Справа № 591/4318/13-ц
Провадження № 2/591/1707/13
20 червня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Бурда Б.В.
при секретарі - Бондар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сумської міського управління юстиції про зняття арешту, -
Позивач свої вимоги мотивує тим, що він є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. В 2012 році він дізнався про те, що постановою державного виконавця Зарічного ВДВС СМУЮ від 08.05.2008 року було накладено арешт на належне йому майно, в тому числі й квартиру. Посилаючись на те, що він не має невиконаних цивільно-правових зобов'язань, а державний виконавець при завершенні виконавчого провадження не вирішив питання про скасування арешту, просить зняти арешт з вказаної у позовній заяві квартири.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що арешт було накладено державним виконавцем під час виконання судового рішення про стягнення коштів з позивача.
Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, але його представник до суду не з'явився.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази подані сторонами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Постановою державного виконавця Зарічного ВДВС СМУЮ від 08.05.2008 року в ході виконання виконавчого провадження № АК № 086716 було накладено арешт майна боржника (ОСОБА_1С.) та оголошено заборону на його відчуження. Вказана постанова державного виконавця була виконання та до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна були внесені відомості про обтяження квартири АДРЕСА_2.
З пояснень представника позивача у судовому засіданні та поданих позивачем документів вбачається, що зазначена вище постанова державного виконавця була винесена в процесі примусового виконання судового рішення про стягнення коштів з позивача. Але при цьому, в судовому засіданні представник позивача, на вимогу суду, не повідомив на чию користь були стягнуті кошти з ОСОБА_1
На думку суду вказані дії державного виконавця цілком відповідають вимогам закону, оскільки відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” одним з заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.
Відповідно до вимог ст. 10, 11 ЦПК України суд вирішує справи на засадах змагальності, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених позовних вимог, на підставі поданих ними доказів. Позивачем заявлені вимоги про звільнення майна з під арешту до ВДВС Сумського міського управління юстиції, якій не є належним відповідачем у даній категорії справ, оскільки такій позов має пред'являтися до сторін виконавчого провадження (боржника та стягувача), а не державної виконавчої служби, тим більше що під час проведення виконавчих дій державним виконавцем не порушено жодних вимог закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 328, 386, 391 ЦК України, Законом України „Про виконавче провадження”, ст. 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 152, 212-215 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.
Суддя