19 червня 2013 р. Справа № 804/7301/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі судового засіданняЗахарчук Н. В. Кузнецов С.М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Томаківський районний відділ Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
У березні 2012 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідач - 1) від 28 листопада 2011 року № 2609 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Томаківського районного відділу Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідач - 2) та Марганецького міського відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області» в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновити його на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Крім того, позивач просив стягнути з Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області від 28 листопада 2011 року № 2609 його було незаконно звільнено з органів внутрішніх справ України. Обставини, внаслідок яких було прийнято вказаний наказ, позивач вважає такими, що не відповідають дійсності.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_3 подав
касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної
інстанцій та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи без його участі. Адміністративний позов підтримав в повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без участі, проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_3 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ 05 листопада 2009 року.
З органів внутрішніх справ позивача було звільнено наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.01.2012 № 3 о/с за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, що підтверджується матеріалами адміністративної справи та записом № 7 в трудовій книжці ОСОБА_3, оригінал якої судом був оглянутий в судовому засіданні.
Підставою для звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ став оскаржуваний наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 28.11.2011 № 2609 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Томаківського РВ та Марганецького МВ ГУМВС», яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про міліцію», а також Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2044 року № 400, що виразилося у не вжитті належних заходів щодо припинення правопорушення з боку гр. ОСОБА_4, ненаданні допомоги особі, яка її потребувала, та неповідомленні про вичинені про вчинення протиправних дій до найближчого підрозділу міліції у виді звільнення з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».
Відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року №522 у всіх випадках порушень службові розслідування проводяться особовими особами відповідних служб органів внутрішніх справ, працівниками яких допущено порушення. При проведенні службового розслідування посадова особа зобов'язана скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівнику органу внутрішніх справ або його заступнику.
Підставою видання оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_3 став висновок службового розслідування від 26.11.2011, затверджений 28.11.2011 року начальником ГУМВС України в Дніпропетровській області генерал-майором міліції Бабенко В.М., проведений старшим інспектором з ОД відділу ІОС УКЗ ГУМВС старшим лейтенантом міліції Логвиненком Ю.В. та старшим оперуповноваженим в ОВС УВБ в Дніпропетровській області ДВБ МВС України майором міліції Ковальовим Р.І., за фактом порушення дисципліни оперуповноваженим сектора карного розшуку Томаківського РВ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3
Під час проведення службового розслідування було встановлено, що у ніч з 01 на 02 жовтня 2011 року оперуповноважений сектору карного розшуку Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області старший лейтенант міліції ОСОБА_3, будучи поза службою, у цивільному одязі, спільно з гр. ОСОБА_4 прибув до клубу «Арктика», розташованого по вул. Лєрмонтова, 29 у м. Марганець, де останній під час виниклого конфлікту спричинив тяжкі тілесні ушкодження охоронцю ОСОБА_8 У своїх поясненнях від 15.11.2011 ОСОБА_3 не заперечує факт нанесення в його присутності ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_8, а саме зазначає, що ОСОБА_4, тримаючи в руці автомобільний ключ з накидною головкою, наніс останньому вказаним ключем декілька ударів по голові, у зв'язку з чим ОСОБА_3 почав відтягувати ОСОБА_4 від ОСОБА_8 та у цей момент відчув різкий біль у лівій руці й побачив, що з руки побігла кров. Надалі ОСОБА_3 відійшов у бік, а ОСОБА_4 наніс ще декілька ударів по голові і тулубу ОСОБА_8
Також, будучи додатково опитаним 22.11.2011 року, ОСОБА_3 додав, що він про факт нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 не повідомив до Марганецького МВ, оскільки той сказав, що розбереться самостійно та попросив не викликати міліцію. Про події, що відбулися у клубі «Арктика» в ніч з 01 на 02 жовтня 2011 року оперуповноважений сектору карного розшуку Томаківського РВ ГУМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_3, будучи поза службою, у цивільному одязі, порушуючи вимоги ст. ст. 2, 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 (зі змінами), а також Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчиненні або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2004 року №400, ставши свідком побиття ОСОБА_8, не вжив належних заходів щодо припинення протиправних дій з боку гр. ОСОБА_4, допомоги особі, яка її потребувала не надав, а також про даний факт до найближчого підрозділу міліції не повідомив, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Перевіряючи повноваження, порядок та спосіб винесення наказу № 2609 від 28.11.2011 року на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Порядок та підстави проходження служби особовим складом міліції регламентується Законом України «Про міліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення).
Зокрема, пункт 64 «є» вказаного Положення передбачає таку підставу звільнення зі служби особи середнього, старшого і вищого начальницького складу як порушення дисципліни
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів, та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 5 Закону Україну «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460 передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.
Відповідно до статті 12 зазначеного Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ, згідно з цим Статутом.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні витребувати від порушника надання письмового пояснення.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильна виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Суд не погоджується з твердженням відповідачів про те, що при прийнятті ГУМВС України в Дніпропетровській області наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, було дотримано порядок накладення дисциплінарного стягнення, оскільки відповідачем при проведенні службового розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, не було встановлено: чи в діях позивача мало місце вчинення дисциплінарного проступку.
А в разі наявності такого проступку власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, як вид дисциплінарного стягнення передбачено пунктом 6 частини першої статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та відповідно до статті 14 цього Закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття наказу про звільнення ОСОБА_3 з посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Оскільки, відповідачами не надано доказів чому до позивача застосовано найбільш суворе покарання за дисциплінарний проступок, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю.
Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Час вимушеного прогулу позивача починається з моменту винесення наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №2609 від 28 листопада 2011 року до моменту прийняття постанови Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 19 червня 2013 року, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі та поновлено ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Томаківського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Таким чином, Томаківський районний відділ ГУМВС України в Дніпропетровській області має виплатити позивачу грошове забезпечення за час його вимушеного прогулу за вищевказаний термін відповідно до довідки, виданої начальником Томаківського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області №116 від 19.06.2013 року, де сума посадового окладу складає 650, 00 грн., оклад за спец. звання - 115, 00 грн., надбавка за вислугу років - 0%.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 128,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Томаківського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення №2609 від 28.11.2011 року, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №2609 від 28 листопада 2011 року в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» (за порушення трудової дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, як незаконний та поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Присудити з Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28 листопада 2011 року (наказ Головного управління МВС України у Дніпропетровській області №2609) до 19 червня 2013 року (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року) відповідно до довідки №116 від 19.06.2013 року, виданої начальником Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Постанову в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу - відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме виплату грошового забезпечення у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць відповідно до довідки №116 від 19.06.2013 року, виданої начальником Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області допустити до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 19.06.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук