21.06.2013
Справа № 212/13254/2012
Провадження № 1/127/123/13
21 червня 2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченко Я. М.,
секретарів - Шевчук І.О., Гаврилюк А.М.,
за участю прокурора - Соловйова О.В.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вілєйка Мінської області, Республіка Білорусь, білоруса, громадянина України, з вищою освітою, військового пенсіонера, учасника військових дій, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_9, виданий Бродівським РВ ГУМВС України в Львівській області 27.10.2011 року, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -
ОСОБА_2 в першій половині липня 2008 року, на автодорозі поблизу міста Коростень Житомирської області уклав з ОСОБА_3 усну угоду про придбання ним в Іспанії для ОСОБА_3 закордоном транспортного засобу, а саме автомобіля марки «MERSEDES-BENZ», 1998 року випуску за суму 9000 євро, для чого на вищевказаному місці ОСОБА_3 здійснив передоплату вартості замовленого ним автомобіля, передавши ОСОБА_2 кошти в сумі 9000 євро, а в кінці липня 2008 року з м. Вінниці через знайомих ще 3000 євро.
Надалі ОСОБА_2 після отримання від ОСОБА_3, грошових коштів в сумі 12000 євро за замовлений автомобіль, узявши також із собою грошові кошти в сумі 4000 євро від гр. ОСОБА_4, на придбання для неї в Іспанії автомобіля «PEUGEOT PARTNER», о 06:37 год. 04.08.2008 разом із невставленим слідством чоловіком на ім'я ОСОБА_5, автобусом із м. Львів, перетнув кордон України із Республікою Польщею в пункті пропуску Краківець та поїхав до Іспанії.
В подальшому, прибувши до Іспанії, ОСОБА_2, не маючи змоги виконати взяті на себе зобов'язання перед ОСОБА_3, тобто поставити замовлений ним автомобіль марки «MERSEDES-BENZ» в Україну, його не придбав, та маючи умисел на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою останнього, під приводом того, що він з метою уникнути витрат на дорогу до Іспанії, придбає два автомобілі, які продасть в Україні та поверне кошти ОСОБА_3 або придбає для ОСОБА_3 бажаний автомобіль в Німеччині,таким чином ввійшовши в довіру останнього, при цьому не маючи ні наміру ні змоги виконати взяті на себе зобов'язання, ОСОБА_2 придбав два автомобілі «PEUGEOT PARTNER» за 5390 євро один та 4 990 євро інший і витратив невстановлену слідством суму коштів на супутні витрати, зокрема їхнє транспортування за кордоном, переоформлення та розмитнення на території України та разом із невставленим слідством чоловіком на ім'я ОСОБА_5 на двох автомобілях «PEUGEOT PARTNER» о 03:33 год. 14.08.2008, повернулись до України через пункт пропуску Краківець, після чого, ОСОБА_2 передав один із вказаних автомобілів та документи на нього ОСОБА_4, а інший із документами оформленими на нього, згодом передав гр. ОСОБА_6 за рахунок попередньо виниклої у ОСОБА_2 перед нею заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_2 свої зобов'язання перед ОСОБА_3 не виконав, замовлений ним автомобіль не поставив, за отримані 12000 євро придбав інші 2 автомобілі, які реалізував, та отримані грошові кошти умисно, з корисливих мотивів, не повернув, а розпорядився ними на власний розсуд, запевнивши ОСОБА_3 що поверне йому борг найближчим часом, однак цього в подальшому не зробив. В результаті чого, ОСОБА_2 своїми злочинними діями, умисно заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 на суму 12000 євро, що відповідно до курсу валют, встановленого Національним банком України складало 94320 грн., що у 366 разів, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який на час вчинення злочину складав 257,5 грн.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчинені інкримінованого злочину визнав частково, дав суду показання, що він не мав умислу на привласнення грошових коштів потерпілого шляхом обману, оскільки він мав намір за кошти, отримані від ОСОБА_3 придбати для останнього закордоном автомобіль, однак, в зв'язку з виниклими фінансовими проблемами не зміг виконати взяті на себе зобов'язання, однак не відмовляється від свого боргу перед ОСОБА_3 та обіцяв повернути останньому кошти. Також зазначив, що вважає, що між ним та ОСОБА_3 виникли цивільно-правові відносини та цивільно-правовий спір щодо невчасного повернення боргу, що має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Також вказав, що ОСОБА_3 є його давнім знайомим, оскільки вони раніше разом служили в Збройних Силах України, та дійсно потерпілий звернувся до нього через їхнього спільного знайомого ОСОБА_7 з проханням допомогти придбати з закордону автомобіль. Попередньо домовившись, вони з ОСОБА_3 зустрілись на Житомирській трасі, де останній передав йому 9000 євро на купівлю автомобіля марки «Мерседес» в Іспанії. По інтернету знайшли автомобіль. Згодом потерпілий передав йому ще 3000 євро, оскільки переданих раніше коштів не вистачало. 04.08.2008 року він поїхав в Іспанію, приїхавши до Валенсії він виявив. що автомобіль, який потерпілий хотів придбати досить старий, тому він зателефонував ОСОБА_3 і повідомив йому про стан автомобіля, тому було вирішено не купувати автомобіль.
Щоб покрити витрати на дорогу йому потрібно було придбати інший автомобіль. При цьому потерпілий не просив його придбати інший автомобіль, вартість іншого автомобіля ОСОБА_3 він не повідомляв.
Він знайшов в Іспанії два автомобілі «PEUGEOT PARTNER», придбав їх, в тому числі за кошти ОСОБА_3, і приїхав в України, в грудні 2008 року він розмитнив автомобілі, один автомобіль він оформив на ОСОБА_4 оскілки мав від не ї довіреність, а інший автомобіль оформив на себе, оскільки довіреності від потерпілого він не мав. Однак. в той час розпочалась фінансова криза, він домовився з ОСОБА_4, що вона продасть автомобіль та віддасть йому гроші від продажу автомобіля, однак продавши автомобіль ОСОБА_4 гроші йому не повернула. Автомобіль, який був оформлений на нього він також продав за 7300 доларів США в 2011 році (до кризи автомобіль коштував 13300 доларів США), кошти витратив, оскільки у нього були борги, оскільки в Іспанії він витратив біля 1000 євро, а також віддав борги іншим людям.
Потерпілий просив віддати йому «PEUGEOT PARTNER», проте він відмовився, так як у нього не було можливості заробити решту коштів, щоб віддати потерпілому борг, оскільки вартість вказаного автомобіля не покривала боргу.
Він дійсно написав ОСОБА_3 розписку про те, що отримав від нього кошти та що поверне їх, від чого він не відмовляється та планує віддавати борг, однак не може цього зробити через скрутне матеріальне становище.
Цивільний позов потерпілого визнав частково.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудним у вчиненні інкримінованого злочину, його вина у вчиненні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.
Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, що в березні 2008 року постало питання про купівлю автомобіля, так як він йому став необхідним. Він отримав кредит, кошти поміняв на Євро, зустрівся з ОСОБА_2 і сказав останньому, що в інтернеті він знайшов автомобіль і хоче, щоб підсудний йому його пригнав з закордону. Ціна автомобіля була 8 тис. євро, ОСОБА_2 повідомив йому, що потрібна заплатити ще одну тисячу євро на витрати, пов'язані, з поставкою автомобіля, тому він дав підсудному кошти в сумі 9 тис. євро, при передачі коштів з ним був присутній його син. Кошти були номіналом по 500євро. Він ніколи не сумнівався в ОСОБА_2, не думав, що підсудний може його обманути, довіряв останньому.
Через деякий час підсудний сказав, що йому не вистачає 3 тис. євро для того, щоб придбати автомобіль, тому він додатково передав вказану суму грошей, після чого підсудний зник на деякий час. Приблизно в листопаді місяці 2008 року він додзвонився до підсудного і останній повідомив йому, що він виїхав за автомобілем. ОСОБА_2 по телефону з Іспанії повідомив, що замовлений ним автомобіль не варто купувати. В кінці грудня - на початку січня від ОСОБА_2 він дізнався, що автомобіль розмитнюється.
Підсудний повідомив, що придбає в Іспанії два автомобілі, які потім продасть та поверне кошти, а вже потім в Німеччині придбає для нього бажаний автомобіль, на що він погодився, проте ОСОБА_2 не повідомляв йому, що їде купувати автомобіль ще одній особі та не повідомляв, що він придбає авто за його кошти на ім'я іншої особи, він би не таке погодився.
Він телефонував до підсудного з проханням дати йому хоча б один з автомобілів, проте ОСОБА_2 відмовився це зробити та зник, впродовж трьох років підсудний йому коштів так і не повернув.
Відносно міри покарання підсудному, в разі доведеності його вини у вчиненні злочину, поклався на розсуд суду. Підтримав показання, які надавав на досудовому слідстві.
Заявлений ним цивільний позов (т.4 а.с. 49) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди підтримав в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що вони з чоловіком хотіли придбати автомобіль, для чого взяли кредит в сумі 100000 гривень, де вона виступила поручителем. ЇЇ чоловік - ОСОБА_3 повідомив їй, що автомобіль придбає його знайомий ОСОБА_2 Першого разу її чоловік передав підсудному 9000 євро, другого разу 3000 євро, проте автомобіль їм так і не придбали. З ОСОБА_2 вона ніколи не розмовляла, була свідком при розмовах її чоловіка з ОСОБА_2, коли підсудний обіцяв повернути гроші.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, що він в 2008 році їздив зі своїм батьком ОСОБА_3 в сторону Житомира, де його батько передав ОСОБА_2 гроші в сумі 9000 євро на купівлю автомобіля в Іспанії. Гроші передавались в службовому автомобілі марки «Волга», під час цього також був присутній водій ОСОБА_10 Також йому відомо що гроші,які його батько передав ОСОБА_2, його батько взяв в кредит.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав показання, що в 2008 році на автомобілі «Волга» з ОСОБА_3 він поїхав в Коростишів, де на трасі ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 9 тисяч євро для купівлі автомобіля потерпілому.
ОСОБА_2 обіцяв придбати «Мерседес» класу «S», проте автомобіля ОСОБА_3 підсудний так і не пригнав.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, що з підсудним ОСОБА_2 він особисто не знайомий, знайомий з потерпілим ОСОБА_3, оскільки тривалий час працював з ним, був його підлеглим.
У 2008 році він працював разом з ОСОБА_3, в зв'язку з чим щодня з ним зустрічався. Одного разу вони почали обговорювати купівлю автомобіля потерпілим, який радився з ним з цього приводу. ОСОБА_3 розповідав йому, що збирається купувати автомобіль марки «Мерседес» закордоном за допомогою його знайомого ОСОБА_2, який займався перегоном машин з закордону до України. Пізніше потерпілий попросив його, щоб він дав йому свій електронний адрес для того, щоб йому скинули фото автомобіля який він мав придбати, автомобіль коштував приблизно 9000 євро. Через певний проміжок часу він поцікавився у потерпілого, як у нього справи з купівлею автомобіля, на що ОСОБА_3 сказав, що кошти на його придбання він передав і чекає на автомобіль. Згодом потерпілий розповів, що він за автомобіль заплатив гроші, проте авто йому не привезли в Україну, також повідомив, що особа яка мала поставити йому автомобіль - ОСОБА_2 не відповідає на телефонні дзвінки та ухиляється від передачі автомобіля та повернення грошей.
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_5, який в період часу з лютого 2006 по липень 2011 року працював на посаді начальника відділення № 4 Вінницької філії Кредитної спілки "Істок", яка займається наданням кредитів з урахуванням кредитної ставки після їх повернення та ОСОБА_12, який являється директором КС «Істок», встановлено що вони дали аналогічні показання, згідно яких приблизно в вересні 2008 року в КС "Істок" з проханням отримати кредит на суму 100000 гривень звернувся гр. ОСОБА_3 Працівниками кредитної спілки гр. ОСОБА_3 було роз'яснено умови отримання та подальшої сплати кредиту. Умови кредиту підходили ОСОБА_3 і 25.03.2008 року він заключив з КС "Істок" кредитний договір на отримання кредиту в сумі 100.001 гривень, під заставу квартири, що йому належала за адресою: АДРЕСА_1. Згідно кредитного договору, кредит видавався на один рік під сплату 15 % річних. Крім того, гр. ОСОБА_3 в заявці на отримання кредиту, вказав, що сума кредиту йому необхідна для купівлі автомобіля. За своє кредитне зобов'язання перед КС "Істок", гр. ОСОБА_3 вчасно розрахувався. Як гр. ОСОБА_3 використав кошти надані КС "Істок" йому не відомо. Крім тога він не знає чи придбав ОСОБА_3 автомобіль, оскільки їх цікавило лише виконання ним свого кредитного зобов'язання. Після чого гр. ОСОБА_3 в КС "Істок" для отримання кредиту більше не звертався. Про те, що грошові кошти, які були отримані гр. ОСОБА_3 в КС "Істок" в сумі 100000 гривень він надав для купівлі автомобіля гр. ОСОБА_2, який згодом шахрайським шляхом ними заволодів і до теперішнього часу ні грошей не повернув, ні автомобіля не придбав, йому нічого не відомо і вперше про дану ситуацію він дізнався від працівників міліції (т.1 а.с.194-195, 196-197).
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які дали аналогічні показання, встановлено, що вони були залучені в якості понятих при обшуку домоволодіння ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 та підтвердили факт вилучення при цьому документів щодо придбання та розмитнення ОСОБА_2 за кошти ОСОБА_15, двох автомобілів "Пежо-Партнер" (т.2 а.с. 44-46).
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 встановлено, що вона знає ОСОБА_2 протягом тривалого часу, відтоді коли вона проживала по АДРЕСА_3, де останній працював у військовій частині. В 2008 році ОСОБА_4 звернувшись до ОСОБА_2, попросила, щоб він пригнав їй автомобіль "Пежо-Партнер" так як вона знала, що той після звільнення із Збройних Сил
України, відкрив собі візи і приганяв для своїх знайомих автомобілі із-за кордону. ОСОБА_2 на її пропозицію погодився. Приблизно влітку 2008 року вона надала йому доручення на купівлю, оформлення та перевезення автомобіля і повідомила ОСОБА_2, щоб він пригнав їй вантажопасажирський автомобіль "Пежо-Партнер" або "Пежо-Експрес". ОСОБА_2 повідомив їй, що купівля і перегонка даного автомобіля буде коштувати біля 10 тисяч доларів США та остання надала йому одразу перед виїздом 4 тис. 350 євро на купівлю автомобіля, про що ОСОБА_2 написав розписку. Впродовж декількох днів ОСОБА_2 відправився за кордон та ще через кілька днів вже звідти, зателефонував до неї та повідомив, що за необхідну їй суму знайшов "Пежо-Партнер" в хорошому стані, остання надала згоду ОСОБА_2 на купівлю вказаного автомобіля та через декілька днів він приїхав до м. Броди і повідомив, що автомобіль знаходиться на митниці і вона ще кілька разів надавала різні суми грошей ОСОБА_2 Вказані гроші разом із врахуванням суми наданої першочергово на купівлю автомобіля, склали суму - 10 тисяч доларів США. З розмитненням придбаного ОСОБА_2 автомобіля "Пежо-Партнер", виникли деякі питання, через що вона забрала даний автомобіль з митниці на початку 2009 року та приблизно влітку 2010 року цей автомобіль був проданий нею покупцю із м. Львова за 7 тис. 200 доларів США. На даний час вона до ОСОБА_2 претензій немає .
Домовленість між нею та ОСОБА_2 про купівлю автомобіля за кордоном виникла приблизно в середині літа 2008 року. Сума, за яку ОСОБА_2 мав придбати там автомобіль, була 4350 євро, однак вона надала ОСОБА_2 до його поїздки за кордон 4000 євро. та він безпосередньо перед придбанням автомобіля за кордоном повідомив їй, що доклав для цього своїх 350 євро. Через два тижні по приїзду ОСОБА_2 з-за кордону вона надавала йому кошти в сумі 2000 доларів США та 4000 гривень для проведення митного оформлення та реєстрації на території України ввезеного автомобіля "Пежо-Партнер" та повернула 350 євро попередньо закладені ОСОБА_2 за даний автомобіль в Іспанії. У неї було підтвердження про передачу ОСОБА_2 коштів, а саме письмова розписка, в присутності свідків, але де вона зараз знаходиться їй не відомо. На той час ОСОБА_2 заборгував їй 500 євро. Сума 2000 доларів США була недостатньою для погашення витрат ОСОБА_2 на придбання автомобіля "Пежо-Партнер" подальшого транспортування, розмитнення і реєстрації його на території України, тому вона додавала приблизно 4000 гривень. Жодних штрафів вона не сплачувала так як вони виникнули з вини ОСОБА_2 і підтверджень про їх сплату у неї немає. Боргів перед ОСОБА_2 з приводу придбання ним, транспортування та надання інших послуг при митному оформленні і реєстрації автомобіля марки "Пежо-Партнер", у неї немає. ОСОБА_2 не звертався до неї з проханнями повернення йому грошей, крім наданих нею - витрачених ним на купівлю вказаного автомобіля. Також ОСОБА_2 не повідомляв, що для придбання її автомобіля він використав кошти надані іншою особою, зокрема ОСОБА_3. Із останнім вона не знайома та про його стосунки із ОСОБА_2 нічого не знає. Щодо відомих їй автомобілів, які були придбані ОСОБА_2 та зареєстровані на нього або ж на інших осіб за період 2008-2009 років, то вона також відомо про ще один автомобіль "Пежо-Партнер", який був пригнаний разом з її автомобілем (т.2 а.с.47-48, 76-78).
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6 встановлено, що вона дійсно знає ОСОБА_2, з яким познайомилась через спільних знайомих в 2008 році. її син ОСОБА_16 влаштувався до ОСОБА_2 водієм вантажівки і працював у нього два роки. За весь час ОСОБА_2 практично не платив заробітну плату, крім того ОСОБА_2 особисто в неї позичав гроші в сумі приблизно 3-4 тис. доларів США. Приблизно в 2010 році, у неї вже не було терпіння чекати своїх грошей від ОСОБА_2 і вона почала їх у нього вимагати разом із тими, які він не виплатив її сину за роботу. ОСОБА_2 повідомляв їй, що у нього на той час не було коштів, тоді вона запропонувала ОСОБА_2, щоб він віддав їй в рахунок боргу свій автомобіль "Пежо-Партнер" білого кольору, але ОСОБА_2 сказав, що якщо вона бажає забрати даний автомобіль, то їй необхідно доплатити йому 2 тис. доларів США і сплатити всі штрафи по вантажівці, на якій їздив її син ОСОБА_16. Остання, розуміючи, що вона більше не зможе забрати свої кошти у ОСОБА_2, надала згоду на таку пропозицію і сплативши усі борги, в 2010 році переоформила вищевказаний автомобіль "Пежо-Партнер" на себе і після того жодних відносин із ОСОБА_2 не підтримувала. ОСОБА_2 не повідомляв, що для придбання її автомобіля він використав кошти, надані іншою особою, зокрема ОСОБА_3, з останнім вона не знайома та про його стосунки з ОСОБА_2 нічого не знає. (т.2 а.с.49, 79-80).
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17 встановлено, що вона проживає за адресою АДРЕСА_2 разом із своїм колишнім чоловіком ОСОБА_2, із яким перебувала в шлюбі з 1991 року по 2011 рік. За останні роки їхнього шлюбу, ОСОБА_2 її про свої справи і бізнес нічого не розповідав, по півроку з нею не проживав і додому не приходив (т.2 а.с.83-84).
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 встановлено, що він проживає за адресою АДРЕСА_4. Приблизно на початку серпня 2008 році його знайомий ОСОБА_3 передав ним гроші в сумі 3000 євро для передачі громадянину ОСОБА_2, який проживає в м. Броди Львівської області для придбання автомобіля марки "Мерседес". Передача грошей відбулась через шофера, який здійснював рейс з м. Тернополя на м. Броди. Після чого ОСОБА_7 дзвонив ОСОБА_2 і той підтвердив отримання грошей. Якими купюрами була вказана сума ОСОБА_7 не знає Для купівлі автомобіля марки "Мерседес" ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_3 12 тисяч євро. Які у ОСОБА_2 боргові зобов'язання перед банком та громадянами, йому не відомо (т.2 а.с.90-93)
Крім показань потерпілого та свідків, допитаних в судовому засіданні, а також показань свідків, які були досліджені в ході судового слідства, вина підсудного підтверджується також і іншими доказами, зібраними у справі, а саме:
- довідкою з прокуратури Житомирської області від 07.11.2011 про звернення з завою ОСОБА_3 щодо вчинення відносно нього шахрайських дій ОСОБА_2 (т.1 а.с.4-5);
- заявою ОСОБА_3 про вчинений відносно нього злочин, а саме шахрайське заволодіння ОСОБА_2 коштами в сумі 12 тис. євро, належними ОСОБА_3 (т.1 а.с.6-7);
- очною ставкою поміж ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ході проведення якої ОСОБА_2 підтвердив показання ОСОБА_3 та засвідчив факт отримання від останнього грошей в сумі 12 тис. євро і вони усунули розбіжності в викладених по справі показаннях (т.2 а.с.4-9);
- повідомленнями з УДАІ УМВС України в Вінницькій області № 9/12704 від 04.01.2012 та з УДАІ ГУМВС України в Львівській області № 886 від 11.07.2012 відповідно до яких з часу виникнення боргових зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_3, за ОСОБА_2 реєструвались наступні транспортні засоби:
1) Mazda 323, д.н.з. НОМЕР_1, 1994 року випуску (свідоцтво НОМЕР_10 від 12.09.2008);
2) MERSEDES-BENS 711D, д.н.з. НОМЕР_11, 199 року випуску (свідоцтво НОМЕР_12 від 25.12.2009 року);
3) Fiat-Scudo, д.н.з. НОМЕР_2, 1999 року випуску (свідоцтво НОМЕР_13 від 17.06.2010) (т.1 а.с. 43, 44-49, т.2 а.с.132, 134);
- повідомленнями з ДПА Львівської області № 1051/9/29-008/44 від 16.01.2012 та № 2862/9/18-2008/163 від 01.03.2012, відповідно до яких ОСОБА_2 має реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3, та з 13.06.2008 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бродівському районі Львівської області як суб'єкт господарської діяльності і має такі відкриті рахунки: в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005 НОМЕР_14 та НОМЕР_15, а також в Західному ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" НОМЕР_16 та НОМЕР_17 (т.1а.с.50-55);
- повідомленнями з Вінницької філії ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України № 03-18/3 від 04.01.2012 та № 03-18/4 від 04.01.2012, відповідно до яких ОСОБА_2 нотаріально завіряв велику кількість довіреностей на право керування транспортними засобами на третіх осіб, а також на майно ОСОБА_2 накладались заборони на відчуження (т.1а.с.58-83);
- повідомленням з УПРФО ГУ МВС України в Львівській області № 19/77 від 04.01.2012, згідно якого ОСОБА_2 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_18 від 11.10.2010 (т.1а.с.93);
- копіями відмовних матеріалів направлених з Бродівського РВ ГУМВС України у Львівській області за п. 2 ст. 6 КПК України по заяві представника "ПриватБанку" від 04.11.2011 щодо непогашення кредиту боржником ОСОБА_2 Згідно з вказаними матеріалами ЗҐРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" звертались з заявою щодо непогашення "боржником" - ОСОБА_2 та його поручителем ОСОБА_18 кредиту в сумі 70тис. доларів США, котрий ними був оформлений під заставу (придбання) сідлового тягача "Е-МАМ 26410",
2001 р/в, р/н НОМЕР_4 та р/причепа рефрижератора-Е-МIROFRET TRS 3, 1995 року випуску, р/н НОМЕР_19 (т.1 а.с. 110-117);
- повідомленням з Бродівського районного суду Львівської області № 1171 від 01.03.2012, згідно якого до ОСОБА_2 надійшло дві позовних заяви з ЗАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення боргу за договором позики, які на поточний час не розглянуті (т.1 а.с 124);
- повідомленнями з Державної прикордонної служби України № 5/4799 від 21.11.2011 та № 5/155 від 03.02.2012, згідно яких у 2008 році ОСОБА_2 дійсно перетинав державний кордон України, а саме: виїзд о 06:37 год. 04.08.2008 та в'їзд о 03:33 год. 14.08.2008 в пункті пропуску Краківець (в'їзд на автомобілі із № НОМЕР_20) (т.1 а.с.125-128);
- протоколами виїмок у ОСОБА_3 від 22.11.2011 року та в КС "Істок" від 04.01.2012 року, а також протоколом огляду речових доказів від 05.01.2012 року, відповідно до яких були вилучені, оглянуті та приєднані в якості речових доказів документи та копії документів, що стосуються отримання та сплати ОСОБА_3 кредиту в сумі 100001 грн. за договором від 25.03.2008 року КС "Істок", а також оригінал розписки ОСОБА_2 про отримання ним від ОСОБА_3 грошей в сумі 12 тис. євро на купівлю автомобіля (т.1 а.с.129-165,188-215);
- довідкою з КС "Істок" № 256 від 04.01.2012, згідно якої із ОСОБА_3 дійсно 25.03.2008 був заключний кредитний договір № ДКВ-1460 на суму 100001 гривень. В забезпечення повернення кредиту в іпотеку була передана належна ОСОБА_3 квартира за адресою АДРЕСА_1 (Договір іпотеки засвідчений приватним нотаріусом ВМНО ОСОБА_19 25.03.2008 за реєстром № 771). Станом на 24.03.2009 заборгованість заданим к/д відсутня (т.1а.с.198);
- повідомленням з Львівської Митниці Державної митної служби України № 22/59-2152 від 16.02.2012, згідно якого 19.12.2008 було здійснене митне оформлення транспортного засобу марки " PEUGEOT PARTNER" н/к НОМЕР_21, 2004 р/в, за ВМД № 209000008/2008/007290, що надійшов на митну територію України на адресу гр. ОСОБА_2, а також транспортного засобу марки " PEUGEOT PARTNER" н/к НОМЕР_22, 2004 р/в, за ВМД № 209000008/2008/007289, що надійшов на митну територію України на адресу гр. ОСОБА_20 (АДРЕСА_5), перевізником якого являється гр. ОСОБА_2 (т.1 а.с.166-168);
- протоколом виїмки у ОСОБА_3 та протоколом огляду речових доказів від 31.08.2012, відповідно до яких були вилучені, оглянуті та приєднані в якості речових доказів належні останньому мобільний телефон "Нокіа-N/73" із вмістом сім-картки мобільного оператора «Київстар» з номером абонента -НОМЕР_5 (т.2 а.с.223-227);
- протоколом виїмки у ОСОБА_2 від 31.08.2012 та протоколом огляду речових доказів від 04.01.2012 року, відповідно до яких були вилучені, оглянуті та приєднані в якості речових доказів належні останньому мобільний телефон "Fli-DS100" із вмістом 2-х сім-карток: 1) мобільного оператора «Київстар» з номером абонента - НОМЕР_6, 2) мобільного оператора «МТС» з номером абонента - НОМЕР_7 (т.2 а.с.224-227);
- протоколом виїмки із ПрАТ «Київстар» від 05.01.2012 роздруківок по номерам оператора стільникового зв'язку «Київстар», якими користувались ОСОБА_3 (НОМЕР_23) та ОСОБА_2 (НОМЕР_24) (т.1 а.с.171-178);
- протоколом виїмки Із ШК ПрАТ «Українські радіосистеми» від 31.08.2012 роздруківок по номеру оператора стільникового зв'язку «Білайн», яким користувався ОСОБА_2 (НОМЕР_25) (т.1 а.с.232-233, т.2 а.с.110-111,241-242, т.3, а.с.8-153);
- протоколом огляду роздруківок телефонних дзвінків від 31.08.2012 відповідно до якого оглянуто (т.2а.с.239,т.3 а.с.1-7):
• диск CD-R марки "Esperanta", з електронною інформацією про вхідні та вихідні дзвінки абонентів оператора стільникового зв'язку «Київстар» вилучений в ПрАТ «Київстар» 05.01.2012;
• роздруківка, із інформацією про вхідні та вихідні дзвінки абонента оператора стільникового зв'язку «Білайн» вилучена в ШК ПрАТ «Українські радіосистеми» 31.08.2012,
які визнані речовими доказами і приєднані до кримінальної справи та в ході їх аналізу виявлено, що з'єднань по багатьох дзвінках, здійснених на протязі 2010-2011 років абонентом номеру НОМЕР_23 (ОСОБА_3) на абонент номеру НОМЕР_24 (ОСОБА_2), не відбувалось, що свідчить про те, що останній в більшості випадків не відповідав на дзвінки ОСОБА_3, а з моменту порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 з його вказаного номеру почали поступати неодноразові дзвінки на номер ОСОБА_3 (т.1а.с.176,т.3а.с.8-153);
- протоколом відібрання зразків почерку та підпису для експертного дослідження від 28.01.2012, згідно якого у ОСОБА_2 було відібрано експериментальні зразки почерку та підпису (т.1а.с.228,т.2а.с.1-2);
- висновком почеркознавчої експертизи № 44-П від 13.02.2012, відповідно до якої рукописний текст та підпис в розписці про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_3 грошей в сумі 12 тис. євро на купівлю автомобіля від 20.08.2008 року, виконані ОСОБА_2 (т.2 а.с.10-19)
- довідкою УНБУ у Вінницькій області № 13-013/744 від 27.02.2012 щодо курсу гривні, встановленого Національним банком України до доларів США та євро станом на 2008-2009 (т.2а.с.53);
- протоколом обшуку домоволодіння ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, відповідно до якого було вилучено ряд документів, зокрема тих, що підтверджують факт придбання та розмитнення останнім за кошти ОСОБА_15, двох автомобілів "Пежо-Партнер" (т.1 а.с.181-183, т.2 а.с.20-43);
- протоколом огляду речових доказів від 30.01.2012 року, відповідно до яких були вилучені, оглянуті та приєднані в якості речових доказів документи та копії документів, надані ОСОБА_2 та вилучені у нього в ході обшуку 28.01.2012, що підтверджують факт придбання та розмитнення останнім за кошти ОСОБА_15, двох автомобілів "Пежо-Партнер", а саме (т.2а.с.50-51,т.2а.с.235):
1) сертифікат відповідності на автомобіль «PEUGEOT PARTNER» FG 190 C G GCRHYB, згідно рахунку фактури б/н від 08.08.08 р., з терміном дії від 22.08.08 р. по 21.10.08 р.;
2) сертифікат відповідності на автомобіль «PEUGEOT PARTNER» FG 190 C G GCRHYB, згідно рахунку фактури б/н від 08.08.08 р., з терміном дії від 22.08.08 р. по 21.10.08 р.;
3) документ підприємства "Alhambra automovies C.I.F. А28826121", м. Мадриду Іспанії, згідно показів ОСОБА_2 - є договором купівлі продажу ним автомобіля "PEUGEOT PARTNER" за 4.990 Євро;
4) документ підприємства " Alhambra automovies C.I.F. А28826121", м. Мадриду Іспанії, згідно показів ОСОБА_2 - є договором купівлі продажу ним автомобіля " PEUGEOT PARTNER " за 5390 Євро;
5) 2 Брифи (технічні паспорти) автомобілів «PEUGEOT PARTNER»;
6) копія повідомлення № 00288/2008/209000009 про транзитне переміщення ОСОБА_2 для ОСОБА_20, вантажного автомобіля «PEUGEOT PARTNER» та інші документи, що мають значення у справі: - копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_26; - копія посвідчення ОСОБА_2 як учасника бойових дій серії НОМЕР_27 від 24.07.1998; - довідка з В/Ч А0264 про проходження ОСОБА_2 військової служби з 04.08.1985 по 06.08.2004; - розрахунок пенсії ОСОБА_2, згідно якого останньому в підсумку пенсії начислено 1560,25 грн.; - довідка з Бродівського РВ про факт крадіжки у ОСОБА_2 паспорта гр. України, закордонного паспорта, посвідчення водія, пенсійного посвідчення, посвідчення учасника бойових дій; - копія технічного паспорту ОСОБА_2 на автомобіль "Богдан", р/н НОМЕР_8; - Копія акту опису й арешту майна державним виконавцем ВДВС Бродівського РУЮ від 20.09.2011 за адресою проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_2; - ліцензійна картка ВАТ "Бродівським АТП" на перевезення автомобілем "Богдан" р/н НОМЕР_8; - угода про співпрацю поміж Бродівським АТП 14610 та ОСОБА_2 № 013/08 від 05.07.2011; - договір оренди Бродівським АТП 14610 автомобіля "Богдан", р/н НОМЕР_8 у ОСОБА_2; - копія реєстраційного талону на автомобіль "Богдан", р/н НОМЕР_8, на ім'я ОСОБА_22; - Копія свідоцтва про реєстрацію ФОП ОСОБА_22; - копія ліцензії Мінтрансу України про право надання ОСОБА_18 послуг з внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів та вантажів від 06.06.2007;- копія свідоцтва про сплату єдиного податку ОСОБА_23 на розпиловку та реалізацію деревини і
роздрібну торгівлю від 01.01.2010;- Акт прийому автомобіля Богдан, р/н НОМЕР_8 у позичальника ОСОБА_2 від 06.12,2011, за кредитним договором № ЕВ 3811 від 09.07.2008; - вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_2 (т.1 а.с.244-247, т.2 а.с.23-43); - документи щодо участі ОСОБА_2 в програмах "Авто-Житло" та "Аваль-інвест" (т.1 а.с.248-267):
- протоколом виїмки у Львівському РУ (відділенні № 966) АТ "УкрСиббанк" від 13.07.2012, а також протоколом огляду речових доказів від 31.08.2012 року, відповідно до яких були вилучені, оглянуті та приєднані в якості речових доказів копії документів, що стосуються відкриття ОСОБА_2 рахунків НОМЕР_14 та НОМЕР_15 в АТ "УкрСиббанк" і користування ними, які свідчать про наявність у ОСОБА_2 обігових коштів з часу виникнення його боргових зобов'язань перед
ОСОБА_3 (т.2 а.с.144-190, 234-235);
- протоколом виїмки у ОСОБА_2 та протоколом огляду речових доказів від 31.08.2012, відповідно до яких були вилучені, оглянуті та приєднані в якості речових доказів документи, що свідчать про його поїздку за кордон, а саме: квиток серії АВ № 158309 "ТОВ "Юніверс» ід.к. 30552675" від 03.08.2008 о 17:00 год., напрямок руху: "Львів-Мадрид" та квитанція іспанської автомобільної фірми " Alhambra " № 014029 (т.2 а.с.228-235).
Аналізуючи показання підсудного, який свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, показання потерпілого, свідків, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні було доведено факт заволодіння ОСОБА_2 майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 12000 євро, що відповідно до курсу валют, встановленого Національним банком України на час вчинення злочину складало 94329 грн., що у 366 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення злочину складав 257,5 грн., шляхом зловживання довірою потерпілого.
Так, в судовому засіданні Підсудний ОСОБА_2 підтвердив та не заперечував той факт, що він взяв у ОСОБА_3 9000 євро, а згодом ще 3000 євро ОСОБА_3 передав йому через знайомих для придбання останньому автомобіля за кордоном, однак він автомобіль придбати не зміг, в зв'язку з відсутністю автомобіля належної якості, після чого з метою уникнути особистих витрат на дорогу до Іспанії придбав, в тому числі за кошти ОСОБА_3 два автомобілі, один з яких оформив на своє ім'я, інший на ім'я ОСОБА_4, якій він також був винен гроші, при цьому кошти потерпілому не повернув, та жоден з придбаних автомобілів на вимогу потерпілого останньому не передав в рахунок боргу, при цьому маючи певні фінансові труднощі, що були пов'язані з його боргами іншим людям в 2011 році продав автомобіль, оформлений на його ім'я, а отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, погасивши свою заборгованість перед іншими особами, що узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтвердили, що потерпілий передав грошові кошти на загальну суму 12000 євро ОСОБА_2 для придбання автомобіля для ОСОБА_3 закордоном, однак гроші не повернув та автомобіль не поставив, показаннями свідків ОСОБА_4, яка підтвердила, що один із автомобілів, куплений ОСОБА_2 в Іспанії марки «PEUGEOT PARTNER» був оформлений на її ім'я, оскільки вона давала кошти на придбання автомобіля та підсудний мав перед нею певні боргові зобов'язання, а також показаннями свідка ОСОБА_6, яка підтвердила, що в 2011 році вона отримала від ОСОБА_2 автомобіль «PEUGEOT PARTNER», який оформила на своє ім'я, оскільки у підсудного були перед нею боргові зобов'язання, вона доплатила ОСОБА_2 різницю між боргом та вартістю автомобіля.
Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що він не повідомляв ОСОБА_3, що він має намір за його грошові кошти придбати автомобілі для інших осіб, що також узгоджується з показаннями потерпілого.
Разом з тим, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_2 стосовно того, що він не мав наміру вчинити шахрайство відносно ОСОБА_3, а кошти не повернув потерпілому, через фінансову кризу та своє скрутне матеріальне становище, а також стосовно того, що боргові зобов'язання, які виникли між ним та потерпілим слід розцінювати як цивільно-правові відносини як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в справі доказами та показаннями свідків, а тому розцінює їх як природну захисну реакцію підсудного та намагання уникнути ним відповідальності за скоєний злочин.
Крім того, суд бере до уваги, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 отримав грошові кошти від ОСОБА_3 для виконання зобов'язань з поставки автомобіля потерпілому, дозволу від ОСОБА_3 на отримання в борг чи витрату коштів для придбання автомобілів іншим особам ОСОБА_2 не отримував, що підтверджується узгодженими показаннями підсудного та потерпілого, проте зобов'язання не виконав та коштами розпорядився на власний розсуд.
Також, суд враховує що згідно інформації, наданої операторами стільникового зв'язку, з'єднання по багатьох дзвінках, здійснених на протязі 2010-2011 років абонентом номеру НОМЕР_23 (ОСОБА_3) на абонент номеру НОМЕР_24 (ОСОБА_2), не відбувалось, що свідчить про те, що останній в більшості випадків не відповідав на дзвінки ОСОБА_3 до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2., крім того суд бере до уваги, що згідно повідомлень УДАІ УМВС України в Вінницькій області № 9/12704 від 04.01.2012 та з УДАІ ГУМВС України в Львівській області № 886 від 11.07.2012, з часу виникнення боргових зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_3, за ОСОБА_2 реєструвались транспортні засоби (т.1 а.с. 43, 44-49, т.2 а.с.132, 134), що також свідчить про наявність у підсудного можливості розрахуватись з ОСОБА_3, однак враховуючи, що протягом біля трьох років аж до цього часу ОСОБА_2 борг не повернув, при цьому від боргу не відмовився, під різними надуманими приводами відтягував час повернення коштів потерпілому, суд розцінює такі дії підсудного як намагання видати його шахрайські дії за боргові цивільно-правові відносини та уникнути відповідальності за вчинений злочин.
За таких обставин, суд дійшов остаточного переконання, що дії ОСОБА_2 органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене у великих розмірах.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.
Підсудний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, однак є особою раніше не судимою (т.2 а.с. 77-78) на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 57-62, 84-124), являється учасником бойових дій (т.2 а.с. 246-247), має незадовільний стан здоров'я (т. 243).
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить вчинення ОСОБА_2 злочину вперше, визнання вини підсудним, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудного, який є військовим пенсіонером, учасником бойових дій, враховуючи, незадовільний стан здоров'я підсудного, з врахуванням думки потерпілого який не наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з застосуванням обмежень. передбачених ст. 76 КК України.
При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 12000 євро у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 20000 гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди, який підсудний визнав частково, а саме матеріальну шкоду на суму 12000 євро, суд приходить до переконання що він частково знайшов своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується матеріалами справи на суму 12000 євро матеріальної шкоди. Крім того суд виходячи з принципів розумності та співмірності суми відшкодування понесеній шкоді, дійшов переконання про можливість часткового задоволення позову потерпілого в частині відшкодування завданої злочином моральної шкоди на суму 15000 гривень, оскільки в судовому засіданні було доведено, що потерпілий та його сім'я, внаслідок вчинення ОСОБА_2 злочину зазнав моральних страждань, що виразилось у порушенні нормального розпорядку його життя та життя його родини, оскільки вони були змушені відшуковувати гроші на погашення кредиту за договором, який ОСОБА_3 отримав для купівлі автомобіля та передав кошти підсудному, при цьому в заставу по договору було передано майно потерпілого та поручителем виступила дружина потерпілого.
За таких обставин, суд приходить до остаточного переконання, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_2 слід стягнути на користь потерпілого 12000 євро у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди (враховуючи, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на день постановлення вироку в справі, тобто станом на 21.06.2013 року, 100 євро еквівалентно 1055,0760 грн.) та 15000 гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
Вирішити питання речових доказів.
Судові витрати за проведення криміналістичних досліджень, зумовлених розслідуванням справи підлягають стягненню з підсудного.
Міру запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили слід змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави Україна витрати за проведення криміналістичних досліджень в сумі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 12000 (дванадцять тисяч) євро, що еквівалентно 126609 (сто двадцять шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 12 копійок у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
Речові доказ у справі:
- документи, які містяться в матеріалах справи - залишити в матеріалах справи;
- мобільний телефон з сім-карткою, належний ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили, - повернути останньому(т.2 а.с.223-227);
- мобільний телефон з двома сім-картками, належний ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили, - повернути останньому (т.2 а.с. 224-227).
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя : Я. М. Іванченко