Справа № 263/5190/13-а
Провадження № 2-а/263/214/13
18 червня 2013 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого - судді Папаценко П.І.,
при секретарі Конівченко Ю.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ при Ніжньогірському РВ ГУМВС України в АР Крим в особі старшого інспектора ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
16 травня 2013 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділу ДАІ при Ніжньогірському РВ ГУМВС України в АР Крим в особі старшого інспектора ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності про скасування постанови від 06.05.2013 року серії АА2 № 384407 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 323 гривні за перевищення швидкості руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 більш ніж на 20 км/г. Просить скасувати зазначену постанову, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС не встановлені та не опитані свідки, які б могли підтвердити факт вчинення останнім порушення правил ПДД України, крім цього, фіксування правопорушення проводилося відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візир», який є технічно недосконалим й не пройшов сертифікацію в Україні, та оскільки місцем скоєння правопорушення є територія за межами населеного пункту, що підтверджується фототаблицею.
Позивач в судовому засіданні не був присутнім, надав суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи і суд визнав можливим розглянути справу за відсутності суб'єкту владних повноважень.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню.
Судом встановлено, що 06.05.2013 року старшим інспектором ДПС ДАІ при Ніжньогірському РВ ГУМВС України в АРК Крим ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 06.05.2013 року о 10.53 год. в с. Піни на 29 км автодороги Ніжньогірськ - Білогірськ на автомобілі «Тойота» державний номер НОМЕР_1, був зупинений працівниками ДАІ за перевищення швидкості руху в населеному пункті в зоні дії дорожнього знаку 5.45 більш ніж на 20 км/г, рухався зі швидкістю 83 км/ч, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України.
Цього ж дня відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АА2 № 384407 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 323 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, в своєму поясненні ОСОБА_1 зазначив, що рухався зі швидкістю 80 км/ч згідно з показниками спідометру його автомобіля, службовий автомобіль ДАІ перебував в порушення вимог законодавства у схованому місці й свідків правопорушення не має.
В порушення вимог ст. 251 КУпАП інспектором ДПС ДАІ не перевірені та не спростовані пояснення позивача, які останній надав по суті інкримінованого йому проступку, не були встановлені та опитані свідки, які б могли підтвердити факт вчинення останнім адміністративного правопорушення. Відповідачем не надано суду доказів щодо прийняття нормативно - правового акту, яким би було надано право міліції використовувати для виявлення та фіксування порушень ПДД України радіолокаційні відеозаписуючі вимірювачі швидкості, у тому числі вимірювач «Візир», за допомогою якого проводилось фіксування правопорушення.
За таких обставин усі сумніви трактуються на користь позивача, тому постанова, складена інспектором ДПС ДАІ про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа - закриттю у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 14-1, 280 КУпАП, ст. ст. 10, 69-71, 158-163, 167 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу ДАІ при Ніжньогірському РВ ГУМВС України в АР Крим в особі старшого інспектора ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АА2 № 384407 від 06.05.2013 року, винесену старшим інспектором ДПС ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 323 гривень - скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя П.І. Папаценко