12 березня 2009 р.
№ 20/371
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Н. Ткаченко,
суддів:
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж
на постанову
від 16.12.2008
Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 20/371
за позовом
ВАТ "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж
до
Суб'єкта підприємницької діяльності Ліпського Андрія Вікторовича
про
стягнення 61 819, 01 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явились
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
16.11.2006 у процесі перевірки режимів використання електричної енергії споживачами Орджонікідзевського району м. Маріуполя, ВАТ "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж було перевірено "ЧП Ліпського" за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 68, за результатами чого встановлене самовільне підключення струмоприймачів до електромережі. За цим фактом складений акт № 032093 від 16.11.2006 про порушення Правил користування електроенергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996.
В Акті зазначено, що перевірка проведена у присутності споживача-орендаря Гончаренко І.А., який відмовився підписати Акт.
Протоколом № 36/5 від 23.11.2006, складеним комісією енергопостачальника проведене нарахування вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією (п.п. 6.40-6.42) відповідно до п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за період з 16.11.2005 по 16.11.2006 у розмірі 54149,77 грн.
Повідомлення на оплату самовільно спожитої електроенергії направлено відповідачу 06.12.2006 з вимогою здійснити оплату протягом 30 днів.
Залишене без оплати відповідачем повідомлення про нарахування вартості самовільно спожитої електроенергії, стало підставою для заявлення позову про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2008 (суддя О.Склярук) позовні вимоги задоволені в частині присудження до стягнення 54149,77 грн. грошових коштів, нарахованих за самовільно спожиту електроенергію. У задоволенні вимог про стягнення інфляційних витрат та річних відмовлено з огляду на їх безпідставність.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2008 (колегія суддів: Г. Діброва, Н.Акулова,І.Алєєва) рішення у справі скасоване, у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована наступним.
Між сторонами у справі відсутні договірні відносини з постачання та користування електроенергією на об'єкт, розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 68, що належить СПД Ліпському А.В., а тому висновок суду першої інстанції про те, що СПД Ліпський А.В. є споживачем електроенергії визнаний господарським судом апеляційної інстанції як помилковий, а, отже, і застосування до відповідача відповідальності за споживання електроенергії через самовільне підключення до електромереж позивача, не вбачається підстав.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування господарським судом при ухваленні оскаржуваної постанови норм права, просить постанову у справі скасувати, залишивши без зміни рішення.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Належність відповідачу павільйону, струмоприймачі якого самовільно підключені до електромереж позивача, підтверджується, зокрема, матеріалами прокурорської перевірки. Зазначений факт не спростовує і сам відповідач, оскаржуючи в апеляційному порядку рішення у справі. Посилання господарського суду апеляційної інстанції на те, що обставини встановлені матеріалами прокурорської перевірки, не є підставою звільнення від доказування у розумінні положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є правильними, однак у цивільних (господарських) відносинах тягар доказування лежить на кожній із сторін, оцінку яких здійснює суд.
Передбачений Правилами користування електроенергією порядок складання акту про порушення законодавчо визначених підстав споживання електроенергії, є доказом встановленого порушення, а підпис особи, про ймовірність порушення якого складений акт, є способом захисту його прав на спростування вчиненого ним порушення. Відсутність підпису споживача не є беззаперечним доказом відсутності факту порушення.
Помилковим є і посилання господарського суду апеляційної інстанції на те, що відсутність в акті перевірки вказівки на застосування конкретної санкції за порушення, унеможливлює її застосування. Акт перевірки є документом, що встановлює певні обставини, пов'язані з дією особи, які доводяться як правопорушення з посиланнями на відповідні нормативні акти.
Виходячи з наведеного, постанову у справі слід скасувати, а рішення залишити без зміни.
Керуючись ст.ст.1115,1117,1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ВАТ "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 20/371 скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2008 залишити без зміни.
Головуючий, суддя Н. Ткаченко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко