№ 257/5770/13-К Провадження № 1-кп/257/149/13
12 червня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Лях М.Ю.,
при секретарі - Харитоновій А.Є.,
за участю прокурора - Яковлевої К.О.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
представника потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 9 обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050830000546 від 16.02.2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має малолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 29.01.2013 року Київським районним судом м. Донецька за ст. 310 ч.1 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України 2 роки іспиту,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, -
13 березня 2013 року о 09-15 годині, ОСОБА_1 прибув у ТОВ РУШ «Єва», розташований за адресою: м. Донецьк, Київський район, вул. Товарна, 2, з метою придбання різноманітної продукції. Знаходячись в зазначеному місці, проходячи біля ряду з продукцією ОСОБА_1 діючи умисно, з корисних спонукань, на ґрунті раптово виниклого злочинного наміру, направленого на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги з боку працівників ТОВ РУШ «Єва» та його відвідувачів, а також тим, що на ньому була вдягнута його куртка, спроможна вмістить крадене, таємно, шляхом вільного доступу, викрав майно, яке належить магазину ТОВ РУШ «Єва», а саме: зубна щітка «Губка Боб», звукова, вартістю згідно інвентаризаційній відомості №38157038 від 13.03.2013 року складає 111,85 грн.; зубна паста «Парадонтакс» 75 мл., вартістю згідно інвентаризаційній відомості №38157038 від 13.03.2013 року складає 23,43 грн.; крем «Пантенол» 75 мл., вартістю згідно інвентаризаційній відомості №38157038 від 13.03.2013 року складає 18,85 грн.; а всього ОСОБА_1 викрав на загальну суму 154,13 грн. Вказану продукцію ОСОБА_1 вмістив під надягненої на ньому куртки і після чого пройшов касову зону та намагався зникнути з місця скоєння злочину, проте не зміг довести свій злочинний намір до кінця по причинах не залежним від нього, так як на відстані 3 метрів від касової зони біля входу з ТОВ РУШ «Єва» був затриманий працівниками охорони.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при яких особа виконала усі дії, які вважала необхідні для доведення злочину до кінця, але воно не було закінчено по причинам не залежним від його волі.
В даному кримінальному проваджені 24 квітня 2013 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Відповідно до даної угоди, потерпілий та підозрюваний дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинний нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді трьох місяців арешту, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання по вироку Київського районного суду м. Донецька 29.01.2013 року за ст. 310 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі, ст. 75 КК України 2 роки. З урахуванням ст. 72 КК України визначити остаточно покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік один місяць.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному ОСОБА_1 та представнику потерпілого ОСОБА_2
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного:
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
На підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Представник потерпілого ОСОБА_2 на підготовчому судовому засіданні пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення визначені ст. 473 КПК України, та просив затвердити зазначену угоду.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо затвердження мирової угоди, пояснення підозрюваного, представника потерпілого, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про примирення.
За таких підстав суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при яких особа виконала усі дії, які вважала необхідні для доведення злочину до кінця, але воно не було закінчено по причинам не залежним від його волі, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення, покарання у вигляді обмеження волі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 471, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 24 квітня 2013 року про примирення між представником потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному проваджені за № 12013050830000821 від 13.03.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 24 квітня 2013 року покарання у вигляді трьох місяців арешту, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання по вироку Київського районного суду м. Донецька 29.01.2013 року за ст. 310 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі, ст. 75 КК України 2 роки. З урахуванням ст. 72 КК України визначити остаточно покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік один місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання після набрання вироком законної сили - скасувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Київського районного суду
м. Донецька М.Ю. Лях