ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" червня 2013 р. Справа № 809/1363/13-a
11 год. 55 хв.
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.,
за участю:
представників позивача - Самокіш С.С., Олексин Г.М.,
представника відповідача - Григоріва В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Дочірнього підприємства "Фокстрот-Прикарпаття"
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську
про визнання протиправним та скасування рішення №0004172303 від 21.08.2009 р.,-
Дочірнє підприємство «Фокстрот-Прикарпаття» (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №0004172303 від 21.08.2009 року.
Ухвалою суду від 29.04.2013 року задоволено клопотання позивача та визнано поважними причини пропуску Дочірнім підприємством «Фокстрот-Прикарпаття» строку звернення до адміністративного суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за результатами здійсненої перевірки дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформленої Актом №090311 від 13.08.2009 року виявлено не оприбуткування готівки в касі, а саме: на підставі фіскального звітного чека №01368 на суму 33565,40 грн., від 12.08.2009 року не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій. У зв'язку із чим, винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №0004172303 від 21.08.2009 року, згідно з яким до позивача застосовано штраф в розмірі 167827,00 грн. Позивач вважає вказане рішення винесене на підставі помилкових висновків, без належного застосування норм чинного законодавства та без врахування всіх фактичних обставин справи, оскільки позивачем оприбуткована вся виручка згідно прибуткових касових ордерів, фактичне оприбуткування торгівельної виручки відображено у касовій книзі, роздрукований та підклеєний до КОРО фіскальний звітний чек, вся торгова виручка того ж дня - 12.08.2009 року інкасована в банк, а відсутність запису про рух готівки у розділі 2 КОРО не впливає на достовірність обліку готівкових коштів при проведенні розрахунків та застосуванні реєстратора розрахункових операцій, відтак не може підтверджувати факту не оприбуткування позивачем готівки в повній сумі її надходження. Крім цього, позивач зазначав, що відповідачем порушені порядок та підстави проведення вказаної перевірки, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», чинного на момент виникнення спірних правовідносин. За наведених підстав вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмовому запереченні проти адміністративного позову. Крім того, в судовому засіданні посилався на практику Вищого адміністративного суду України з розгляду аналогічних справ. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до плану перевірок відділу контролю за розрахунковими операціями щодо контролю за розрахунками в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на серпень місяць 2009 року, затвердженого головою ДПА в Івано-Франківській області 03.08.2009 року (№72/23-123/8 ДСК від 04.08.2009 року) на підставі виданого направлення №383 від 12.08.2009 року, відповідачем 13.08.2009 року проведено перевірку господарської одиниці позивача - магазину «Фокстрот», що по вул.Міцкевича,8 в м.Івано-Франківську з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт (довідка) №090311 від 13.08.2009 року, реєстраційний №311/09/19/23/32077729 (надалі - Акт) (а.с.43,44,62,63).
Згідно з Актом встановлено, зокрема, не оприбуткування готівки в касі, а саме на підставі фіскального звітного чека №01368 на суму 33565,40 грн., від 12.08.2009 року не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій, та не виконані щоденні записи про рух готівки та суми розрахунків, про що на сторінці книги ОРО №26 зроблено відмітки перевіряючими (а.с.48).
На підставі виявлених порушень, відповідачем винесено рішення форми «С» №00004172303 від 21 серпня 2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 167827,00 грн., (а.с.7,8).
Судом встановлено, не заперечувалося представниками сторін та підтверджується матеріалами справи, що о 20 год. 02 хв. 37 сек., 12.08.2009 року позивачем роздрукований, а згодом, того ж дня підклеєний до книги ОРО фіскальний звітний чек - «Z-звіт» на суму 33565,40 грн., (а.с.11,47), вся готівка в сумі 33800,00 грн., була оприбуткована, на підставі прибутково касових ордерів дані внесені в касову книгу, а сама виручка інкасована до банківської установи, що підтверджується довідками банку від 26.03.2010 року вих. №06/45-05/67-114, №06/45-05/67-114/1, явочною карткою №13 на серпень 2009 року (маршрутний лист інкасації та перевезення) та меморіальним ордером № авт/62/авт., від 13 серпня 2009 року (а.с.22-25).
Як встановлено судом, на момент перевірки 13.08.2009 року бухгалтером позивача не здійснено запису у розділі 2 КОРО на підставі фіскального звітного чека від 12.08.2009 року №01368 на суму 33565,40 грн.
Представники позивача в своїх поясненнях зазначали, що касир магазину позивача допустила порушення своїх функціональних обов'язків не внісши 12.08.2009 року запис до книги обліку розрахункових операцій, за що, разом з керуючим магазину, головним бухгалтером та бухгалтером, були притягнуті до дисциплінарної відповідальності (а.с.59-61), проте оскільки внесення до КОРО запису про рух готівки є фактичним відображенням інформації фіскального звітного чеку, який був наявний, сама відсутність такого запису у розділі 2 КОРО не може впливати на достовірність обліку готівкових коштів при проведенні розрахунків при застосуванні РРО.
Суд не погоджується із вказаними доводами позивача, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України.
Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 р., в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - Положення) у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
В статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, зазначено, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Аналогічне визначення міститься в пункті 1.2 Положення.
Пунктом 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Із системного аналізу вищенаведених правових норм суд дійшов висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена вищенаведена відповідальність.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 26.02.2013 року у справі №21-35а13.
Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Частиною другою вказаної статті передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Суд також вважає помилковими доводи позивача про порушення відповідачем порядку та підстав проведення перевірки в частині не повідомлення його про проведення перевірки у відповідності до вимог статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», чинного на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон № 509-XII), з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 11-1 Закону № 509-XII перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими перевірками. Відтак вимоги, передбачені абзацом четвертим статті 11-1 № 509-XII щодо необхідності повідомлення платника податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки стосувалися виключно порядку проведення планової виїзної перевірки, а тому не могли розповсюджуватися на вказані спірні правовідносини.
За наведених підстав та вказаних правових норм позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 19.06.2013 року.