Справа № 369/3794/13-к
Провадження № 1-кп/369/144/13
іменем України
26.06.2013 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Омельченко М.М.
при секретарі Комендат М.Р.
за участю прокурора Литвиненка Р.С.
потерпілого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8, тимчасово проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_7, раніше судимого вироком від 28.01.1999 року судової колегії в кримінальних справах Черкаського обласного суду за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 117, п. «ж» ст. 93, ст. ст. 42, 43 КК України до 14 років 8 місяців позбавлення волі, звільненого 24.01.2013 року з Диканівської виправної колонії Управління ДПтС України в Харківській області (№ 12) по відбуттю строку покарання,
та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Петрівка-1 Братського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
29 березня 2013 року близько 2 години 30 хвилин ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до приміщення офісу ПП «Багатир», який розташований за адресою: АДРЕСА_7, звідки таємно викрали належні на праві приватної власності ОСОБА_1: ноутбук марки «ASUS G2P» сіро-чорного кольору серійний № 73NOAGO12773 та зарядний пристрій до нього; ноутбук марки «DELL» чорного кольору серійний № PP32LB07252, зарядний пристрій до нього; жорсткий диск марки «WD» чорного кольору серійний № WCAVY2839281 та зарядний пристрій до нього; жорсткий диск марки «WD», чорного кольору, серійний № WXE207D80396, вартість яких, згідно звіту № 42 М від 15.04.2013 року про проведення товарознавчої експертизи рухомого майна складає 3686,18 грн.. З місця злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України визнав, підтвердив обставини його вчинення, а саме - час, місце та спосіб, суду показав, що наприкінці січня 2013 року він звільнився з виправної колонії по відбуттю 14 років 8 місяців позбавлення волі, приїхав на заробітки в Київську області, у ОСОБА_1 у с. Хотів працював різноробочим, проте не завжди отримував заробітну платню, причин не знає. Разом з ним також працював і ОСОБА_4 28.03.2013 року після роботи разом з ОСОБА_4 вони випили пива та потім вирішили викрасти майно з офісного приміщення, розташованого на другому поверсі по АДРЕСА_7. Хто запропонував вчинити крадіжку не пригадує, в приміщення попади, коли відігнули вхідні двері та зламали замок. З офісу забрали два ноутбуки з зарядними пристроями. З викраденим майном разом з ОСОБА_4 поїхали до вокзалу в м. Києві, де ноутбуки з зарядними пристроями продали та поїхали в Черкаську область, де їх знайшов потерпілий до доправив до міліції. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати, не позбавляти волі за вчинене, дати йому шанс розпочати нове життя.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України визнав, підтвердив обставини його вчинення, а саме - час, місце та спосіб, суду показав, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжку, був засуджений до покарання з іспитовим строком та по закінченню іспитового строку був знятий з обліку у кримінально-виконавчій інспекції. У Київську область він приїхав на заробітки, у ОСОБА_1 в с. Хотів працював різноробочим. Разом з ним також працював ОСОБА_3 28.03.2013 року після роботи з ОСОБА_3 вони випили пива та потім вирішили викрасти майно з офісного приміщення, розташованого на другому поверсі по АДРЕСА_7. Хто запропонував вчинити крадіжку не пригадує, в приміщення проникли після опівночі, коли взламали вхідні двері. З офісу забрали два ноутбуки з зарядними пристроями. Викрадене майно вони продали на оптовому ринку на Вокзальній площі в м. Києві, гроші витратила на білети та поїхали разом з ОСОБА_3 в Черкаську область, де їх затримав потерпілий та доправив до міліції. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати, не позбавляти волі за вчинене.
Крім визнання обвинуваченими вини, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується також письмовими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_1, який суду показав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працювали різноробочими на виробництві у АДРЕСА_7. Через те, що ОСОБА_3 вчиняв дрібні крадіжки, зарплату отримував не всю. ОСОБА_4 добросовісно ставився до роботи, нарікань не мав. В офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_7, він користувався власним майном - ноутбуками марки «ASUS G2P» та марки «DELL», які повністю були укомплектовані. Вранці 30 березня 2013 року, прийшовши на роботу він побачив зламані двері та відсутність майна, про що з заявою звернувся до міліції. Хто вчинив крадіжку спочатку не знав, але потім, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не вийшли на роботу, запідозрив їх зникненні речей. Пошуками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 займався самостійно, коли їх знайшов, то інформацію повідомив міліції, викрадене у нього майно вилучили та повернули, тому претензій до обвиунвачених він не має, від пред'явлення цивільного позову відмовляється, за вчинене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вибачив, при призначенні їм покарання поклався на розсуд суду;
- витягом з кримінального провадження № 12013100200002301 від 03.04.2013 року (а.с. 2); заявою від 02.04.2013 року ОСОБА_1, в якій він просить вжити заходів до розшуку осіб, яки в період часу з 28.03.2013 року по 29.03.2013 року викрали належне йому майно (а.с. 11); даними з протоколу огляду місця події від 02.04.2013 року, яким було оглянуто офісне приміщення ПП «Богатир» в АДРЕСА_7 та зафіксовані пошкодження вхідних дверей (а.с. 14-19); даними з протоколу від 04.04.2013 року огляду місця події, під час якого на оптовому вокзальному ринку в м. Києві по вул. Вокзальній, 1 було вилучено ноутбуки марки «ASUS G2P» та «DELL» з зарядними пристроями та два жорсткі диски (а.с. 21-28); звітом № 42-М від 15.04.2013 року про проведення товарознавчої експертизи рухомого майна, відповідно до якого вартість викраденого у ОСОБА_1 майна складає 3686,18 грн. (а.с. 33-37); документами щодо розташування ПП «Багатир» (а.с. 46-49); вироком від 28.01.1999 року судової колегії в кримінальних справах Черкаського обласного суду за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 117, п. «ж» ст. 93, ст. ст. 42, 43 КК України відносно ОСОБА_3
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також потерпілий ОСОБА_1 давали правдиві послідовні покази, які підтверджуються дослідженими у справі письмовими доказами.
Враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю та кваліфікує дії
ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення;
ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними діяння, характеризуючі дані кожного з них, ставлення до вчиненого, наслідки вчиненого ними злочину.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що злочин за ч. 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_3 раніше судимий за тяжкі умисні злочини, за місцем реєстрації характеризується посередньо (а.с. 116), за місцем відбування покарання характеризувався як особа, яка стала на шлях виправлення і прилучення до чесного трудового життя (а.с. 117-118); на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 109), обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у щирому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щирого каяття, наявності попередніх судимостей, думки потерпілого, вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції відповідної статті, оскільки вважає, що саме така міра покарання є необхідною для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що злочин за ч. 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України; на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 1999 року перебуває на «Д» обліку у лікаря-психіатра з діагнозом олігофренія легкого ступеню дебільності (а.с. 125); згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 180 від 17.04-18.04.2013 року страждає на легку розумову відсталість (олігофренію в ступені легко вираженої дебільності, F-70.0), проте ступінь розумової відсталості в нього такий, який не позбавляє його критичних здібностей, тому під час скоєння інкримінованих йому дій, він міг і може на даний час усвідомлювати свої дії і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 90-91), обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у щирому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щирого каяття, думки потерпілого, вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції відповідної статті, оскільки вважає, що саме така міра покарання буде достатньою та виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 19 квітня 2013 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 19 квітня 2013 року.
Речові докази у справі: ноутбук марки «ASUS G2P» серійний № 73NOAGO12773 та зарядний пристрій до нього; ноутбук марки «DELL» серійний № PP32LB07252, зарядний пристрій до нього; жорсткий диск марки «WD» серійний № WCAVY2839281 та зарядний пристрій до нього; жорсткий диск марки «WD», серійний № WXE207D80396, які передані на відповідальне зберігання потерпілого ОСОБА_1, - залишити у його розпорядженні.
Запобіжний захід, обраний відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у виді взяття та тримання під вартою в Київському СІЗО Управління ДПтС України в м. Києві та Київській області, до набранням вироком законом сили залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення прокурором, потерпілим, захисником та обвинуваченими.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, потерпілому, захиснику та обвинуваченим.
Суддя Омельченко М.М.