копія
25 червня 2013 р. Справа № 804/7873/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріКузнецов С.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Ануфрієва А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в якому позивач просить визнати протиправним рішення Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі відповідач) у формі листа від 28.05.2013 року № 1201/5555 про тимчасову відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_5 та зобов'язати Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів.
В судовому засіданні 25.06.2013 року представник позивача заявив клопотання згідно до якого посилаючись на п. 3 ч. 3 ст. 49 КАС України просив розглянути позовні вимоги в наступній редакції « зобов'язати Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів.»
Зазначене клопотання було судом задоволено.
Під час судового розгляду справи, представник позивача позов підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення відповідача яке викладене у формі листа від 28.05.2013 року № 1201/5555 про тимчасову відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5, є безпідставним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Відповідач позов не визнав, зазначивши що рішення від 28.05.2013 року № 1201/5555 про тимчасову відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 є законними, оскільки прийнято до вимог чинного законодавства, а саме відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта якщо стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень.
Відповідач зазначив, що згідно до повідомлення від 23.05.2013 року та 28.05.2013 року які надійшли від Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області на адресу відповідача, ОСОБА_5 18.05.2012 року було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд та станом на 28.05.2013 року вона не скасовувалась.
За таких умов, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.
У позивача в квітні 2013 року спливав строк дії закордонного паспорту, тому він 25 лютого 2013 року звернувся до відповідача з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. До заяви позивачем були надані всі необхідні документи.
Розглянувши заяву позивача та всі додані до неї документи відповідач виніс рішення від 28.05.2013 року № 1201/5555 про тимчасову відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на підставі п.3 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2008 року ГУ УМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди від 17.01.2008 року за участю позивача.
17.05.2012 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід підписка про невиїзд.
Кримінальну справу Ленінським районним судом м. Дніпропетровська повернуто для додаткового розслідування.
Після набрання чинності нового КПК України зазначена справа знаходиться на досудовому розслідуванні.
Згідно до положень нового Кримінально-Процесуального кодексу України такий запобіжний захід як підписка про не виїзд відсутній.
25 лютого 2013 року позивач звернувся до відповідача з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. До заяви позивачем були надані всі необхідні документи.
Розглянувши заяву позивача та всі додані до неї документи відповідач виніс рішення від 28.05.2013 року № 1201/5555 про тимчасову відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на підставі п.3 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Відповідно до статті 6 зазначеного вище Закону громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта якщо п.3 стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень.
При аналізуванні відповіді - відмови відповідача від 28.05.2013 року № 1201/5555 судом встановлено, що вона містить загальний інформаційний характер стосовно кримінального провадження позивача, але які саме підстави не надають можливості відповідачу надати закордонний паспорт відсутні (характер та ступень скоєного правопорушення, інформація щодо уникнення відповідальності за скоєне правопорушення тощо).
Суд звертає увагу відповідача, що згідно до відповіді першого заступника начальника-начальника слідчого управління ГУ УМВС України в Дніпропетровській області О.В.Гриза від 19.04.2013 року № 8/Д-15 відомості у кримінальній справі № 70081009 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040000000118 за ч.2 ст.286 КК України. На стадії досудового розслідування ОСОБА_5 про підозру не повідомлялось, запобіжний захід не обирався.
Таким чином, суд вважає, відмову відповідача у оформленні та видачі паспорта позивачу на підставі п.3 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» безпідставною, оскільки кримінальна справа № 70081009 знаходиться на досудовому розслідуванні, а запобіжний захід ОСОБА_5 взагалі не обирався.
Окрім того, згідно до п. 8 ст. 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» уповноважений суб'єкт має право відмовити заявникові у видачі паспорта у разі:
- За видачею паспорта звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документального підтверджених повноважень на отримання паспорта;
- Заявник вже отримав паспорт такого типу, який є дійсним на день звернення, крім випадків обміну, видачі паспорта взамін втраченого або викраденого;
- Заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення та видачі паспорта;
- Дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру не підтверджують інформацію, надану заявником.
Проаналізувавши положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», судом встановлено, що в зазначеному законі взагалі не має такої підстави для тимчасової відмови в наданні закордонного паспорту, як підписка про невиїзд.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд, відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статі 19 Конституції України та частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади (податкові органи) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи сукупність викладених обставин суд доходить висновку про те, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів.
Присудити з державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 34 гривні 41 копійку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 27 червня 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 27.06.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук