ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8612/13 20.06.13
За позовом Акціонерного товариства «Альпсервіс»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна
компанія МСУ»
Про стягнення 772 017,04 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Чуб С.В. - по дов. № б/н від 06.02.2013
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Акціонерного товариства «Альпсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» про стягнення 772 017,04 грн. заборгованості, яка складається з : 729 621,60 грн. основного боргу, 35 471,05 грн. пені та 6 924,39 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору субпідряду № 08/10/2012 від 08.10.2012.
7 000,00 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору підряду № 38-РП від 19.10.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2013 порушено провадження у справі № 910/612/13 та призначено справу до розгляду на 11.06.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/612/13 від 11.06.2013, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.05.2013, розгляд справи був відкладений на 20.06.2013.
Позивач в судовому засіданні 20.06.2013 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 20.06.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 08.05.2013 та ухвали від 11.06.2013 не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 11.06.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Жмеринська, 22.
Відповідач ухвалу суду, надіслану за вищевказаною адресою, отримав 17.06.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 20.06.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
08.10.2012 між Акціонерним товариством «Альпсервіс» (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (підрядник) було укладено договір субпідряду № 08/10/2012 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором виконати на свій ризик власними і залученими силами, використовуючи власні матеріали роботи, а підрядник прийняти й оплатити їх.
Згідно з п. 1.2. договору підрядник виконує роботи (далі - роботи) з капітального ремонту мосту на автомобільній дорозі Київ - Ковель - Ягодин (на м. Люблін) км 302+985 (залишок робіт).
Роботи повинні здійснюватись, прийматись та передаватись у відповідності з обсягами робіт, визначеними у затвердженій проектно-кошторисній документації, Державним будівельним нормам і Стандартам та в обумовлений договором строк.
В п. 1.3. договору зазначено, що замовником будівництва є - САД в Рівненській області.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.
Згідно з п. 2.1. договору договірна ціна робіт - орієнтовно складає 2 163 742,08 грн., у т.ч. ПДВ - 360 623,68 грн. Остаточна кошторисна вартість робіт за цим договором визначатиметься, як сукупність вартості робіт, які будуть вказані в підписаних сторонами актах прийому-здачі виконаних робіт. Вартість робіт є динамічною, при цьому не може перевищувати ціни договору і може бути змінена з дотриманням вимог законодавства за взаємною згодою сторін.
Відповідно до п. 2.2. договору договірна ціна, яка вказана в п. 2.1. уточнюється при взаєморозрахунках за виконані роботи за фактичними витратами, перевіреними та погодженими підрядником і замовником будівництва, на момент підписання сторонами актів форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3. При визначенні вартості робіт субпідрядник керується ВБН Д.1.1-218-1-2001 (із змінами і доповненнями) та ДБН Д. 1.1-1-2000.
Пунктом 2.5. договору передбачено, що підрядник надає субпідряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт, що складає 649 122,00 грн. Підрядник перераховує протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору та отримання від замовника будівництва коштів на ці цілі. Субпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються підряднику.
09.11.2012 відповідач перерахував позивачу аванс лише в розмірі 75 000,00 грн.
Згідно з п. 2.6. договору іншу (залишкову) частину вартості робіт підрядник перераховує протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт, при умові отримання за виконану роботу коштів від замовника будівництва.
Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з п. 3.1. договору сторони узгодили наступний термін виконання робіт:
Початок: протягом 3-х робочих днів з моменту підписання договору та отримання субпідрядником на свій розрахунковий рахунок часткової попередньої оплати відповідно до умов договору.
Закінчення: субпідрядник зобов'язується виконати роботи до 31.12.2012, при умові виконання підрядником п. 2.5. даного договору.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і вразі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Пунктом 2.9. договору встановлено, що підрядник здійснює платежі за виконані роботи на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма КБ-2в) та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат/» (форма №КБ-3). затверджених згідно наказу Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554 (далі - акт виконаних робіт). До 20 числа поточного місяця субпідрядник готує акт виконаних робіт та передає його для перевірки замовнику будівництва, проходить перевірку у підрядника. Завізований замовником та затверджений службою підрядника акт виконаних робіт надається для розгляду та підписання уповноваженому представнику підрядника не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Виконання будівельних робіт на суму 1 621 316,00 грн. підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними документами:
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 03.12.2012 на суму 942 718,00 грн.;
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма №КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 03.12.2012 на суму 66 352,00 грн.;
- актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.12.2012 на суму 612 246,00 грн.
Відповідно до п. 4.10. договору роботи по договору вважаються закінченими після підписання актів здачі-приймання робіт обома сторонами.
Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов'язку та плату за виконані роботи повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.05.2013 складає 729 621,60 грн.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням існування належних доказів виконання підрядних робіт, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості позивачу в розмірі 729 621,60 грн.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за виконані роботи не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.4. договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати робіт, виконаних за цим договором, підрядник зобов'язаний сплатити на користь субпідрядника пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за виконані роботи.
Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.
Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті виконаних робіт відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 5.4. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 35 471,05 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 35 471,05 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 6 924,39 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 3% річних в сумі 6 924,39 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.
Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства «Альпсервіс» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (м. Київ, вул. Жмеринська, 22, код ЄДРПОУ 03449901) на користь Акціонерного товариства «Альпсервіс» (м. Харків, вул. Наріманова, 1-а, код ЄДРПОУ 23463151) 729 621 (сімсот двадцять дев'ять тисяч шістсот двадцять одну) грн. 60 коп. основного боргу, 35 471 (тридцять п'ять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 05 коп. пені, 6 924 (шість тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 39 коп. - 3% річних, 15 440 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 27.06.2013.
Суддя В.В.Сівакова