12 березня 2009 р.
№ 11/242-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Н. Ткаченко,
суддів:
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна"
на постанову
від 23.12.2008
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 11/242-08
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор"
до
Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна"
про
стягнення 77 870,40 грн.
В судове засідання з'явились представники сторін
позивача
Олексеенко Н.В. (дов. від 04.03.2009)
відповідача
Діденко Р.А. (дов. від 04.01.2009)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
11.07.2005 між сторонами у справі укладений договір № 782 на виконання підрядних робіт, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати ремонтні роботи в приміщеннях корпусу № 27 по вул. Молодогвардійській, 6 у м. Дніпропетровську, а відповідач зобов'язався прийняти роботи за актом прийому-передачі та оплатити їх платіжними дорученнями у такому порядку: рівними частинами протягом 19 місяців з моменту підписання акту та на підставі виставлених позивачем рахунків (п.3.2 договору).
У листопаді 2005 року сторонами підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт, вартість яких складає 333655,27 грн.
07.04.2006 сторонами складений акт про виявлені дефекти. Цим актом позивач гарантував усунути дефекти до 25.04.2006, а також сторони домовилися про призупинення здійснення відповідачем розрахунків за виконані роботи до моменту повного усунення позивачем дефектів, або оплати робіт з усунення недоліків відповідачем.
Роботи з усунення недоліків виконані іншою особою, залученою відповідачем. Вартість таких робіт відповідно до складеного акту за серпень 2006 року складає 97050,53 грн.
Позивач зобов'язання з оплати вартості робіт по усуненню дефектів визнав та 18.03.2008 надіслав відповідачу заяву про зарахування зустрічних позовних вимог. Зазначені обставини не спростовані відповідачем.
Отже, обставина, яка зумовлювала призупинення виконання відповідачем оплати робіт, відома. Однак відповідач не виконав зобов'язання з оплати робіт у порядку, визначеному п.3.2 договору, у зв'язку з чим подана позовна заява про стягнення частини вартості робіт, яку відповідач повинен оплатити за сім попередніх місяців від дати зарахування зустрічних однорідних вимог.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 (суддя І. Мельниченко) позовні вимоги задоволені шляхом присудження до стягнення 77870,40 грн. основного боргу, що відповідає визначеному п.3.2 договору періоду оплати.
Заперечення відповідача проти позову тим, що умовою оплати періодичних платежів є, зокрема, виставлені позивачем рахунки, які не виставлялися, спростовані судовим рішенням з посиланням на те, що такі рахунки позивачем виставлені до призупинення погодженої сторонами їх оплати. Повторне виставлення рахунків не обумовлене сторонами.
Відповідач оскаржив рішення в апеляційному порядку з посиланнями на необхідність додатково виставлених рахунків та послався на проведення 27.11.2008 заліку взаємних однорідних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 (колегія суддів: В. Прудніков, І.Герасименко, Л. Ясир) рішення у справі залишене без зміни з огляду на його обґрунтованість законодавчим вимогам.
Посилання відповідача на проведення заліку взаємних однорідних вимог відхилене судом як доказ, що додатково поданий без дотримання вимог ст.101 Господарського процесуального кодексу України.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судом норм права, просить судові рішення у справі скасувати, припинивши провадження у справі у зв'язку з проведеним заліком взаємних однорідних вимог.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.
Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог подана 27.11.2008, тобто після ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до положень ст.101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Тобто, такий доказ повинен був існувати на момент ухвалення рішення.
Апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення. Виконання стороною зобов'язання після ухвалення судового рішення не може вплинути на законність і обґрунтованість рішення.
Крім того, припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних позовних вимог, передбачене ст. 601 ЦК України, розуміється як заявлення про зарахування беззаперечної (раніше визнаної) вимоги. Заява про зарахування вимоги, заснованої на зобов'язанні іншої сторони вчинити певні дії (сплатити грошові кошти) не є беззаперечною вимогою, а тому така вимога може бути заявлена у позовному провадженні.
Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для повторного виставлення рахунків, як умови оплати відповідачем виконаних робіт, підтримується колегією суддів Вищого господарського суду України.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн "Весна" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 у справі № 11/242-08 залишити без зміни.
Головуючий, суддя Н. Ткаченко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко