Постанова від 18.06.2013 по справі 812/3625/13-а

6.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 року Справа № 812/3625/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Ципко О.В.

при секретарі: Гаркуші Ю.О.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Григоренко В.В.

представника 1-го відповідача ОСОБА_3

представник 2-го відповідача не з'явився

представник третьої особи

ТОВ "Промінь" не з'явився

третя особа ОСОБА_4 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу держземагенства у Новопсковському районі Луганської області, Новопсковського районного управління юстиції Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь", ОСОБА_4, про скасування державної реєстрації договору оренди землі №875 від 22.02.2012 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу держземагенства у Новопсковському районі Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь", ОСОБА_4, про скасування державної реєстрації договору оренди землі №875 від 22.02.2012.

В судовому засіданні було встановлено, що з 01.01.2013 реєстрацію договорів оренди здійснюють органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційних служб міських, районних, міськрайонних управлінь юстиції. Тому, 30 травня 2013 року ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості другого відповідача Новопсковське районне управління юстиції Луганської області.

В позові зазначено, що 27.04.2006 року між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі, за умовами п.2 якого, остання передала йому в оренду ділянку площею 6,9316 га. 17.05.2006 року договір оренди землі було зареєстровано Новопсковським районним відділом земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040641600533. У 2010 році орендодавець ОСОБА_6 померла. ОСОБА_4 (донька померлої ОСОБА_6) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом отримала державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку ЯЛ № 038193 від 01.06.2011 року. На підставі існуючого договору оренди землі позивач продовжував з ОСОБА_4 договірні відносини, сплачував їй орендну плату. Але у 2011 році вона повідомила позивача, що має намір укласти аналогічний договір оренди з іншим орендатором. Свої наміри укласти договір оренди землі також підтвердив представник ТОВ «Промінь». Позивач звернувся з відповідною заявою до Держкомзему у Новопсковському районі, якою попереджав реєструючий орган про наміри ТОВ «Промінь» та ОСОБА_4 укласти незаконний договір. Не зважаючи на усі вжиті позивачем заходи, 22.02.2012 року відділом Держкомзему у Новопсковському районі було зареєстровано договір оренди землі № 875, укладений ОСОБА_4 з ТОВ «Промінь», про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 22.02.2012 року №442330004000973. Так, на сьогодні існують два чинних договори оренди однієї й тієї ж земельної ділянки (кадастровий номер 4423384000:13:008:0011). На думку позивача, державний реєстратор зобов'язаний був перевірити відомості щодо земельної ділянки, зазначені в реєстраційній картці та договорі оренди, і лише потім внести запис до Книги реєстрації, а потім до АС ДЗК. В порушення вимог чинного законодавства перший відповідач при реєстрації в Книзі реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Промінь", не

перевірив наявність прав оренди на цю земельну ділянку, внаслідок чого й здійснив повторну реєстрацію договорів оренди цієї ж земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинив запис за №442330004000973.

Позивач впевнений, що відділ Держкомзему, встановивши, що договір оренди землі, укладений з ним ще не закінчився та є чинним, повинен був відмовити у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки № 875, оскільки державна реєстрація договору оренди цієї земельної ділянки вже проведена 17.05.2006 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040641600533.

Лише 06.03.2013р. у приміщенні Новопсковського РВ ГУМВС від ОСОБА_4 позивач отримав копію спірного договору з додатками. Тобто тільки цього дня остаточно було встановлено факт порушення його прав та інтересів. У зв'язку з чим, позивач просив суд поновити йому пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом для звернення до адміністративного суду.

Враховуючи наведене позивач просив суд скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 875, укладеного ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" та зареєстрованого відділом Держкомзему у Новопсковському районі 22.02.2012 (запис у Державному реєстрі земель № 442330004000973).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, на запитання суду представник позивача Григоренко В.В. вказав, що зараз існування державної реєстрації договору оренди землі № 875, укладеного ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" та зареєстрованого відділом Держкомзему у Новопсковському районі будь-яким чином не порушують права позивача, однак в майбутньому існує ризик виникнення такого порушення.

Представник першого відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та наголосив в судовому засіданні, що дійсно відбулась державна реєстрація договору оренди землі № 875, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Промінь", про що 22 лютого 2012 року було внесено запис до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (Розділ 4 «Записи про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок). Пакет документів, який було подано ОСОБА_4, відповідав нормам діючого законодавства, не мав інформації про існування раніше укладених договорів оренди, тому підстав для відмови у державній реєстрації договору № 875 у відділу Держкомзема у Новопсковському районі Луганської області не було.

Представник другого відповідача - Новопсковське районне управління юстиції Луганської області в судове засідання не з'явився, на вимогу суду поштою направив копію Положення про реєстраційну службу Новопсковського районного управління юстиції Луганської області та просив розглядати справу без участі представника.

Представник третьої особи - ТОВ "Промінь" в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, в матеріалах справи наявні конверти з відміткою про відмову адресата від одержання поштової кореспонденції суду ( а.с. 49, 138). Згідно частини 11 статті 35 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Письмові заперечення від ТОВ "Промінь" на адресу суду не надходили.

Третя особа ОСОБА_4 поштою направила письмові заперечення, які надійшли на адресу суду 22.04.2013 та 15.05.2013 (а.с. 24-26, 56-57). В них зазначено, що попередній договір укладений між ОСОБА_1 та її матерю (зараз померлої) - ОСОБА_6 на строк, про який ні їй, ні матері не було відомо, тобто обманним шляхом. Після смерті матері ОСОБА_1 не сплачував орендну плату протягом 3 років. За 7 років договір не переглядався сторонами, хоча повинен був переглядатись кожні 2-3 роки. В 2012 році ОСОБА_1 запропонував сплатити орендну плату, від якої ОСОБА_4 відмовилась, однак він надіслав кошти поштою. В судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з'явилась, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, в матеріалах справи наявні конверти з відміткою про відмову адресата від одержання поштової кореспонденції суду (а.с. 92, 135). Згідно частини 11 статті 35 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника першого відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 була власницею земельної ділянки площею 6,9316, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 005190 (а.с.90).

27.04.2006 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_6 передала ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 6,9316 га. (а.с. 10-13).

16.05.2006 року договір оренди землі був зареєстрований Новопсковським районним відділом земельних ресурсів, про що у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі внесено запис за № 040641600533 (а.с. 106-108).

Договір був укладений строком на 10 років (п. 8 Договору). Орендна плата встановлена у розмірі 1000 грн., яка вноситься до 20 числа першого за звітним роком місяця та повинна переглядатись один раз на два роки. Пунктом 40 зазначеного договору оренди землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Після смерті ОСОБА_6 її донька ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВМХ № 326376 від 02.09.2010 р. отримала державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 038193 від 01.06.2011 року (а.с. 85).

27.09.2011 року ОСОБА_4 уклала з ТОВ «Промінь» договір оренди землі № 875 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 038193 від 01.06.2011 року (а.с. 81-84).

22.02.2012 року відділом Держкомзему у Новопсковському районі було зареєстровано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Промінь», про що в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі внесено запис № 442330004000973 (а.с. 103-105).

Вирішуючи виникнений між сторонами спір, суд виходив з наступного.

На час укладення та здійснення державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки у 2006 році та у 2012 році повноваження належали першому відповідачу - відділу Держкомзему у Новопсковському районі Луганської області.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 974 11.08.2011 року «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» були утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів через реорганізацію територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасовими методичними рекомендаціями із ведення державного реєстру земель, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, Порядками ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.09. 2009 року №1021, яки втратили чинності з 01.01.2013 на підставі Постанови КМУ № 1051 від 17.10.2012.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 від 01.07.2004 (в редакції, яка діяла з моменту реєстрації договору оренди № 875 до 04.07.2012 року) регламентовані підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно статті 24 вказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6) заявлене право вже зареєстровано.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством юстиції України.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Для вирішення спірних правовідносин суду необхідно встановити, чи мали місце порушення процедури державної реєстрації договору оренди № 875 з боку першого відповідача та чи були підстави для відмови у державній реєстрації зазначеного договору.

Пунктом 16-1 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 встановлено, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки.

Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3-6.5 Тимчасових методичних рекомендацій із ведення державного реєстру земель згідно положень постанов Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 і від 18 серпня 2010 № 749 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 791) державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) здійснюється протягом чотирнадцяти календарних днів з дня подання документів.

Для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) до територіального органу Держкомзему у районі (місті) подається заява (додаток 6.1) і документи, визначені у пункті 16-2 Порядку ведення Книги записів.

Заява про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) подається у випадках державної реєстрації:

договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

договору суборенди земельної ділянки (її частини);

змін, внесених до договору оренди (суборенди) земельної ділянки;

дострокового припинення дії договору оренди (суборенди) земельної ділянки.

Присвоєння облікового номера заяві здійснюється відповідно до пунктів 2.3-2.4 цих Тимчасових методичних рекомендацій.

Подані документи розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Відмова у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) здійснюється територіальним органом Держкомзему у районі (місті) згідно із пунктом 16-3 Порядку ведення Книги записів.

Відповідно до п. 16-3 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини), якщо:

1) документи подані не в повному обсязі;

2) подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Порядком.

У разі відмови у державній реєстрації за результатами перевірки поданих документів територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів готує висновок про відмову в такій реєстрації та повертає подані документи сторонам або уповноваженим ними особам для доопрацювання за актом приймання-передачі.

Пунктом 16-2 зазначеного Порядку визначений вичерпний перелік документів, які подаються особою, яка бажає здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

Так, для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального

органу Держземагентства заяву і такі документи:

1) копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;

2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки і містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки та обмінний файл - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки;

3) договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договір суборенди земельної ділянки (її частини) (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору);

4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи.

Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.

Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2012 року ОСОБА_4 звернулась до відділу Держкомзему у Новопсковському районі Луганської області з заявою про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини). Заявниця просила надати послуги з реєстрації договору оренди на підставі державного акту ЯЛ № 038193 від 01.06.2011 року.

Заява відповідає встановленому зразку. Перелік додатків до цієї заяві не містить вимоги до особи, яка подає документи на реєстрацію, надавати будь-які документи, крім тих, що підлягають реєстрації або необхідні для її здійснення.

Оскільки ОСОБА_4 не була стороною первинного договору оренди, який був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та раніше право (договір оренди) не реєструвала, тому у першого відповідача не було підстав для відмови у здійснення реєстрації договору оренди № 875 від 27.09.2011 року.

Тому, суд переконаний, що порушень процедури реєстрації договору оренди № 875 з боку першого відповідача допущено не було.

Згідно ч. 1. ст. 71 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем не доведено наявність підстав для скасування державної реєстрації договору оренди землі №875, укладеного ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" та зареєстрованого відділом Держкомзему у Новопсковському районі Луганської області, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Що стосується скасування запису у Державному реєстрі земель № 442330004000973, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, а саме з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 109-111), що в ньому не міститься такий запис взагалі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність дій першого відповідача на підставі відповідних доказів та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що перший відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити щодо неправильності обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права суд вважає таким, що не відповідає змісту прав позивача.

Компетенція адміністративних судів згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, зокрема щодо оскарження його рішень.

Як вбачається з п. 41 Договору № 875 (зворотній бік а.с. 82), Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Тобто, вимагаючи скасування державної реєстрації договору оренди, яка потягне за собою припинення дії цього договору, позивач фактично просить суд визнання за ним права на оренду спірної земельної ділянки. Однак таке право не може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, такий спосіб захисту порушеного права, як скасування державної реєстрації договору оренди землі № 875 суб'єкта владних повноважень, не є універсальним і його застосування у даному випадку не можливе, адже даний спір є фактично спором про право на оренду земельні ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Промінь», який повинен розглядатись в порядку ЦПК.

Суд переконаний в тому, що через відсутність судового рішення щодо скасування одного з договорів, вирішення питання про скасування державної реєстрації є передчасним.

Отже, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі № 875 від 27.09.2011 року має бути відмовлено, оскільки відсутнє порушення прав позивача, що було визнано в судовому засіданні представником позивача, позивач незважаючи на існування іншого договору оренди продовжує користуватись цією земельною ділянкою.

Щодо тверджень представника позивача стосовно виникнення порушень прав позивача в майбутньому, то Кодекс адміністративного судочинства України передбачає відновлення порушеного права, а не його захист на майбутнє.

Що стосується строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд дійшов висновку про його дотримання, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачу стало відомо про існування договору № 875, про скасування державної реєстрації якого він звернувся до суду, з 06.03.2013р. коли він у приміщенні Новопсковського РВ ГУМВС від ОСОБА_4 отримав копію спірного договору з додатками.

Оскільки в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, тому підстав для стягнення судових витрат немає.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.06.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.06.2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,71,72,94,159,160-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу держземагенства у Новопсковському районі Луганської області, Новопсковського районного управління юстиції Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь", ОСОБА_4, про скасування державної реєстрації договору оренди землі №875, укладеного ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" та зареєстрованого відділом Держкомзему у Новопсковському районі 22.02.2012 (запис у Державному реєстрі земель №442330004000973), відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко

Попередній документ
32049538
Наступний документ
32049540
Інформація про рішення:
№ рішення: 32049539
№ справи: 812/3625/13-а
Дата рішення: 18.06.2013
Дата публікації: 27.06.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі: