11 червня 2013 р. Справа № 1805/2а-12122/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.
представника третьої особи Сімоненко Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 31.01.2013р. по справі № 1805/2а-12122/12
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради
до ОСОБА_2 третя особа Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"
про стягнення надміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
31 січня 2013 року постановою Зарічного районного суду м. Суми позов Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради надміру сплачену державну допомогу в сумі 1551,61 грн.
У апеляційній скарзі третя особа - Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. На думку заявника, постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам ч. 7 ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п.п.2 п. 23 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та відповідно до враховано, що вихід позивачки на роботу у режимі неповного робочого часу не може вважатись підставою для припинення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 3-4).
08.04.2010 року рішенням УПСЗН Сумської міської ради позивачці призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18.12.2009 року по 16.10.2012 року у розмірі 130,00 грн. (а.с.6).
У зв'язку з виявленням переплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виникла з виходом ОСОБА_2 на роботу, УПСЗН Сумської міської ради прийнято розпорядження про утримання зазначеної суми переплати у розмірі 1551 грн. 61 коп. за період з 03.10.2011 року по 16.10.2012 року (а.с.9, копія рішення - а.с.10).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою було перервано відпустку по догляду за дитиною, тому нею втрачено право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Підстави та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені Законом України "Про держану допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року N 2811-ХII, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року N 2240-III та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Частиною 1, 3 статті 14 цього Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.
Між тим, частиною 7 статті 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі.
Норма ст. 17 зазначеного Закону кореспондується з абз. 7 п.п.2 п. 23 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, згідно з якою не припиняється виплата допомоги особам, що працюють у режимі неповного робочого часу, вдома, у виборчій комісії, в тому числі у день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, або провадять підприємницьку діяльність.
Як вбачається з копії наказу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" від 03.10.2011 року №530 (а.с.7), ОСОБА_2 перервано відпустку по догляду за дитиною з 03.10.2011 року та встановлено режим праці на умовах неповного робочого часу з 03.10.2011 року по 16.10.2012 року.
Тобто, з урахуванням приписів ч. 7 ст. 17 Закону України №2811-ХІІ та п.п.2 п. 23 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, з виходом на роботу на умовах неповного робочого часу та перериванням у зв'язку з цим відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 не втратила права на отримання спірної допомоги по догляду за дитиною до до досягнення нею трирічного віку.
Колегія суддів зазначає, що правило п. 23 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми щодо припинення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виявила бажання працювати - з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов'язків) в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки передбачає виконання трудових обов'язків на умовах повного робочого часу.
У зв'язку з тим, що в період з 03.10.2011 року по 16.10.2012 року ОСОБА_2 правомірно отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та враховуючи той факт, що порушень у діях ОСОБА_2 колегією суддів не вбачається, застосування до позивачки п.49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, яким передбачено відповідальність у вигляді стягнення суми даної державної допомоги, є неправомірним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задовольнити.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 31.01.2013р. по справі № 1805/2а-12122/12 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в позові Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_2, третя особа: Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" про стягнення надміру виплаченої допомоги - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 17.06.2013 р.