Справа № 454/450/13-ц
04 квітня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.
з участю народних засідателів Гущик М.П. та Горбань С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи опікунська рада Сокальської міської ради, Сокальська ЦРЛ про визнання фізичної особи недієздатною,
Заявниця звернулася в суд з заявою про оголошення недієздатною ОСОБА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є її дочкою, яка з дитинства хворіє на ДЦП з вираженим спастичним тетрапарезом, не володіє верхніми та нижніми кінцівками, пересувається за допомогою інвалідного візка, має вади мовлення, затримку психомовного розвитку та постійно лікується амбулаторно та перебуває на обліку в невропатолога та психіатра в Сокальскій ЦРЛ. В зв'язку з тривалим розладом здоров'я дочці заявниці, при черговому огляді МСЕК 05.02.2013 року було встановлено першу «А» групу інвалідності з дитинства (з 1995 року) безтерміново, про що видано довідку до акта огляду МСЕК серії 10ААБ №142316, в якій зазначено, що ОСОБА_2 потребує постійно стороннього догляду та допомоги. Крім цього, 08.02.2013 року комісією в складі в.о.голови комісії С.Панас та членів ОСОБА_4, ОСОБА_5 складено висновок лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №27, в якому також зазначено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Внаслідок даної хвороби донька заявниці не може самостійно приймати рішення, усвідомлювати значення своїх дій, виконувати покладені на неї обов'язки, обслуговувати себе самостійно. ОСОБА_2 постійно потребує догляду та уваги заявниці, в зв'язку з чим вона змушена постійно знаходитись поруч з дочкою, тому не може влаштуватись на роботу. Єдиним джерелом доходу сім'ї є заробітна плата чоловіка та пенсія по інвалідності, яку отримує дочка. Однак зважаючи на те, що ОСОБА_2 самостійно не пересувається, не може надати доручення на отримання пенсії та розпоряджатися нею, а заявниця не може отримувати належні доньці кошти та витрачати їх на лікування. На даний час стан здоров'я ОСОБА_2 значно погіршився, лікування не дає бажаних результатів, а тому ОСОБА_1 змушена звертатись до суду з заявою про визнання її дочки, ОСОБА_2 недієздатною внаслідок психічного розладу, який носить постійний характер та встановлення над нею опіки з метою забезпечення її особистих не майнових і майнових інтересів, так як вона за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки. Просить суд визнати недієздатною ОСОБА_2, встановити над нею опіку та призначити її опікуном заявницю.
В судовому засіданні заявниця підтримала свою заяву та дала пояснення в їх обгрунтування.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Вислухавши пояснення заявниці, оцінивши зібрані документи, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.
Згідно ч.3 ст. 237 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є мамою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААБ №142316 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено першу «А» групу інвалідності з дитинства безтерміново.
З оглянутого в судовому засіданні акту №129 амбулаторної судової - психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним хворобливим розладом психічної діяльності у формі помірної розумової відсталості в степені імбецильності. Наявні в неї розлади психічної діяльності виражені та досягають рівня хронічного психічного захворювання, а тому позбавляють ОСОБА_2 можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує стороннього догляду та опіки.
Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 визнана інвалідом з дитинства першої «А» групи, страждає стійким хронічним хворобливим розладом психічної діяльності у формі помірної розумової відсталості в степені імбецильності, не усвідомлює значення своїх дій та не можу керувати ними.
Таким чином суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 46 ЦК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Визнати недієздатною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Сокаль, Львівської області.
Встановити над ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, опіку.
Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: М. Я. Адамович
Народні засідателі: