Справа № 460/115/13 Головуючий у 1 інстанції: Гоцко В.І.
Провадження № 22-ц/783/3204/13 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія 20
12 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді Савуляка Р.В.,
суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.,
за участі секретаря: Проворної Н.І.,
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою начальника відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання довіреності удаваним правочином договору купівлі-продажу та визнання права власності на рухоме майно,-
10 січня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що він більше одного року користувався легковим автомобілем марки «АУДІ А6», яким користується по довіреності від 10 серпня 2011 року, якою відповідач ОСОБА_3 уповноважив його та його дружину ОСОБА_4, діяти окремо один від одного, продати за ціну та на умовах на розсуд уповноважених, належний його довірителю, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Новояворівським ВРЕВ ДАІ ГУ МВС України у Львівській області 03 квітня 2009 року, автомобіль марки «АУДІ А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, а також на період дії цієї довіреності керувати цим транспортом на території України і за кордоном.
Для чого довіритель надав йому право представляти його інтереси у відповідних органах з усіх без винятку питань, пов»язаних з цим автомобілем.
На час фактичної купівлі продажу цього транспортного засобу, він не мав коштів для повного переоформлення автомобіля на себе, як власника, а тому узгодив з відповідачем всі умови цієї угоди і жодних заперечень відносно ціни та предмету угоди у них не виникало. Укладений договір довіреності надавав йому право повного розпорядження, користування та володіння транспортним засобом і передавши йому у власність автомобіль, відповідач запевнив його, що на згаданий автомобіль немає жодних застережень, зокрема на автомобіль не накладено арешту і не заборонено їй здійснювати відчуження майна.
З метою розрахунку за вищевказаний автомобіль, він передав відповідачу оговорену суму коштів, а той передав йому у власність згаданий транспортний засіб, яким він користувався та по необхідності проводив ремонт.
Враховуючи обставини даної справи, він вважав, що набув право власності на автомобіль марки «АУДІ А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску на законних підставах, оскільки відповідач ОСОБА_3 передав йому автомобіль разом з технічним паспортом, а видавши на його ім»я довіреність, передав йому всі повноваження власника цього транспортного засобу. Тому, з метою захисту свого порушеного права на придбаний ним автомобіль, він змушений був звернутися до суду.
Просив постановити рішення, яким визнати довіреність, оформлену ОСОБА_5 10 серпня 2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_3 на його ім»я удаваним правочином договору купівлі-продажу та визнати за ним право власності на рухоме майно: легковий автомобіль марки «АУДІ А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску.
Оскаржуваним рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 28 січня 2013 року позов задоволено.
Визнано довіреність, оформлену 10 серпня 2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 на ім»я ОСОБА_2 удаваним правочином договору купівлі-продажу.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на легковий автомобіль марки «АUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, шасі (кузов рама) № НОМЕР_4, що знаходиться на обліку в Новояворівському ВРЕВ ДАІ ГУ МВС України у Львівській області і зареєстрований на ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 114 гривень 70 копійок судового збору.
Рішення суду оскаржив начальник відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області.
В апеляційній скарзі посилається на те, що згідно ст. 173.2. Податкового кодексу України, під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 відсоток. Оскільки ст. 173.4. Податкового кодексу України встановлено, що під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору, нотаріуси зазначають у тексті договору купівлі-продажу серед гарантій продавця відомості, що він укладає такий договір вперше у звітному податковому році, або відбирають від такої особи окрему заяву, що містить такі відомості. Вказаних умов у довіреності не дотримано, а тому вже з цієї підстави такий правочин слід визнати нікчемним, а не визнавати право власності на транспортний засіб за іншою особою, так би мовити за удаваним договором купівлі -продажу.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.
Встановлено, що за відповідачем ОСОБА_3, 03 квітня 2009 року, в Новояворівському ВРЕР ДАІ ГУ МВС України у Львівській області зареєстровано легковий автомобіль марки «АУДІ А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3.
З копії доручення від 10 серпня 2011 року вбачається, що ОСОБА_5, який діяв від імені відповідача ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 та його дружину ОСОБА_4, діяти окремо один від одного, продати за ціну та на умовах на розсуд уповноважених, належний його довірителю, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Новояворівським ВРЕВ ДАІ ГУ МВС України у Львівській області 03 квітня 2009 року, автомобіль марки «АУДІ А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, а також на період дії цієї довіреності керувати цим транспортом на території України і за кордоном.
Для чого довіритель надав йому право представляти його інтереси в усіх органах, а також виконувати всі інші юридично значимі дії, пов»язані з виконанням цієї довіреності, визначаючи у всіх випадках вартість і умови на свій власний розсуд.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що фактично 10 серпня 2011 року, між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 відбувся правочин купівлі продажу згаданого автомобіля, оскільки відповідач отримав кошти за проданий ним позивачу автомобіль.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт вказує, що суд, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
Ці посилання є підставні і судова колегія враховує також вимоги п.25 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» про те, що суд, визнававши довіреність договором купівлі-продажу, повинен був дослідити, а чи дотримані істотні умови договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Судовою колегією встановлено, що сторони не проводили державної
реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку вказаного автомобіля.
Згідно вимог п.33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх
типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів - Перереєстрація транспортних засобів
проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість
утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Згідно цього ж Порядку, власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, чого відповідачем здійснено не було, що теж вказує на недотримання умов укладення договору відчуження (в даному випадку купівлі - продажу) транспортного засобу, зокрема щодо перереєстрації автомобіля.
Отже, не провівши державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку вказаного автомобіля, сторони порушили вказані вимоги.
Крім цього, судова колегія враховує і посилання апелянта на те, що відносно власника арештованого майна ОСОБА_3 є наявні відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів в користь стягувачів, тому позов про визнання права власності на арештоване майно боржника слід розглянути також за участі стягувачів (як осіб в інтересах яких арештовано майно).
При таких обставинах в суду не було підстав вважати, що сторони уклали правочин купівлі продажу згаданого автомобіля.
З врахуванням наведеного рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Слід також стягнути з ОСОБА_2 на користь відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області на рішення Яворівського районного суду Львівської області 57 грн. 35 коп. судових витрат.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст..ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу начальника відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області задовольнити.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5 про визнання довіреності від 10 серпня 2011 року, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_3, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 удаваним договором купівлі-продажу автомобіля «АUDI А6», 1999 року випуску, номер шасі № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, виданого 03.04.2009 року Новояворівським ВРЕР ДАІ ГУМВС України укладеного 10.08.2011 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через ОСОБА_5; визнання за ОСОБА_2 права власності на вказаний автомобіль- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області на рішення Яворівського районного суду Львівської області 57 грн. 35 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Бермес І.В.
Мусіна Т.Г.