10 березня 2009 р.
№ 32/347
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників відповідача Р. Терещенка (дов. від 2.09.08), Є. Забули (дов. від 8.09.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “А.ЗОФ» на ухвалу господарського суду м. Києва від 20 серпня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2008 року у справі № 32/347 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Санаторій Утьос» до товариства з обмеженою відповідальністю “А.ЗОФ» про розірвання договору та стягнення 2 642 441 грн. 56 коп.,
У серпні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Санаторій Утьос» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “А.ЗОФ» про розірвання договору підряду та стягнення боргу у розмірі 2 642 441 грн. 56 коп.
На підставі заяви позивача, господарський суд ухвалою від 20 серпня 2008 року (суддя О.Хрипун), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2008 року, забезпечив позов шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю “А.ЗОФ» в межах ціни позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю “А.ЗОФ» просить ухвалу та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 33, 34 і 67 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Санаторій Утьос» право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом статей 66 та 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову, у тому числі шляхом накладення арешту на майно відповідача, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У даному випадку вибір заходу забезпечення позову зумовлений можливістю боржника перевести грошові кошти, отримані від позивача на виконання підрядних робіт, на рахунки третіх осіб, що ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
За таких обставин, господарські суді дійшли обґрунтованого висновку про забезпечення позову в даній справі і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалу господарського суду м. Києва від 20 серпня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2008 року у справі № 32/347 залишити без змін, а касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “А.ЗОФ» без задоволення.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій