Постанова від 19.06.2013 по справі 804/7254/13-а

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 р. Справа № 804/7254/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В.

при секретаріКузнецов С.М.

за участю:

представника позивача представника відповідача Тараненко А.Ю. Шевченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Каолін" до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» (далі - позивач, ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східно - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - відповідач, Східно - Дніпровська ОДПІ Дніпропетровської області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032200 від 26.02.2013 року, вручене ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» на підставі Акту перевірки №88/22/24228943 від 28.02.2013 року; податкове повідомлення - рішення від 03.05.2013 року №0000332200, вручене ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» на підставі рішення ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги №1776/10/10-25 від 19.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

08.02.2013 року працівниками Східно - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.10.2012 р.

За результатами зазначеної перевірки Східно-Дніпровською ОДПІ Дніпропетровської області було складено Акт № 88/22/24228943 від 08.02.2013 року (далі - «Акт»), у якому зазначено, що позивачем було порушено норми Податкового кодексу України, а саме ст.ст. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а також норми Цивільного кодексу України, а саме п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України, та віднесено до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у підприємств-постачальників, у яких відсутні об'єкти оподаткування на суму 258 442 грн., в т.ч. по податкових періодах: за січень 2012 року в сумі 26 746 грн., за лютий 2012 року в сумі 26 440 грн., за березень 2012 року в сумі 28 011 грн., за квітень 2012 року в сумі 23 533 грн., за травень 2012 року в сумі 25 910 грн., за червень 2012 року в сумі 25 988 грн., за липень 2012 року в сумі 25 039 грн., за серпень 2012 року в сумі 26 307 грн., за вересень 2012 року в сумі 25 388 грн. та за жовтень 2012 року в сумі 25 080 грн.

В Акті перевірки зазначено, що проведені господарські операції між позивачем та ТОВ «РИВС» (код 34914473), ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ» (код 33972398), ТОВ «ФЕРРІТ-Д» (код 36441206), відповідно до пп.1, 2 ст. 215, пп.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст. 626, 629, 655, 662, 658, 664 Цивільного кодексу України, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. За правилами ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі валових доходів, витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ так звані безтоварні операції, які є підставою для визнання договорів купівлі-продажу таких товарів нікчемними та недійсними.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 258 442 грн., у тому числі по податкових періодах: січень 2012 року -26 746 грн., лютий 2012 року - 26 440 грн., березень 2012 року - 28 011 грн., квітень 2012 року -23 533 грн., травень 2012 року - 25 910 грн., червень 2012 року - 25 988 грн., липень 2012 року -25 039 грн., серпень 2012 року - 26 307 грн., вересень 2012 року - 25 388 грн., жовтень 2012 року -25 080 грн.

На підставі зазначеного Акту відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № 0000032200 на суму 323 053,00 грн., яке Позивач отримав 28.02.2013 р. за допомогою поштового зв'язку.

05.03.2013 року зазначене повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби у Дніпропетровській області (направлена відповідна скарга № 05/03/13-1 від 05.03.2013 p.).

26.04.2013 pоку позивачем було отримано Рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України від 19.04.2013 року №1776/10/10-25 про результати розгляду первинної скарги. ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.02.2013 р. № 0000032200 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з ПДВ залишило без змін, збільшило визначену суму штрафних (фінансових) санкцій на 64 610,00 грн., а скаргу позивача залишило без задоволення.

Так, 22.05.2013 року відповідач отримав податкове повідомлення-рішення від 03.05.2013 року № 0000332200 на суму 64 610,00 грн.

Позивач вважає винесення податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 року №0000032200 на суму 323 053,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 03.05.2013 р. № 0000332200 Східно-Дніпровською ОДПІ Дніпропетровської області безпідставними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначив наступне.

Основною підставою для висновків викладених в акті щодо нікчемності укладених та виконаних ТОВ „Дніпро Каолін" з ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) в січні, лютому, березні, травні, червні 2012 року, ТОВ „РИВС" (код ЄДРПОУ 34914473) в лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні 2012 року та ТОВ „ФЕРРІТ-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) в січні, жовтні 2012 року правочинів були не зазначені у запереченні підстави, які мали місто і є доказами, що ставлять під сумнів здійснення господарських операцій (дослівно: „ ...не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, віддаленості контрагентів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг або здійснення діяльності. Про це свідчить відсутність у ТОВ „Ривс" (код ЄДРПОУ 34914473), ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398), ТОВ „Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів..."), а результати перевірок контрагентів постачальників, якими встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537), ТОВ «Олімп» (код за ЄДРПОУ 31441243), ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292), ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848), ТОВ «Кафепродакшн» (код за ЄДРПОУ 37275541), ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481), БПП «Сура» (код за ЄДРПОУ 30668399), ТОВ «Хімагросервіс» (код за ЄДРПОУ 37237904)- ТОВ «Віконні системи».

Крім того, для виконання ремонтних робіт у ТОВ „Дніпро Каолін" („Замовник") відсутні дефектні акти, на підставі яких підрядниками ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398), ТОВ „РИВС" (код ЄДРПОУ 34914473) та ТОВ „ФЕРРІТ-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) повинні були складатися кошториси на виконання робіт та розроблятися локальні кошториси. Кошторисні розрахунки вартості робіт з ремонту повинні підписуватися Замовником та Підрядниками.

Отже, Підрядниками не дотримано положення п.1, п.8 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ (далі - Закон М996-ХІУ), вимоги ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» (далі - ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 М 174 (зі змінами та доповненнями), ДБН Д. 1.-4-2000 „Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи" (далі - ДБН Д.1.1-4-2000, РЕКНр), затверджених наказом Держбуду України від 14.09.2000 № 201, наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури „Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" від 21.06.2002 № 237/5 (далі - наказ Держбуду № 237/5) та відповідних Додатків до ДБН Д.1.1-1-2000.

Враховуючи те, що у ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398), ТОВ „Ривс" (код ЄДРПОУ 34914473) та ТОВ „Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих та здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

В ході проведення перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська_матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що місцезнаходження ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398), ТОВ „Ривс" (код ЄДРПОУ 34914473) та ТОВ „Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) встановити не є можливим. За податковими адресами вони не знаходяться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Отже, факт здійснення правочину, зміст якого викладено у отриманих та виданих ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ „Ривс" та ТОВ „Ферріт-Д" податкових накладних підтвердити не можливо.

Зважаючи на вищевикладене, відповідача позовні вимоги не визнає та вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 08.02.2013 року працівниками Східно - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.10.2012 р.

За результатами зазначеної перевірки Східно-Дніпровською ОДПІ Дніпропетровської області було складено Акт № 88/22/24228943 від 08.02.2013 року, у якому зазначено, що позивачем було порушено норми Податкового кодексу України, а саме ст.ст. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а також норми Цивільного кодексу України, а саме п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України, та віднесено до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у підприємств-постачальників, у яких відсутні об'єкти оподаткування на суму 258 442 грн., в т.ч. по податкових періодах: за січень 2012 року в сумі 26 746 грн., за лютий 2012 року в сумі 26 440 грн., за березень 2012 року в сумі 28 011 грн., за квітень 2012 року в сумі 23 533 грн., за травень 2012 року в сумі 25 910 грн., за червень 2012 року в сумі 25 988 грн., за липень 2012 року в сумі 25 039 грн., за серпень 2012 року в сумі 26 307 грн., за вересень 2012 року в сумі 25 388 грн. та за жовтень 2012 року в сумі 25 080 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 258 442 грн., у тому числі по податкових періодах: січень 2012 року -26 746 грн., лютий 2012 року - 26 440 грн., березень 2012 року - 28 011 грн., квітень 2012 року -23 533 грн., травень 2012 року - 25 910 грн., червень 2012 року - 25 988 грн., липень 2012 року -25 039 грн., серпень 2012 року - 26 307 грн., вересень 2012 року - 25 388 грн., жовтень 2012 року - 25 080 грн.

На підставі зазначеного Акту відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № 0000032200 на суму 323 053,00 грн., яке позивач отримав 28.02.2013 р. за допомогою поштового зв'язку.

05.03.2013 р. зазначене повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби у Дніпропетровській області (направлена відповідна скарга № 05/03/13-1 від 05.03.2013 p.).

26.04.2013 p. Позивачем було отримано Рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України від 19.04.2013 року № 1776/10/10-25 про результати розгляду первинної скарги. ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.02.2013 р. № 0000032200 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з ПДВ залишило без змін, збільшило визначену суму штрафних (фінансових) санкцій на 64 610,00 грн., а скаргу позивача залишило без задоволення.

Так, 22.05.2013 р. відповідач отримав податкове повідомлення-рішення від 03.05.2013 р. № 0000332200 на суму 64 610,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, 27.12.2011 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «ВК «Віконні системи» було укладено Договір підряду від № 112712 на виконання робіт засклення ліхтарів головного корпусу фабрики збагачення каоліну. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена частково, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

12.02.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «ВК «Віконні системи» було укладено Договір підряду від № 12120ІН на виконання ремонту насосу X 100-65-315К та ремонту насосу X 90/140аК. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

24.02.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «ВК «Віконні системи» було укладено Договір підряду від № 120224 на виконання ремонту сепараторів NS. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

18.05.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «ВК «Віконні системи» було укладено Договір підряду від № 121805н на виконання ремонту насосів Goulds JQ 2x3-14 (інв.№ 2291-2292). Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

21.05.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «ВК «Віконні системи» було укладено Договір підряду від № 210512 на виконання робіт по чищенню та продувці промислової каналізації (інв.№0107), L-302.4м. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

2) 01.02.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 120102 на виконання робіт з ремонту електродвигунів 4А/75кВт/1500об/хв. Та ремонту електродвигуна 4А/14кВт/1500об/хв. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі, що підтверджується самим текстом акту.

20.02.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 2002 на виконання робіт з ремонту системи деламінації. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

11.03.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 1103на виконання робіт з ремонту видавлюючого агрегату сушарки „МИРКО". Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

19.03.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 121903н на виконання робіт з ремонту насосів VJC 2x3x14 - 2 шт, Goulds JQ 2x3-14-2 шт. та насосу KRC-D-260. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

11.04.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 110412 на виконання робіт з ремонту установки відбілювання. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

16.04.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 120416 на виконання робіт з ремонту видавлюючого агрегату сушарки „МИРКО". Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

11.05.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 96к на виконання робіт з ремонту конвеєрів у кількості 2 шт. (інв.№ 2034-2035). Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена частково, у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

02.07.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 0207 на виконання робіт з ремонту системи деламінації (інв. №2201). Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

09.07.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «РИВС» було укладено Договір підряду від № 0907/12 на виконання робіт з ремонту сепараторів АІІа-ЬауаІ (інв.№2344 та № 2320). Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

3) 04.12.2011 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «ФЕРРІТ-Д» було укладено Договір підряду від № 120411 на виконання робіт з ремонту електродвигунів „Siemens"/55кВт/1500 об/хв, електродвигуна 4А/75кВт/1500 об/хв, електродвигуна 4А/30кВт/1500 об/хв. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена частково, у вексельній формі та у безготівковому виді, що підтверджується банківськими виписками та самим текстом акту.

08.10.2012 р. між ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та ТОВ «ФЕРРІТ-Д» було укладено Договір підряду від № 121008 на виконання робіт з ремонту вертикального центробіжного сепаратора. Роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт (послуг), що підтверджується самим текстом Акту, були виписані відповідні податкові накладні. Оплата за отримані роботи (послуги) здійснена у вексельній формі.

Однак, всупереч вищевикладеному, відповідач у висновках Акту зазначає, що проведені господарські операції між позивачем та ТОВ «РИВС» (код 34914473), ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ» (код 33972398), ТОВ «ФЕРРІТ-Д» (код 36441206), відповідно до пп.1, 2 ст. 215, пп.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст. 626, 629, 655, 662, 658, 664 Цивільного кодексу України, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. За правилами ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі валових доходів, витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ так звані безтоварні операції, які є підставою для визнання договорів купівлі-продажу таких товарів нікчемними та недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. З ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. З ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. З ст. 586, ч. З ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. З ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналізуючи наведені норми, можна зробити висновок, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх не недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Відповідач, зробивши висновок у акті від 26.03.2013 р. про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання його таким або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача щодо ухилення від сплати податків, що набрали законної сили.

Суд вважає, що посилання у Акті на норми ст. 228 Цивільного кодексу України є необгрунтованими, адже у зазначеній статті встановлено, що правочином, який порушує публічний порядок є правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, або незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, визначено, що саме такий правочин є нікчемним. Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначеними ст. 228 Цивільного кодексу України, є:1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

До того ж, суд зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом були досліджені документи, які свідчать про виконання угод, укладених між позивачем та ТОВ «РИВС» (код 34914473), ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ» (код 33972398), ТОВ «ФЕРРІТ-Д» (код 36441206), зазначено про дослідження під час проведення перевірки договорів, а також документів, що підтверджують виконання зазначених договорів, зокрема специфікацій, податкових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок та ін. При цьому в Акті перевірки не наведено обґрунтування щодо відсутності фактичного виконання робіт згідно умов договорів, навпаки Східно-Дніпровська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС констатує в Акті виконання робіт та проведення по ним розрахунків.

Таким чином, з тексту Акту не вбачається обставин та доказів, що їх підтверджують, того, що правочин, стороною у якому є позивач, порушують права і свободи громадян або знищують чиє-небудь майно.

Крім того, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до 78.4. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно цієї норми, маючи вірно оформлені податкові накладні, які складені згідно вимог порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 р., Позивачем були включені суми податку на додану вартість до податкового кредиту по першій події.

Отже, вищезазначені норми законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

В Акті перевірки не міститься документальних підтверджень стосовно фінансово-господарських взаємовідносин Позивача по взаєморозрахункам з контрагентами, які мали місце у відповідному періоді, що свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є порушенням пункту 6 Наказу № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», згідно якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, суд вважає, що висновки Східно-Дніпровської ОДПІ Дніпропетровської області, які викладені в Акті перевірки зроблені без належного дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку Позивача, а факти, викладені в зазначеному Акті не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України відносно того, що укладені ним у 2011 - 2012 рр. угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними.

На думку суду, у разі, коли податковий орган за відсутності відповідного судового рішення приймає податкове повідомлення-рішення з підстав нікчемності оспорюваного правочину, законність такого податкового повідомлення-рішення має бути перевірена з урахуванням інших підстав для нарахування податкових зобов'язань або зменшення податкового кредиту - зокрема, встановлення відсутності реального здійснення оподатковуваних операцій, не оформлення або неповного оформлення первинних документів, внесення до них недостовірних відомостей, тобто вирішити питання щодо наявності інших самостійних та достатніх підстав для прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Поряд з цим, у разі посилання відповідачем на нікчемність угод у зв'язку із порушенням ними публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними. Зокрема, доведенню підлягають обставини спрямування правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та/або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У разі встановлення таких обставин податкові органи мають вживати заходів до встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, або повідомлення компетентних органів про виявлені правопорушення.

В розглянутій справі суд не встановив ознак нікчемності правочинів, укладених позивачем із вищевказаними контрагентами при здійсненні операцій по поставці будівельних матеріалів.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» до Східно - Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032200 від 26.02.2013 року, вручене ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» на підставі Акту перевірки №88/22/24228943 від 28.02.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.05.2013 року №0000332200, вручене ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» на підставі рішення ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги №1776/10/10-25 від 19.04.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» судові витрати в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 червня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 25.06.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук

Попередній документ
32062272
Наступний документ
32062274
Інформація про рішення:
№ рішення: 32062273
№ справи: 804/7254/13-а
Дата рішення: 19.06.2013
Дата публікації: 01.07.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: