Справа № 510/617/13-ц
19.06.2013 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу в попередньому судовому засіданні без його участі.
Позивачка ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про шлюб сторін; копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; копія паспорту позивачки із поміткою про шлюб.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка просить розірвати шлюб із відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 08 квітня 1993р., зазначивши, що подружнє життя не склалося, виявилася несхожість характерів, поступово перестали розуміти один одного. З приводу непорозумінь, різних поглядів на сімейне життя та ведення спільного господарства між сторонами виникали суперечки, сварки, у звязку із чим поступово втратилися почуття любові та поваги. Фактично сторони припинили шлюбні відносини з 1995 року, мешкають окремо. Ними неодноразово робилися спроби щодо примирення, однак, вони позитивних результатів не надали. Таким чином, вже тривалий час сторони подружніх відносин не підтримують, сумісного господарства не ведуть. Від шлюбу у сторін є один син, однак, він є повнолітнім. Розірвання шлюбу в органі РАЦС в порядку ст. 106 СК України неможливо, оскільки відповідач має паспорт взірця СРСР. У ситуації, що склалася, шлюб із відповідачем носить суто формальний характер, позивачка наполягає на його розірванні.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що сім'я сторін практично розпалася, її збереження неможливе, шлюб існує формально і підлягає розірванню. Суд також вважає, що застосування заходів щодо примирення подружжя, передбачених ст. 111 СК України, в даній ситуації буде неможливим, оскільки сторони вже тривалий час разом не проживають, зацікавленості в збереженні сім'ї не проявляють, між подружжям втратилися почуття любові і пошани, взаємодопомоги і підтримки, тобто морально-правові підстави шлюбу.
Згідно із ст. 51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань. За ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим
прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. У наданій суду заяві позивачка просила після розірвання шлюбу з відповідачем змінити їй прізвище на дошлюбне - «ОСОБА_1». На підставі вищевказаних положень законодавства суд задовольняє вимоги позивачки щодо обрання прізвища після розірвання шлюбу.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 51, 56, 110-112, 113, 114 Сімейного кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 08.04.1993 року Відділом запису актів громадянського стану Ренійської районної державної адміністрації Одеської області, актовий запис № 46, що не мають неповнолітніх дітей, - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці змінити прізвище на дошлюбне - «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.І. Дудник