13 червня 2013 року м. Київ К-28413/10-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2010р. у справі №2а-2229/10/1270 за позовом ОСОБА_4 до Луганської митниці, головного інспектора Луганської митниці Соловйова Ігоря Вікторовича про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Луганської митниці, головного інспектора Луганської митниці Соловйова Ігоря Вікторовича з позовом, в якому, просив:
- визнати незаконним рішення головного інспектора Луганської митниці Соловйова Ігоря Вікторовича про відмову в прийнятті митної декларації, митного оформлення та пропуску належного йому транспортного засобу через митний кордон України;
- зобов'язати Луганську митницю прийняти у позивача декларацію та дозволити пропуск належного йому автомобіля ВАЗ 210930 колір - сірий, хетчбек, 2002 року випуску, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 - транзитний номер НОМЕР_3, на територію України для подальшої його реєстрації та користування ним на правах власника, без оподаткування;
- зобов'язати Луганську митницю на час розгляду справи забезпечити зберігання належного позивачеві автомобілю безоплатно;
- звільнити позивача від оплати послуг за паркування, та зберігання належного йому автомобілю на митниці за весь час його знаходження на митниці.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю відмови головного інспектора Луганської митниці Соловйова Ігоря Вікторовича в прийнятті митної декларації, митного оформлення та пропуску належного йому транспортного засобу через митний кордон України.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.05.2010р., позов задоволено частково. Зобов'язано Луганську митницю здійснити митне оформлення зі звільненням від оподаткування та дозволити пропуск належного ОСОБА_4 для вільного використання автомобіля ВАЗ 210930 колір-сірий, хетчбек, 2002 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, транзитний номер НОМЕР_3, на територію України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2010р. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.05.2010р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2010р. та залишити без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.05.2010р.
В запереченнях на касаційну скаргу Луганська митниця просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 власником автомобілю ВАЗ 210930, колір-сірий, хетчбек, 2002 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, транзитний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_4, який зареєстрований за ним, та поставлений на відповідний облік 06.10.2007 року.
26 вересня 2009 року позивачем подано відповідачу вантажно митну декларацію та проведено митний огляд транспортного засобу, про що складено акт № 16/2009/702140419.
29 вересня 2009 року позивач звернувся до начальника Луганської митниці з проханням дозволити йому в'їзд до терміналу автомобіля ВАЗ 210930, номер кузова НОМЕР_5, 2002 року випуску на територію України для проходження сертифікації строком до 05 жовтня 2009 року.
13 жовтня 2009 року ОСОБА_4 відмовлено у митному оформлені зі звільненням від оподаткування з підстав невідповідності вимогам статті 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилки) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що позивачем не були виконані вимоги статті 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилки) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», а саме припис щодо необхідності перебування транспортного засобу в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше року.
Колегія суддів, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 5 пункту 13 статті 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилки) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» визначено, що дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль ВАЗ 210930 колір-сірий, хетчбек, 2002 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, транзитний номер НОМЕР_3 був поставлений на відповідний облік 06.10.2007 року, а знято його було 05.06.2008 року, тобто транспортний засіб перебував на обліку в країні постійного місця попереднього проживання менше року.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що відмовляючи у прийнятті митної декларації, митного оформлення та пропуску належного йому транспортного засобу через митний кордон України, головний інспектор Луганської митниці Соловйов Ігор Вікторович діяв згідно норм діючого законодавства та у межах повноважень, наданих законом.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: