83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.06.2013р. справа № 39/322
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Бабенкова Н.О. - довіреність від 21.05.2012р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Крем-Розет» м. Запоріжжя
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м. Донецьк
про стягнення 101877,66грн.
Позивач 04.11.2000року звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 82083,25грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до укладеного договору купівлі-продажу № 417 від 20.11.2006р., що підтверджує накладними і підписаними сторонами актами звіряння. 09.02.2010року додатково позивач заявив (л.с.55 т.II) про стягнення 8720,38грн. пені, 1469,87грн. річних процентів і 3739,97грн. втрат від інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань, посилаючись на ст.ст. 216, ч.4,ч.6ст.232 ГК України, ч.3 ст.692, ч.2ст.625 ЦК України. Заявою від 15.06.2010р. (л.с.15 т. III) позивач збільшив суму 3%річних до 4986,09грн. і інфляційні витрати до 14808,32грн.
Відповідач у своєму відзиву на позов (л.с.52 т. III) заперечує проти заявлених вимог за тим, що він мав право відмовитись від оплати прийнятого товару відповідно до п.п.5.3, 5.5, 5.6, 6.9 договору, оскільки продавцем порушені умови п. 2.2.3, 2.4.1 договору, а саме продавець в накладних не вказав номер і дату замовлення, адреси поставки, не передав сертифікати відповідності, ветеринарні сертифікати, інші документи
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчать підписи на повідомленнях про отримання поштового відправлення.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за наявними матеріалами, наданими позивачем в оригіналі і які являються достатніми для вирішення спору по суті на підставі ст.75 ГПК України без явки представника відповідача.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
Предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар та нараховані річні проценти та пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання.
Підстави позову - це факти, якими обґрунтовує позивач позовні вимоги про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
В якості підстави позову позивач зазначив договір купівлі-продажу № 417 від 20.11.2006р
Даючи правову оцінку договору, господарським судом встановлено, що 20.11.2006року ТОВ «ТС «Обжора» і ТОВ «Крем Розет» підписаний договір купівлі-продажу.
Пропозиція укласти договір має містити всі істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов»язаною у разі її прийняття.
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Це положення ч.1 ст. 638 ЦК України кореспондується з п.2 ст.180 ГК України. За ч.3ст.180 ГК при укладенні господарського договору сторони зобов»язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За п. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованими на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погодженні сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Пункт 2 цієї статті передбачає, що господарські договори вважаються укладеними, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнанні такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
З огляду на договір, який є підставою позову, господарський суд встановив факт, що сторони не дійшли згоди по ціни товару, як не визначились і з видом товару. Специфікація, яку надав представник позивача містить найменування товару, скан-код, строк зберігання, торгову марку, виробника, одиницю вимірювання, кількість, ціну. Специфікацію не підписана сторонами, а тому вважати узгодженою і додатком до договору не має підстав.
Викладене вище, дає можливість стверджувати, що в договорі, який є підставою позову, сторонами не погоджено всіх істотних умов, зокрема, предмет та ціна товару, що є підставою для визнання його неукладеним.
Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб, тому не може бути прийнятий судом до уваги як доказ по справі.
Що стосується твердження позивача про фактичне виконання з його боку умов договору, господарський суд зазначає наступне:
Позивач, насамперед, повинен довести, що він передав, а покупець прийняв товар, обумовлений договором за ціною встановленою сторонами.
На вирішення даного спору позивачем надані копії видаткових накладних, в яких відсутні посилання на договір, за яким уповноважені особи відповідача отримали товар.
Крім того, позивачем не надані суду довіреності на отримання товару уповноваженою на це особою. Довіреності на одержання цінностей являються документом, підтверджуючим право довіреної особи одержати товарно-матеріальні цінності від імені суб'єкта господарювання. В свою чергу, для постачальника довіреність являється підставою для відпустки товарно-матеріальних цінностей одержувачу. По своєї суті, довіреність виступає гарантом як одержання особою товару, так і доставки його по призначенню. Тільки на відпуск товарно-матеріальних цінностей фізичної особі-суб'єкту підприємницької діяльності не пред'явлення довіреності не потребується.
Відповідно до статі 9 закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" накладні являються первинними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність. Для цього, в затвердженому Міністерством статистики України бланку видатковій накладній (товарної) передбачена графа "підстава", в якої повинні бути вказані підстави, по яких проведена та чи інша поставка за цією накладною, в конкретному випадку - договір № 417 від 20.11.2006р.
Враховуючи, що договір № 417 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу) від 20.11.2006р. є неукладеним, у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за отриманий, але не сплачений товар та нарахування на цю суму за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання 3% річних і інфляційних витрат і пені.
Господарський суд звертає увагу позивача на той факт, що збільшення суми позову не ототожнюється з заявою про зміну предмету позову, так як у позивачем не було заявлено про стягнення пені, річних процентів і інфляційних витрат. Ці вимоги є новими.
Позивач не позбавлений права на звернення до господарського суду за стягненням з боржника заборгованості, яка виникла з поставки товару за конкретними накладними за межами договору.
Приймаючи до уваги, що з вини позивача виник цей спір, на нього покладається судові витрати.
На підставі ст.ст.11,202,626,638,639 Цивільного кодексу України, ст. 67,174,180,181 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -
Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Крем-Розет» м. Запоріжжя до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м. Донецьк про стягнення 101877,66грн. за недоведеністю підстав.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 20.06.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Суддя С.Ю. Гринько