Справа № 161/9912/13-к
Провадження № 1-кс/161/2355/13
м. Луцьк 14 червня 2013 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,
при секретарі Фірук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцьк скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову старшого слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 15.04.2013 року Луцьким міськрайонним судом постанову у цій справі старшого слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження від 28.01.2013 року скасовано, а матеріали повернуто до прокуратури для організації проведення подальшого розслідування кримінального провадження. Повторно допитаний він, в якості свідка надав, додаткові, пояснення, посилаючись на Закон України «Про міліцію» від 1990 року, який діяв на час його звільнення, а саме на ч. 1 ст. 23 на постанову Кабінету Міністрів України № 59 від 25.06.1991 року. На угоду «Про обовязкове державне пенсійне страхування» між ним та дирекцією «Оранта» на підставі чого він повинен був під час звільнення отримати разову грошову допомогу, за втрату працездатності на підставі медичного заключення МВСЕК -20 % десятирічного грошового утримання за останньою посадою на час звільнення, яку безпідставно відмовляють виплатити керівники УМВС України у Волинській області, перший заступник начальника УМВС України ОСОБА_3 та начальник відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС ОСОБА_4, які діяли не в спосіб, передбачений законом, а порушуючи його законної права та інтереси та своїми діями вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 364 КК України. Повторну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи старшого слідчого прокуратури Волинської області Я.Л. відносно працівників УМВС України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками ст. 264 ч. 3 КК України він отримав рекомендованою почтою 27.05.2013 року, вважає її незаконною. Просить її скасувати.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду скарги неодноразово повідомлявся належним чином. Однак прибути в судове засідання відмовився в категоричній формі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Розгляд скарги проводиться за відсутності слідчого, так як його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 306 КПК України.
Дослідивши письмові матеріали скарги, приходжу до висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
При розгляді скарги встановлено і це вбачається із резолютивної частини скарги, що скаржником копію оскаржуваної постанови було отримано 27.05.2013 року. Однак до суду скаржник звернувся лише 10.06.2013 року. Таким чином скаржником пропущено десятиденний термін на звернення до суду із скаргою. При цьому скаржник не порушує питання про поновлення йому строку для звернення до суду.
Також встановлено, що у вступній частині своєї скарги ОСОБА_1 вказує, що він оскаржує постанову старшого слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 42013020000000004.
Однак у резолютивній частині скарги скаржник просить скасувати постанову старшого слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_7 про відмову в порушенні кримінальної справи.
Також встановлено, що в скарзі взагалі не вказано дату винесення жодної з двох постанов чи будь-яких інших ідентифікуючих ознак постанов, названих ОСОБА_1 у своїй скарзі. Крім того скарга написана як одне речення, з якого взагалі неможливо встановити, яку саме постанову скаржник оскаржує та просить скасувати. При цьому слідчий суддя не уповноважений скасовувати невизначені постанови.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що скаржником пропущено строк звернення до суду для оскарження постанови. При цьому він не порушує питання про поновлення строку. Крім того, так як скаржник в описовій частині скарги вказує постанову про закриття кримінального провадження, а в резолютивній - постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. В зв'язку з чим неможливо ідентифікувати постанову, яку скаржник просить скасувати. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 306-307 КПК України,-
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його скарги на постанову старшого слідчого прокуратури Волинської області ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя В.В. Ковтуненко