови.
Отже, наявність рішення Господарського суду міста Києва у справі 9/484 та встановлені в ньому факти - не є істотними обставинами у даній справі, і не вплинули би на винесення Окружним адміністративним судом міста Києва постанови від 05.07.2012 року.
Також, законодавством України визначено, що навіть у випадку визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи, державний реєстратор має провести процедуру ліквідації такої юридичної особи. Тобто, діюча юридична особа, державна реєстрація якої недійсна з моменту її проведення, або запис про існування якої було безпідставно внесено, не може бути виключена з реєстру без проведення процедури ліквідації. У випадку, якщо судом не визначено ліквідатора чи склад ліквідаційної комісії, не встановлено строк і порядок її роботи, державний реєстратор зобов'язаний самостійно вирішити дане питання призначивши ліквідатором керівника юридичної особи.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року № 2а-6227/12/2670 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 245, 246 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2013 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2012 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 25.06.2013 року
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Старова Н.Е.
Файдюк В.В.